Скільки грошей у держбюджет принесла боротьба з корупцією

Найважливіші антикорупційні реформи відбулися в газовому секторі. Фото: 5 канал

Антикорупційні реформи щороку поповнюють державну казну на шість мільярдів доларів. Таку цифру оприлюднили в аналітичній доповіді Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.

Найважливіші антикорупційні реформи відбулися в газовому секторі. Зокрема, Україна знайшла різні джерела імпорту “блакитного палива”. А “Нафтогаз” уперше за останні роки вийшов на прибуток.

Зміни зачепили й податкову систему – влада вирішила боротися з “податковими ямами”. Вони виникають, коли підприємства вказують завищену ціну на придбаний товар завдяки підставним фірмам. Це дає змогу занижувати свої прибутки і платити менше податків. Із 2010 до 2013 років у “ямах” зникли 600 мільярдів доларів – тобто ці гроші недоотримав бюджет.

Щоб ліквідувати “податкові ями”, уряд запровадив систему електронного адміністрування ПДВ і його автоматичне відшкодування.

У 2016 році почала працювати система електронних закупівель ProZorro. Вона дала змогу зекономити 40 мільярдів гривень.

Знизити корумпованість чиновників також допомогла дерегуляція – створення позитивних умов для бізнесу. Так, підприємцям спростили процедуру податкового адміністрування, реєстрації лікарських засобів.

Щоб усунути корупцію у державних підприємствах, уряд розпочав реформу їхнього управління, стартувала приватизація. Завдяки цьому розмежовують функції власника й регулятора, запроваджують корпоративне управління.

Окрім цього, в Україні впорядкували системи банківського нагляду й ліквідували установи, які порушували регуляторні вимоги або брали участь в сумнівних фінансових схемах.

Скільки ми б мали, якби не крали на митниці

Українська скарбниця щороку втрачає до 4,8 мільярда доларів через “масову корупцію” на митниці. Такі підрахунки опублікувала німецька газета Süddeutsche Zeitung. Її журналісти провели розслідування в Києві та Одесі.

Ця цифра вдвічі перевищує суму кредитів, які Україна цьогоріч планує взяти у МВФ, ЄС та Світового Банку, наголошують у виданні. Або, наприклад, майже скільки ж Україна цьогоріч виділить на вітчизняну медицину.

Учасниками схем, окрім митників, є і представники СБУ, поліції, Держприкордонслужби та ГПУ. Товар, який перебуває у вантажі, декларують як інший – той, на який передбачені нижчі мита.

Україна без контрабанди

Нагадаємо: 20 червня Кабмін затвердив план дій щодо боротьби з контрабандою.

Тоді прем’єр-міністр Володимир Гройсман пригрозив, зокрема, залучити військових для боротьби з контрабандними суднами. Він наголосив, що торгові судна мають не чекати, коли “за них домовляться. Вони мають розмитнюватись і платити податок до держбюджету”.

Очільник уряду впевнений: контрабанди не було б, якби її не “кришували” представники всіх силових структур.

Найчастіше до України нелегально завозять алкоголь (60% від усього імпорту), побутову техніку й електроніку (60%-80%), кавову продукцію (трохи менше половини).

Боротьба українського уряду з контрабандою вже принесла перші плоди, впевнений Гройсман.

Він наводить приклад Одеської митниці. “Травень місяць, ще працюють схеми. Компанія завозить іграшки, вартість розмитнення, яка йшла до бюджету, становила 5,5 тисячі доларів за контейнер. Коли ми почали боротися з контрабандою, за той самий контейнер і товар у бюджет пішло 8,8 тисячі. Тобто раніше ці 3,3 тисячі осідали в кишенях ділків”.

Інший приклад з тієї ж Одеської митниці. За контейнер зі взуттям у травні до бюджету сплатили 8 тисяч доларів за розмитнення. Зараз – 14 тисяч, тобто 6 тисяч доларів плюс.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.