Сьогодні останній день січня, а це означає, що вже скоро прийде тепло та розпочнеться весна. Слушна нагода, щоб почати планувати свій активний відпочинок. Однією з цікавих альтернатив, яка в останні роки все більше набуває популярності по всьому світу, зокрема в Україні, – зелений туризм.

Що таке зелений туризм?

Зелений туризм – будь-яка форма туризму, яка застосовує методи екологічного управління та орієнтована на збереження природи.

Це своєрідна альтернатива традиційному комерційному масовому туризму. Зазвичай, туристи, які обирають подорожувати у такий спосіб, беруть на себе відповідальність за збереження навколишнього середовища та покращення доброустрою місцевого населення.

Поняття з’явилось ще у 80-х роках минулого століття. Вже тоді такий спосіб відпочинку став одним із найважливіших напрямків розвитку екології.

Зелений туризм також називають стійким, адже він базується на взаємовигідних умовах навколишнього середовища, місцевих жителів, бізнесу та туристів. Підприємства, які займаються зеленим туризмом, сприяють зниженню негативних екологічних та соціальних наслідків у сфері туризму.

Сьогодні, коли планета потерпає від діяльності людини, а ЗМІ все частіше повідомляють про наближення глобального потепління, зелений туризм стрімко виривається уперед. Щорічно він збільшується на 10-15% по всьому світу.

Читайте також: Глобальне потепління – початок світової кризи: як ми керуємо погодою

Спочатку “зелений” асоціювався насамперед із екологічними аспектами, однак сьогодні він охоплює всі аспекти стійкого розвитку, що базуються на таких принципах:

1. Охорона навколишнього середовища. Звести до мінімуму забруднення повітря, води, ґрунту, а також кількість відходів, які є наслідком діяльності стандартних туристичних організацій та їхніх клієнтів. Підтримка якісних та унікальних характеристик ландшафту, захист природних територій, середовищ існування диких рослин та тварин.

2. Соціальний розвиток. Підтримка та покращення якості життя в місцевих спільнотах, виховання поваги до різних народностей та прав людини, підтримка їхньої культурної спадщини та традицій.

3. Економічне процвітання. Забезпечення конкурентоспроможності місцевих компаній у туристичній сфері. Інтеграція економіки та екології у процеси зберігання природних території, які в майбутньому сприятимуть збільшенню доходів від зеленого туризму.

4. Мінімізація впливу на клімат. В останні роки кліматичний аспект став надважливим. Тому необхідно мінімізувати вплив туризму на клімат і максимально адаптувати його до кліматичних змін.

Читайте також: Бабина Лоза – територія натхнення і пошуку

Негативні наслідки екотуризму

Прийнято вважати, що еко та зелений туризм мають лише позитивний ефект на навколишнє середовище. Однак з’являється все більше прихильники протилежної думки. Вони переконані, що не все так солодко, як здається на перший погляд.

Більшість так званих “екотуристичних” компаній не відповідають міжнародним стандартам. І навіть, якщо деякі з головних принципів виконуються, місцеві жителі зіштовхуються з численними негативними наслідками.

Унаслідок зростання туристичних маршрутів місцевих жителів інколи змушують покидати свої будинки для іноземців, які “захищають природу”, а це є прямим порушенням прав людини. Один з найгірших прикладів – виселення народу масаїв для створення парку під зону екотуризму в Африці. Місцеві та національні уряди скористалися невіглаством масаїв та забрали у них величезні шматки пасовищ. Сьогодні близько 70% національних парків і заповідників у Східній Африці розташовані на землях корінних мешканців.

Хоча екотуризм призначений для невеликих груп, однак навіть незначний приріст населення, хоч і тимчасовий, створює додатковий тиск на місцеве суспільство. З’являється нагальна необхідність в розвитку додаткової інфраструктури для покращення комфорту туристів. Це зумовлює додаткове будівництво водоочисних і санітарно-технічних споруд та використання і без того обмежених місцевих ресурсів.

Перетворення природного середовища на туристичну інфраструктуру (навіть якщо це зелений туризм) спричинило зменшення популяції метеликів у Мексиці та мавп виду саймірі в Коста-Ріці.

Дехто вважає, що екотуризм може порушити місцеву флору та фауну. Екотуристи переконані, що лише фотографуючи та спостерігаючи, зберігають об’єкти дикої природи незайманими, але навіть такі безневинні види діяльності людини можуть бути екологічно руйнівними.

Так у Непалі для екотуристів створили альтернативні маршрути, що спричинило забруднення ґрунту, ерозію та пошкодження рослин. Непрофесійне спостереження за дикою природою може відлякувати тварин, порушувати їхні місця годування та гніздування. У Кенії присутність спостерігачів змусило покинути гепардів свої домівки. Це значно збільшило ризик інбридингу (схрещування близькоспоріднених організмів), що загрожує зникненню вида.

Ініціатори зеленого туризму кажуть, що наразі проводяться досліджень для поліпшення структури екотуризму та усунення певних недоліків.

Зелений туризм в Україні

В Україні у 2017 році чотири об’єднані територіальні громади Кременчуцького району Полтавщини сформували перший в Україні туристичний центр для розвитку зеленого туризму в регіоні.

Тут створили туристичні маршрути з екскурсіями до місць відселених сіл, які змушені були переїхати під час будівництва Кременчуцького водосховища.

Цікаво, що екожиття стає все популярнішим серед молоді, яка на перший погляд у сучасному світі є надто урбанізованою та звиклою до міського бетону. Раніше “Український інтерес” розповідав про молоду пару, яка вирішила кардинально змінити своє життя. Майже 6 років тому вони переїхали зі столиці до маленького села у Черкаській області, де відкрили власну екоферму. У них там 45 соток малини, 6 соток суниці, фруктовий сад та пасіка, які стали для них не лише улюбленою справою, а й досить прибутковим бізнесом.

Окрім того, на днях на черговому засіданні Кабмін ухвалив нові ставки по субсидіях для фермерів. Зокрема, до переліку компенсацій додано відшкодування витрат на зелений туризм. Господарство, яке ним займається, отримає до 10 тисяч гривень. У такий спосіб урядовці намагаються стимулювати господарства займатись екотуризмом.


Соломія Флюнт, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.