Вячеслав Лагутенко про українсько-польські економічні відносини

Вячеслав Лагутенко. Фото: Український інтерес / Олександр Бобровський

Відносини між Україною та Польщею можуть зазнати кризи, якщо напрямок з політичного не зміниться на економічний. Якими повинні бути українсько-польські відносини та що має зробити для цього українська влада “Українському інтересу” розповів економічний експерт Вячеслав Лагутенко.

На сьогодні є небезпека для українсько-польських відносин. Кілька років тому до влади у Польщі прийшла партія ПіС (“Право і справедливість”). Вона базується на консервативних принципах. Деякі її члени формують політичний напрямок відносин між Україною та Польщею, а не економічний. Окрім того, конфлікт українсько-польських відносин розігрівається з “північного напрямку”. Проте, Україна зараз має великі шанси на встановлення економічних відносин із сусідніми країнами, насамперед, на білатеральному рівні: підприємство-підприємство, громада-громада. Цей напрямок наразі є нереалізований.

27-го червня Президент України Петро Порошенко підписав Угоду про зону вільної торгівлі. Відповідно до цього документу, Україна та Польща можуть розвинути свої економічні відносини. але вони повинні відійти від політичних суперечок та перейти на конструктивний бізнес діалог. Якщо ми продовжимо йти в напрямку політичних відносин, занурюватимемось в історичне минуле, то станемо ворогами.

Польський бізнес має великі можливості увійти на український ринок, який зараз починає відроджуватись. Стабільність в Україні таки досягається, попри інфляцію та війну. З іншого боку, український бізнес також має можливості увійти на польський ринок. Польща має бути дзеркалом для України з погляду бізнесу, а не «вікном у Європу». Ми маємо взяти за приклад польське будування бізнес-відносин. Водночас, основним чинником співпраці є польські інвестиції на територію України, найперше у сільському господарстві. Зараз Польща сумарно вкладає в Україну 800 мільйонів доларів. Після запровадження зони вільної торгівлі саме польські інвестори мають першими увійти на український ринок, а не російські чи китайські. Адже культура України та Польщі досить близькі.

Зараз шаленими темпами розвивається ринок органічної сільськогосподарської продукції. Від 6% Польщі до 30% Швеції та Норвегії. Україна має 27 мільйонів гектарів землі, з яких 400 тисяч – органічних. Останніх можна збільшити у 3-4 рази, до 3 мільйонів. Це прибуток для українських підприємців, для с/г виробників та переробників.

Ми бачимо диспропорцію – Україна для Польщі посідає 19 місце по партнерству, для України Польща на 5-му. Тобто Польща не бачить Україну, як складову економічного розвитку. Політична проблема гальмує економічний інтерес українсько-польських сторін, а це зі свого боку гальмує потенціал розвитку підприємств.

Польські бізнес-групи шукають в Україні стабільності, якої наразі тут немає. Вони хочуть інвестувати власний капітал в країну. Проте, в держави немає моделі входу на ринок та підтримки у регіонах. Цю нестабільність можна побороти, якщо на регіональному рівні сформуються об’єднання, при обл- та райдержадміністраціях введеться посада менеджера транснародної співпраці, а також розроблять програму стратегічного партнерства.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.