Сьогодні соціальне підприємництво в Україні починає свій бум, а людей, які б хотіли займатися цією справою більшає. Чимало підприємців працюють вже не один рік та успішно впроваджують свої проекти. Однак що робити людям, які хочуть започаткувати свою справу, та не мають фахових знань, необхідних для його розвитку. Виникає безліч питань: з чого почати, де знайти гроші для старту, як зменшити ризики тощо.

У Києві 21 лютого відбулася Міжнародна конференція УФБ #SocialBusinessInUA. Це наймасштабніша конференція в Україні, підготовка якої тривала протягом року. Сюди завітали щонайменше 400 учасників та 60 експертів з 9 країн. Спікерами, зокрема, виступили представники українського уряду та Європейської комісії, які обговорили ситуацію законодавчої бази та можливі її зміни у найближчий час.

Так нещодавно Міністерство фінансів дозволило ГО займатись підприємницькою діяльністю, якщо дохід витрачається на статутні завдання цієї організації. Це означає, що ГО тепер можуть надавати платні послуги, займатися виробництвом чи продавати щось, однак прибуток необхідно інвестувати у розв’язання соціальної проблеми.

У січні цього року в Україна також ухвалили новий закон щодо діяльності ГО, де прописано, що місцеві органи влади можуть купувати послуги у громадських та суспільних організаціях. Латвія одна з країн, де чітко видно, як держава закуповує послуги у соціальних підприємств. Яскравим прикладом такої успішної роботи є соціальний проект, започаткований “Об’єднанням Самаритян Латвії”.

“Об’єднання розробило унікальну систему надання послуг людям літнього віку, які живуть у віддалених місцевостях. У цих людей не залишилось родичів, і вони відмовляються переїжджати в будинок престарілих. “Самаритяни” зробили спеціальні виїзні машини, які містять кабінет манікюру та педикюру, пральну машину, душову та кухню. Невеликою командою вони виїжджають до стареньких: одні прибирають будинок, інші допомагають помитись, треті у цей час перуть речі, а останні надають манікюрні послуги. І за це платять не люди, а держава”, – розповіла “Українському інтересу” засновниця та голова правління лабораторії соціальних інновацій в Україні SiLab Анна Гулевська-Черниш.

засновниця та голова правління лабораторії соціальних інновацій в Україні SiLab Анна Гулевська-Черниш. Фото: Український інтерес/ Соломія Флюнт
Засновниця та голова правління лабораторії соціальних інновацій в Україні SiLab Анна Гулевська-Черниш. Фото: Український інтерес/ Соломія Флюнт

За словами експертки, сьогодні вітчизняне законодавство вже майже сформовано і є всі умови для старту власного СП, однак виникає інше питання. Торік на Черкащині проводився конкурс на закупку соціальних послуг, проте, за словами заступника голови департаменту соціального захисту області, ні одна громадська організація не подала заявку на участь. На жаль, у нас немає якісних громадських організацій, які готові продавати якісні послуги.

Перші спроби впровадження соціального підприємництва в Україні були ще на початку 2000-х років. Тоді пропозиція прийшла “зверху”: його почали впроваджувати міжнародні донори. Однак великого успіху проект не мав. Сьогодні, після Майдану, коли почалась активізація громадянського суспільства, з’явилося чимало ініціатив “знизу”, а люди все більше починають цікавитись темою соціального бізнесу.

На конференції упродовж дня також обговорювали ключові теми, зокрема, як запустити соціальне підприємництво, стан галузі в Україні та майбутні перспективи. Одночасно функціонували три основні дискусійні панелі:

  1. Формальна та неформальна освіта соціального підприємця.
  2. Вимірювання соціального впливу.
  3. Залучення інвестування та законодавча база.

Учасники конференції могли краще зрозуміти суть соціального підприємництва та чому для започаткування своєї справи варто обрати саме його, а не традиційний бізнес.

“Я не кажу, що соціальне підприємництво значно краще, ніж звичайне, однак хочу зазначити, що воно розв’язує низку фундаментальних проблем суспільства та навколишнього середовища. СП ставлять соціальну місію на перше місце: вони намагаються покращити життя у місті та створити щось нове. Не варто плутати соціальне підприємство з традиційним, який, насамперед, орієнтований на прибуток. Інколи бізнес також може позитивно впливати на суспільство, однак це не є їхнім першочерговим завданням – у цьому і є головна відмінність” – прокоментував “Українському інтересу” представник Генерального директорату з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та МСБ Європейської Комісії Карел Вандерпуртен.

Представник Генерального директорату з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та МСБ Європейської Комісії Вандерпуртен Карел. Фото: Український інтерес/Соломія Флюнт
Представник Генерального директорату з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та МСБ Європейської Комісії Карел Вандерпуртен. Фото: Український інтерес/Соломія Флюнт

Вандерпуртен також наголошує, що соціальне підприємництво – це абсолютно новий тип бізнесу, який не залежить від традиційного. Він стимулює не лише молодь, але й тих, хто вже започаткував свою справу та замислюється над створенням соціальної складової. Так бізнесмени підходитимуть до розв’язання проблем більш соціально та екологічно.

Під час практичної частини експерти розповідали базові знання з певної теми, наприклад, про формування команд. Після цього двоє практиків розповідали свій власний досвід, а учасники дискусії ставили питання, які їх цікавили. Окрім того, учасники конференції змогли отримати невеликий власний досвід, розвинувши власну стратегію розвитку бізнесу.

Як зазначила інформаційний менеджер проекту “Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за ініціативою “знизу” Леся Ярошенко, конференція – це також річний підсумок роботи проекту. Протягом минулого року по всій країні вони відібрали найкращі кейси соціальних підприємств, які потрапили до акселератора. Під час вечірнього Pitch Night 14 випускників акселератора презентували свої напрацювання потенційним інвесторам. Найкращі проекти отримали інвестиції та пропозиції співпраці, а також поїдуть на стажування за кордон, щоб отримати необхідний досвіду для просування власної справи на батьківщині.

Інформаційний менеджер проекту "Соціальне підприємництво, досягнення соціальних змін за ініціативою "знизу" Леся Ярошенко. Фото: Український інтерес/Соломія Флюнт
Інформаційний менеджер проекту “Соціальне підприємництво, досягнення соціальних змін за ініціативою “знизу” Леся Ярошенко. Фото: Український інтерес/Соломія Флюнт

“Я переконаний, що соціальне підприємництво в Україні має велике майбутнє. Якщо чесно, я трішки недооцінив можливості українців: коли вивчав цю тему, не було ніяких реальних оцінок щодо перспективи розвитку цієї галузі в Україні. Окрім того, не було жодної інформації про розвиток великих соціальних асоціацій. Та коли я приїхав сюди, виявилось, що їх дуже багато, проте вони просто не хочуть про себе афішувати, звертатися по допомогу до влади чи голосно говорити про існування”, – підсумував Карел Вандерпуртен.

На тему соціального підприємництва читайте:


Соломія Флюнт, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.