Багатьох українців лякає ідея починати бізнес, зокрема, через складнощі з пошуком інвестора. Але отримати кошти на свій проект можна інакше – на всесвітньо відомій платформі Kickstarter. Через неї люди роблять благодійні пожертвування на проекти, які припали їм до душі. Зазвичай, це щось оригінальне: “розумна” лампа, що дозволяє вибирати напрямок освітлення, медіатор, який автоматично створює акомпанемент музиканту, кришка, яка пасує до будь-якої банки тощо.

І хоча майданчик Kickstarter американський, там представлені й українські проекти. Наш співвітчизник Дмитро Грядунов зібрав на свій стартап у сім разів більше, ніж планував. Він розказав “Українському інтересу” про те, як він виходив на Kickstarter та дав поради підприємцям-початківцям.

Народження ідеї

Протягом дня обсяг нашого багажу може змінюватися. Коли ми робимо покупки, доводиться носити із собою ще пакети, або ж ходити з великим рюкзаком. Молодий підприємець Дмитро вирішує цю проблему – він створив рюкзак Pleatpack, який може за потреби збільшитись уп’ятеро.

Дмитро Грядунов. Фото: Pleatpack design

“Мабуть, у кожного була ситуація, коли хочеш придбати подарунок. Береш із собою велетенський рюкзак і потім носишся із ним містом. Це дуже незручно. Тому я вирішив створити поклажу, яку можна було б розширювати. Я промоніторив ринок конкурентів, переглянув пропозиції. Такого не було не лише в Україні, а й в усьому світі”, – розказує засновник проекту.

Дизайн універсальний – пасуватиме і до класики, і до спортивного стилю. Рюкзак має спеціальний відсік для ноутбука та порт для зарядки телефону. Він також зручний для швидкого огляду в аеропорту.

Коли поклажа на спині, можна не переживати, що до нього залізуть злодії. Вкрасти щось із рюкзака складно – є спеціальний копресійний ремінь. Також поклажу можна пристібати до лавки чи столу – це ще раз зменшує вірогідність того, що хтось просто схопить ваші речі і побіжить геть.

Грядунов розказує, що будь-який новий продукт, ідея – це просто комбінація відомих речей. Щоб створити свій рюкзак, йому довелося переглянути багато пропозицій на ринку, дослідити їхні переваги і недоліки. На Kickstarter була популярна модульна система – коли до основи чіпляються інші частини предмета. Але це суттєво не зменшувало обсягів поклажі. Врешті, українець прийшов до свого варіанту.

Ідея прийшла розробнику, коли перебував у Німеччині за культурно-освітньою програмою. Українець мав був вибір: або побачити багато європейських країн, весело провести час, або займатись проектом. І він його зробив.

Близькі Дмитра не вірили в успіх його проекту, не розуміли, чим він займається, чому і на що витрачає стільки грошей. Але його це не дуже турбувало – не може пригадати жодної безсонної ночі.

Проект “на колінці”

“Я брав картон, ножиці, голки, нитки і зшивав макет рюкзака. Звертатися до когось було складно, адже я не мав конкретної ідеї, не міг чітко поставити задачі, не знав, що пропонувати в довгостроковій перспективі. Тому я спершу сам намалював приблизні схеми, креслення, а потім знайшов дівчину на фрілансі, яка допомагала зробити макет.

Грядунов примірив на себе одразу усі ролі. “У мене під рукою завжди були аркуші формату А4 та кілька ручок. Я пройшов через усі галузі роботи: розробка продукту, монтаж відео, створення сайту, текстів, піар та маркетинг загалом. Брати на себе усе – це погано. Кожен, хто має такий досвід, розуміє, що це неправильно, але я мав пересвідчитися у кожному етапі”.

Якщо вам подобається ваша робота, ви не зупиняєтесь ніколи. Якщо ви нею горите, думки приходять постійно – їх просто не спинити.

 

“Я довго думав, як описати риси людини, яка потрібна в команду над проектом, – каже підприємець, – і натрапив на нього у книзі “Як працює Google”: “її спонукають бути видатною особистістю, але це відбувається не в режимі з дев’яти до п’яти”. Якщо вам подобається ваша робота, ви не зупиняєтесь ніколи. Навіть після шостої, коли гуляєте з компанією, виникають ідеї, як покращити продукт. Якщо ви нею горите, думки приходять постійно – їх просто не спинити”.

Скільки потрібно коштів, щоб вийти на Kickstarter

“Все або нічого” – це принцип роботи цієї американської платформи. Коли ви виходите на Kickstarter, заявляєте суму, необхідну для виробництва партій товару. Якщо отримаєте хоч на долар менше, гроші повертаються бейкерам, – тим, хто їх жертвував. Якщо ж проект вдалий, то можна отримати набагато більше очікуваного. До прикладу, на годинники Pebble люди віддали 10 мільйонів доларів, хоча власники розраховували лише на 100 тисяч. Так само і український підприємець за сім годин назбирав 8,5 тисяч доларів, а протягом усієї кампанії – близько 61 тисячі.

Розробник упевнений, що починати з нуля можна. Але потрібні кошти на рекламну кампанію. “У мене був один із найменших бюджетів, щоб вийти на Kickstarter – близько трьох тисяч доларів. Але більшість коштів пішло на обробку фото, зйомку відео, на диктора. Все інше я робив власноруч”, – каже він.

Професійна рекламна кампанія дуже важлива для успіху продукту, але не завжди обов’язкова. Останнім часом бейкери стали прихильні і до аматорських відеороликів.

Рюкзак Pleatpack коштує 170 доларів (близько 4600 гривень). Але бейкерам Дмитро запропонував знижку, користуючись прикладом інших проектів. Для них поклажа коштує 99 доларів. Деякі стартапи також пропонують користувачам подарунки, і багато хто жертвує кошти саме через них.

“Ті, хто підтримують створення вашого продукту з самого початку, повинні отримати хорошу знижку. Ми додали до орієнтовної собівартості продукту комісії платформи та платіжних систем і виставили рюкзаки за мінімальною ціною. З перших 150 одиниць прибутку практично немає. Та і в цілому з кампанії багато не заробиш. Комісії чималі, а налагодження виробництва першої партії завжди обходиться дуже дорого”, – стверджує Дмитро. Проте такий досвід дозволив його продукту стати відомим.

Граблі, які були необхідні

Фото: Pleatpack design

Pleatpack design вийшов на Kickstarter на початку травня 2018 року і встиг зібрати удвічі більше необхідної суми за кілька днів. Але платформа призупинила кампанію через порушення одного з правил. Тим не менш, Грядунов не вважає це невдачею:

“Не скажу, що спроба була провальною. Ми зібрали необхідну суму за перші чотири дні. Проблема була в іншому: щоб брати участь у проекті, необхідно мати американця, який зареєструє компанію на своє ім’я. Він має вписати страховий номер та номер свого рахунку. Україну на майданчик поки не пускають, тому треба знайти посередників, партнерів, які нададуть такі дані. Одна київська компанія “звела” нас із необхідною людиною”.

Американський партнер не знав, що платформа не дозволяє вести більше однієї кампанії. До Pleatpack він зареєстрував ще один проект, а тому український стартап заблокували.

“Мене це навчило того, що слід дуже ретельно обирати партнера. Якщо на ньому лежить велика відповідальність, необхідно його контролювати. А з іншого боку, якщо постійно контролювати партнера, навіщо він такий потрібен? Недарма такі компанії, як Google, проводять співбесіди із однією людиною по десять разів”, – пояснює Дмитро.

У таких критичних ситуаціях необхідно одразу розповісти про ситуацію користувачам, вести активне спілкування з усіма, хто небайдужий до інциденту. Це важливо, щоб люди повторно підтримали проект під час перезапуску. Так український підприємець і зробив, а тому проект просто заморозили.

“Найбільш важливі переваги через цю заморозку – це шанс почати нову кампанію. Спершу ти не знаєш, які тобі писатимуть коментарі, як часто треба робити оновлення. Ми отримали цей досвід. Набиті шишки потрібні, щоб краще підготуватися до нової кампанії”, – каже Грядунов.

Як американці сприймають українське виробництво

Фото: Pleatpack design

Український підприємець розгортає виробництво під Черніговом і у Львові. Він звернувся до тих фабрик, які уже шили схожі продукти. Перша партія – 500-600 штук.

Наразі є доступ не до усіх коштів. Частина коштів ще прийде, частина – ні. Справа в тому, що кошти з карт бекерів знімають лише після успішного завершення кампанії. На деяких картах їх може не виявитися, або ж платіжні дані ввели невірно. В такому випадку проект просто не отримує ці гроші. Але протягом семи днів після закінчення кампанії людина може виправити платіжні дані і все-таки підтримати проект. Зазвичай кошти не вносять 2-5% від усіх бекерів. Від кінцевої суми, яка відправляється на рахунок користувача, залежатиме, скільки Дмитро створить рюкзаків.

Негативних асоціацій через війну на сході країни немає, можна сміливо  заходити на платформу

Грядунов каже, що для американців інформація про виробництво в Україні є, скоріше, великим мінусом:

“Американці схильні довіряти “своїм”. Негативних асоціацій через війну на сході країни немає, можна сміливо заходити на платформу. Але є інша проблема. Вітчизняні колеги підривають наш рейтинг. Існує багато невдалих українських проектів. Звісно, було і кілька хороших продуктів, які просто не були розраховані на аудиторію платформи. Близько половини українських проектів провалюється, і це співвідношення лякає”, – наголошує Дмитро.

Водночас, не менше співвідношення вдалих і невдалих проектів є і в США. Але з України їх запускають не так багато. Тому, якщо навіть порівняно невелика кількість з них не виконує свої зобов’язання, виникає асоціація, що усім нашим проектам краще не довіряти.

“Але з упевненістю можна сказати – те, що ви з України, не додасть вашому проекту бонусів. Тому ті, хто має таку можливість, вказують, що проект з США, хоча насправді вся команда перебуває і працює в Україні”, – каже автор стартапу.

Поради початківцям

Якщо ви виходите на Kickstarter, потрібно обирати продукт, який буде цікавий саме вашій аудиторії. При розробці українець дивився на чужі фішки і комбінував їх з погляду інтересів самої аудиторії. Він радить не просувати одразу щось абсолютно нове, адже це дуже складно.

“Мені було неважливо, з чого саме починати. Єдине, потрібно було, щоб мій проект був не мегаскладним. Я би не взявся створювати технології, бо це було б складно зробити без жодного досвіду у галузі, – каже розробник. – Проблема лише у ваших початкових можливостях. На Kickstarter представлена низка ідей з різних галузей. Але одна з найуспішніших – це настільні ігри. Вони там розходяться як гарячі пиріжки”.

Цього року найбільше коштів зібрали такі проекти, як система безпеки для “розумного” будинку, “розумні” медіатор та кільце для ключів, бездротові зарядка і навушники, персональний кондиціонер, складний скальпель та багато іншого. Але на майданчику можна побачити і дуже дивні проекти. Наприклад, є силіконова щіточка-язичок, яка дозволяє господарям котів “облизувати” своїх вихованців.

Складний скальпель. Фото: Puna Knife by 3COIL

Коли ви вже маєте власний продукт, потрібне розуміння аудиторії: знати, на кого націлений продукт, кому він найбільше сподобається. Дмитро радить поставити себе на місце покупця і подумати, чи міг би він вам довіряти. А для довіри варто розказати про команду, про якість: вказати, які матеріали ви використовуєте і чому. Варто максимально поширювати інформацію про свій проект: вести сторінки у соціальних мережах, спілкуватися зі ЗМІ, блогерами. Усім, хто хоче просувати свій продукт, Грядунов радить прочитати книжки Джека Траута “Позиціонування” і “Маркетингові війни”.

“Також дуже корисно мати хороший рівень знання англійської, – наголошує український підприємець. – У мене ця мова не на високому рівні, тому онлайн-перекладач завжди під рукою”. Тим не менш, приклад підприємця доводить, що недостатнє знання англійської – не перешкода для запуску успішної кампанії.

Дмитро каже: “Треба буде ще пройти через безліч труднощів, але будьте впевнені: ніщо не приносить більшого задоволення, ніж розуміння, що ти створив щось корисне, щось якісне і цінне. Це неймовірне відчуття, коли багато місяців ти працюєш, не маючи можливості тут і зараз побачити результат своєї праці, а в один момент береш його до рук і тихо кажеш собі: “Ось він. Ось, заради чого все це було”.

Про те, як народжується стартап, дізнавалась
Пєшкова Ганна, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.