Аграрії завжди залежали від погоди, яка могла як нагородити щедрим урожаєм, так і звести нанівець усі зусилля людини. От і цього року – зима була сніжною, весна затяжною, тож озимі перезимували на “відмінно”, і склалися усі передумови, щоб урожай пшениці досяг рекордних 28 мільйонів тонн. Проте на Півдні України після зими одразу настало літо, дощів не було, тож там ранні зернові вже традиційно страждали від посухи. Що ж ви хочете, коли у Голопристанському районі за всю весну і два місяці літа не було жодного дощу?

Центральна і Північна частина країни були у кращих умовах і селяни вже очікували непоганий урожай, проте саме під жнива погода з’їхала з глузду і почала заливати дозрілу пшеницю рясними дощами, які часом переходили у зливи з градом, величиною з куряче яйце. Той, хто не встиг віджнивувати, мусив сидіти і спостерігати як негода псує результати річної праці – золоті пшеничні поля, уражені сажкою, почорніли, а подекуди зерно проростало просто у колосі. При цьому вийти в поле аграрії не могли, бо комбайни просто тонули у багнюці, тож на початок серпня в полях залишалося незібраними понад 1,5 мільйона га пшениці, що дорівнює 6,5 мільйона тонн зерна.

На тлі погодних катаклізмів експерти, які ще у квітні пророкували рекордний урожай, почали суттєво знижувати прогнози валового збору, а чиновники – заводити розмови про обмеження експорту зернових. Оскільки наша країна є п’ятим у світі експортером збіжжя, а європейські фермери також втратили врожай через посуху (урожай зернових буде там найнижчим за останнє десятиліття), світовий ринок дуже чутливо відреагував на новини з України. Ціна ф’ючерсів на пшеницю підскочили до рекордних позначок за останні три роки – на Чиказькій біржі зростання склало 6,2%. Правда потім ціни відскочили назад, але як у тому анекдоті “осадочок залишився”.

Зерна – досить

Після того, як на початку серпня погода налагодилася, експерти знову повернулися до позитивних прогнозів урожаю, а з урахуванням того, що дощі дуже позитивно вплинули на посіви кукурудзи, є усі підстави очікувати її рекордного урожаю (31 мільйон тонн), а зернових загалом – в межах 65 мільйонів тонн (рекордного 2016-го зібрали 66 мільйонів тонн). Водночас 2016-го пшениці зібрали не набагато більше – 25,7 мільйона тонн, так що хоч цього року рекорд і не буде подолано, обсяги урожаю будуть цілком достатніми. Станом на 5 серпня вже намолочено 21,5 мільйона тонн пшениці, з яких 13 мільйонів тонн – продовольчої.

Враховуючи, що внутрішнє споживання пшениці в Україні складає менше 10 мільйонів тонн, а для харчових потреб – менше 5 мільйонів тонн, її за будь-яких умов вистачить не лише нам, але і на продаж. Теоретично існує можливість, що зернотрейдери вивезуть на експорт усю продовольчу пшеницю і залишать українцям “фураж і не кондицію”. Проте вже шість років поспіль напередодні експортного сезону уряд і зернотрейдери підписують меморандум про експорт збіжжя, обсяги якого визначаються на засіданні спільної робочої групи чиновників і експортерів. От і цього року Мінагрополітики пропонує обмежити експорт пшениці обсягом 8 мільйонів тонн. Звісно, Україна трохи не добере валютної виручки від її експорту, зате рекордний урожай кукурудзи цілком здатний заввиграшки перекрити ці втрати.

Інша справа, якої якості буде пшениця нового врожаю. Адже після того, як стало зрозумілим, що дощі – всерйоз і надовго, селяни вирішили жнивувати, не чекаючи, поки розпогодиться. Та от біда – якщо вологе зерно відразу не просушити (на жаль далеко не всі аграрії мають таку можливість), а просто зсипати у комору, воно уражується грибковими хворобами та пліснявою, подекуди проростає, що робить його непридатним не лише для вживання людиною, але і в якості фуражу для худоби.

Загалом фермери Північно-Західної України встигли зібрати до дощів лише третину урожаю, хоча, приміром, аграрії Хмельниччини попри негоду намолотили понад мільйон тонн зерна при середній урожайності 57 ц/га, що є найкращим показником в державі. Окрім того, аграрії Півдня і Центру встигли повністю віджнивуватися ще до дощів, а суха погода, попри зменшення урожайності, сприяє високій якості зерна.

Ціна хліба

Панікери-всепропальщики на тлі погіршення урожайних прогнозів дружно заголосили про суттєве подорожчання хліба в Україні. Дійсно, закупівельна ціна на пшеницю за останній місяць зросла майже на тисячу гривень за тонну – і це прекрасно, бо селяни зможуть отримати за свою працю достойну винагороду. А хліб дорожчає незалежно від погодних катаклізмів і обсягів валового збору – за останні чотири роки він подорожчав утричі, попри рекордні урожаї 2016-2017 років.

Справа тут зовсім не у вартості зерна (частка борошна у собівартості хліба складає не більше 40%), а у споживчій інфляції та девальвації національної валюти – виробники купують зерно за світовими цінами, навіть якщо закупівлі відбуваються всередині країни. Тому 2013-го, коли ціна на пшеницю була $290/тонна, хліб коштував 4,8 грн/кг, а 2017-го, пшениця коштувала $190/тонна, хліб коштував 12,4 грн/кг. Крім того, він дорожчає значно швидше, ніж зерно чи борошно, з якого його печуть – за п’ять місяців 2018-го пшениця минулорічного урожаю подорожчала на 10%, а хліб – на 18%, тоді як макарони з тієї ж пшениці – лише на 9%.

Останній королеві Франції Марії-Антуанетті приписують одну фразу – коли їй доповіли, що народ бунтує через нестачу хліба, вона, буцім то сказала “Якщо у них немає більше хліба, нехай їдять бріоші” – тобто здобні булочки. Українцям дефіцит хліба не загрожує в будь-якому разі, а якби таке й сталося, в нашому випадку, фраза звучала б: “Якщо у народу більше немає хліба, нехай їдять мамалигу” – кукурудзи для неї у нас точно вистачить.

Олесь Євтєєв, редактор інформаційно-аналітичного відділу в газеті “Агропрофі”, спеціально для “Українського інтересу”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.