Українці шукають високооплачувану роботу за кордоном ще від часів здобуття незалежності. Торік на заробітки виїхав мільйон громадян, а постійно за кордоном працюють, за даними міністерства соціальної політики, 3,2 мільйона українців. Поки ви дочитаєте абзац до кінця, на заробітки виїде ще один наш співвітчизник: саме така періодичність нашої трудової міграції. Чимало вважає заробітчан  спасінням української економіки, адже вони переказують великі суми на утримання своїх родин. Але багато експертів б’ють на сполох – мовляв, явище цілком негативне.

За кращим життям – куди?

По всьому світу висококваліфіковані кадри шукають гідного застосування своїх вмінь поза рідними країнами. Чверть мільярда населення Землі – заробітчани. За даними ООН, вони утримують близько 800 мільйонів родичів.

Більшість українців мігрує за кордон переважно на сезонні роботи. Насамперед, їдуть інженери, водії, будівельники й лікарі. Улюблені напрямки – Польща і Німеччина. Минулого року заробітчани тільки з Польщі перерахували понад 84 мільярди гривень. Це близько 3-4% ВВП України. Саме у західній сусідці намагаються “закріпитися”: хоча тут заробітки і нижчі, ніж у Чехії та Німеччині, через Польщу легше потрапити у більш заможні країни.

На початку цього року лише 6% польських компаній шукали кваліфікованих старших співробітників – про це свідчать результати дослідження Personnel Service. Польська сторона підтримує нашу трудову міграцію, а фермери навіть закликають митників ліберальніше ставитись до українських заробітчан. У деяких країнах навпаки – встановлюють квоти. Наприклад, у Литві наших водіїв та будівельників уже забагато. Здебільшого, враження роботодавців позитивні: українці працюють акуратно, неконфліктні, завжди виконують свої обіцянки, на відміну від мігрантів з Африки та Азії.

Новий досвід та самотність

У Німеччині заробітчанин може отримувати 30 тисяч гривень на місяць. Фото: Новости.in.ua

Чимало наших громадян повертається із заробітків не тільки з грошима, але й з новим досвідом, поглядами, ширшим світоглядом. Таким чином, наша країна розвивається, культура насичується, українці вивчають іноземні мови. Альона, студентка одного з київських вишів, уже кілька років щоліта збирає полуницю у Німеччині. Каже, праця виснажлива.

“Якщо чесно, воно того варте”, – наголошує студентка. –  “Можна не просто заробити, а і знайти нових знайомих. Тут я познайомилась із заробітчанами з різних країн і постійно підтримую контакти. Паралельно можна пізнати культуру нової країни: мандрувати, ходити на виставки, екскурсії. Квитки в аквапарк, музей для студентів дешевші, – знижки для них є всюди”.

Але лише третина має офіційний дозвіл на роботу. Неофіційно працюючи на чужині, заробітчани часто незахищені. Праця важка і ненормована, нерідко немає гарантій щодо зароблених грошей. Часто відсутній правовий захист від злочинних елементів, доводиться стикатися із дискримінацією. Від заробітчан потребують максимальної віддачі. Люди втрачають здоров’я і часто не отримують кваліфіковану медичну допомогу. Нещодавно львів’янин Олександр Волошин у Чехії став жертвою недобросовісного роботодавця – мешкав у жахливих умовах й не отримував обіцяної зарплатні.

Умови, в яких мешкав заробітчанин Олександр Волошин. Фото: Facebook

Лишається також моральний аспект. Хоча заробітчани і підтримують сім’ї грошима, все ж, дітям і людям похилого віку потрібна турбота. Якщо батьки дитини – заробітчани, у ЄС її називають “євросиротою”. Розлука негативно впливає на дитячу психіку. Необхідно лише два роки, аби дитина відвикла від батька або матері, стверджують польські експерти. А у сім років малий може почуватися сиротою навіть при живих батьках. Ізольовані від родини, самі заробітчани часто почуваються покинутими. Через від’їзд українців за кордон також знижується народжуваність у молодих сім’ях і відбувається старіння нації.

Скільки грошей переказують трудові мігранти

Перекази заробітчан уже досягли 8% розміру економіки. Фото: NASHAPolsha

Заробляють мігранти по-різному: за низько кваліфіковану фізичну роботу у Польщі можна отримати близько 15 тисяч гривень на місяць. У Франції заробляють 20 тисяч, а у Німеччині – щонайменше 30. Викладачів англійської мови шукають у Китаї – тут можна отримати 40 тисяч гривень. Як розказав “Українському інтересу” заробітчанин Антон, коли поїхав на схід викладати, навіть не знав англійської на належному рівні – достатньо було того, що має європейську зовнішність.

Щороку українці надсилають з-за кордону мільярди доларів. Минулого, наприклад, переказали 9,3 мільярда. Перекази заробітчан уже досягли 8% обсягу економіки. Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник вважає, що гроші заробітчан кращі за кредити МВФ – їх не треба повертати. Цікаво, що трудові мігранти приносять в країну в чотири рази більше валюти, аніж іноземні інвестори, які за минули рік вклали в Україну лише 1,8 мільярда.

Тільки за перші чотири місяці 2018 року українці поповнили рахунки на 3,4 мільярда доларів. Ці гроші рятують українську економіку – від них давно залежить курс гривні, – вважають експерти. Точну суму зароблених за кордоном грошей порахувати складно, адже часто люди передають кошти самостійно. І якщо вони не перевищують 30 тисяч гривень, гроші ніде не фіксують. Тому реальна сума переказів може бути набагато більшою.

Шляхом відсталих країн

Підтримка економіки завдяки заробітчанам – шлях відсталих країн третього світу, такий собі африканський шлях розвитку. Якщо мігранти не повертаються до України чи навіть забирають до себе сім’ї, це лише збагачує чужі країни і не сприяє розвитку їх власної. Гроші заробітчан – не безкінечне джерело для економіки. Перекази зменшуватимуться, якщо охочих лишитися за кордоном побільшає. Що активніше від’їжджатимуть за кордон, то скоріше ми відчуємо нестачу робітників.

Кажуть, що завдяки заробітчанам зменшується навантаження на ринок праці, знижується рівень безробіття. Але насправді країну полишають ті висококваліфіковані працівники, які могли б застосувати себе у професійній роботі в Україні. Адже за кордоном вони виконують примітивну, непрестижну роботу, а згодом втрачають свої професійні навички. А в Україні тим часом не вистачає професійних кадрів.

З цією проблемою стикається кожен третій роботодавець. Нестача мізків і рук може гальмувати українську економіку: лише за офіційними даними, з 2015 року Україна втратила 7% працездатного населення. Цінність професійного працівника в Україні може збільшиться, а тоді бізнес втратить одну зі своїх конкурентних переваг – наявність дешевої робочої сили.

Заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб наголошує, що трудова міграція – це одна з найбільших проблем України, яка загрожує стабільності цін. Через перекази трудових мігрантів зростає вартість товарів і послуг всередині нашої країни, а у населення зарплати не збільшуються. А тому росте прірва між багатими і бідними. І знову по колу – збіднілі українці виїжджають на заробітки.

Що менше світлих мізків, то складніше. Фото: wpered.su

За даними ООН, до 2050 року населення України може скоротитися на 18%. Зараз дві третини наших заробітчан у Польщі – люди до 35 років. Якщо обсяги трудової міграції не зменшаться, і Україну лишатимуть молоді, з кожним роком відсоток пенсіонерів буде збільшуватися. Уже зараз на 10 працездатних припадає 11 пенсіонерів, і цей тягар щороку стає ще важчим. І знову замкнене коло: спроби трохи більше забирати у населення викличуть нову хвилю трудової міграції.

 Як вирішити проблему

Уряд прагне заохотити українських заробітчан до страхування свого життя, офіційного працевлаштування. У міністерстві соцполітики обіцяють субсидію сім’ям людей, які працюють за кордоном, якщо вони застрахуються. Заробітчан закликають сплачувати податки в Україні – заради їх же пенсій.

В Європі проблему витоку кадрів вирішують, залучаючи заробітчан з інших країн. Україна може скористатися цим досвідом, але потрібні робочі місця, які з’являться не одразу. Повинні відкриватися нові компанії, треба залучати інвесторів. Якщо економіка тривалий час стабільно зростатиме, на заробітки поїдуть і до нас. Трудові мігранти зможуть стати пластом для підтримки українських пенсіонерів. Але поки що рівень наших зарплат може влаштувати хіба що молдаван або африканців.

Частково вирішити проблему може також внутрішня трудова міграція. Треба заохочувати мешканців регіонів заробляти у більш забезпечених населених пунктах України. У деяких областях будівельникам, наприклад, пропонують близько 15 тисяч гривень. Але необхідно також поліпшити інфраструктуру, починаючи від доріг і закінчуючи гуртожитками для працівників, надати гарантії та хороші умови роботи.

Ганна Пєшкова, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.