Політики, журналісти, бізнесмени, фітнес-тренери та домогосподарки. Їхня аудиторія вимірюється десятками та сотнями тисяч підписників. Із впливу на суспільну думку їм уже програють засоби масової інформації. Так, йдеться про блогерів, які стрімко захопили соціальні мережі.

На інтернет-мислителів не вчаться в університетах і створювати такий контент може кожен. Але деякі з них лишаються невідомими, а деякі заробляють чималі гроші. “Український інтерес” розпитав українських блогерів про особливості їхньої справи. 

Українська блогосфера

Існує міф, що популярних українських блогерів дуже мало. Ми можемо переглядати відео чи читати дописи і не знати, що це співвітчизник. Наприклад, один із найпопулярніших блогерів на Youtube, який має 13 мільйонів підписників – Іван Гай, родом із Дніпропетровської області.

Здебільшого, українці ведуть блоги російською мовою, яка дозволяє охопити набагато більше користувачів. Конкуренції з російськими колегами вони не бояться. Відеоблогер із Харкова Євген Білозеров має майже двохмільйонну аудиторію на Youtube. Він вважає, що українські канали та сторінки у соціальних мережах не програють російським:

“Років зо два тому я би сказав, що українським каналам складніше. Але зараз в Україні YouTube так само популярний, як і в Росії. Все більше великих брендів приходить на майданчик, і це позитивно позначається на заробітку блогера. Звичайно, до тієї ж Америки нам ще далеко. Наприклад там блогер з такими ж показниками, як у мене – заробляє в два-три рази більше”.

Євген Білозеров. Фото: jack_belozerov

Популярні україномовні канали доводять: якщо наповнити блог хорошим контентом, можна існувати і лише за рахунок вітчизняної аудиторії. Так, блогер Святослав Бойко веде свою сторінку в Instagram виключно українською – це його принципова позиція. Він багато спілкується із своїми 123 тисячами підписниками, розказує про мандрівки, моделінг, стосунки. Саша Пустовіт розповідає 314-тисячній аудиторії про красу і материнство, а дописи Аліни Френдій про моду “лайкають” 243 тисячі людей. І таких україномовних блогів все більшає.

Така тенденція вирішує проблему українських рекламодавців. Співпрацюючи з російськомовним блогером, вони отримують більшу частину аудиторії не з України. Тому україномовні автори вигідніші, адже рекламу товару на їх сторінках гарантовано побачить саме цільова аудиторія.

Заробіток чи справа до душі

Українська Facebook-блогерка Татуся Бо каже, що не заробляє на своєму хобі. Рекламні дописи не розміщує принципово, бо може радити лише те, що їй подобається самій. “Якось мені надійшла пропозиція розмістити політичну рекламу. Пропонували 200 доларів. Тоді була скрутна фінансова ситуація, але я все одно не погодилась. Сторінку веду не для заробітку, а для обміну цікавими думками”, – каже дівчина.

Є і ті, хто використовують блогінг як основний метод заробітку. Більшість авторів контенту розглядають соціальні медіа як джерело доходу.

“Спочатку я прийшов на YouTube не заради заробітку, – каже Євген Білозеров. Я просто хотів навчитися монтувати відео. Кілька років тому я брав участь у “Фабриці Зірок 4″, і по закінченню проекту стало питання, як і за які фінанси просувати свою музику. Я не з багатої сім’ї, а тому вирішив всьому навчитися сам: робити аранжування до пісень, знімати кліпи і монтувати їх. Так і з’явилися мої перші ролики, які я завантажував на YouTube. Ставився до цього як до хобі. Згодом я почав вести своє музично-розважальне шоу, яке з кожним випуском набирало популярності. Через п’ять років я все так само горю ідеєю, і зараз вона приносить свої плоди! Заробіток на YouTube дозволяє мені займатися тільки творчістю”.

Для українського фешн-блогера Маргарити Мурадової соцмережі – це також робота, а не хобі. 

“Я раджу блогерам, які починають свій шлях, ставитися до цього, як до роботи. Зйомки, прописування плану відео, графік, редагування, завантаження, відповідь на коментарі… щодня чи через день необхідно витрачати на все це кілька годин на день. Слід також спеціально навчитись монтажу, обробці фотографій”, – каже вона.

Маргарита Мурадова. Фото: LyonL

Скільки можна отримати в соцмережах

Українські рекламодавці платять менше, ніж російські, тому наші блогери заробляють менше. Але чітко вирахувати прибуток від блогу дуже складно. Певної фіксованої вартості за рекламний пост в Instagram чи Facebook немає. Власник облікового запису сам призначає ціну за публікацію. Хтось при цьому орієнтується на середні ціни на ринку, а хтось може заявити, що його підписники дуже активні, хоч їх і мало, і забажати більшої оплати реклами. Зазвичай бренди зважають на кількість підписок та коментарів, на перегляди і лайки.

Про свій прибуток автори контенту говорити не хочуть, або ж просять не називати їх. Один із Facebook-блогерів стверджує, що спершу за рекламні пости брав до 3 тисяч гривень. Коли ж його аудиторія зросла у кілька разів, послуги теж подорожчали. Деяким рекламодавцям доводиться викладати до 15 тисяч.

Значно менші розцінки називає Instagram-блогер. За її словами, ціни починаються від 400 гривень і сягають 4 тисяч. Середня ж вартість реклами – три тисячі, якщо йдеться про стрічку. У “сторіс”, тобто розділ, куди блогери викладають зникаючі відео чи фото, реклама коштує удвічі дешевше.

За її словами, місячний заробіток авторів, які мають армію підписників у 200 тисяч і щодня викладають рекламу, може сягати 200 тисяч гривень. А на життя спокійно може вистачати навіть тим, хто має аудиторію лише у 20 тисяч підписників, якщо вони плідно співпрацюють із рекламодавцями. Звісно, розцінки приблизні: є блогери, у яких більшість дописів – це реклама, а є й ті, хто рекламують щось лише раз на тиждень.

Блогерам доводиться іти на хитрощі, щоб не дуже помітно інтегрувати певний продукт у текст. Так Instagram-блогери відмічають на своїх фотографіях магазини, шоуруми. Ключовим моментом тут є вміння блогера органічно подати продукт.

Скріншот зі сторінки greenteanosugar

Більше прибутку можна отримати, якщо завести у соцмережі одразу кілька сторінок. Так, українка Алевтина Черкашина з ніком “diva_oliva” має дві сторінки в Instagram. Одна – для публікації коротких розважальних відео, інша – розміщення фото та спілкування з фанами. На першій – майже 900 тисяч підписників, на другій – 149.

Прибуток ютуберів

Прайси блогерів на Youtube більші, але і процес створення контенту складніший. Щоб отримувати дохід на Youtube, так звану монетизацію, автору необхідно вступити в партнерську програму. Для цього потрібно мати щонайменше тисячу підписників і чотири тисячі годин переглядів за рік. Таких показників може досягнути дуже мало авторів.

“Із фінансами все дуже індивідуально. На заробіток блогера впливає дуже багато факторів. Наприклад, вік аудиторії, яка його дивиться, місце проживання глядача, тривалість перегляду”, – каже Євген Білозеров. Політика Youtube така, що жіноча аудиторія “дорожча” за чоловічу, американська – за українську. Їх вважають більш платоспроможними. Усе залежить також від переходів за посиланнями.

Якщо автор має понад сотню тисяч переглядів під своїми відео і стільки ж підписників, на день його канал приносить від 1400 гривень. А відео-мільйонники дають близько 30 тисяч гривень. Такі цифри вираховують експерти, але ці дані приблизні.

Український відеоблогер Антон Мурафа. Фото: feedler.life

Часто блогери рекламують букмекерські контори, онлайн-казино та різноманітні сервіси, які нібито мають навчити заробляти. Особливо часто таку рекламу можна побачити на Youtube. У прайсі одного з найбільших українських відеоблогерів вказано, що таку послугу він надає за 90 тисяч гривень, а менш популярні канали просять близько 40. Але на таку рекламу погоджуються далеко не усі.

“Прихована” реклама коштує на Youtube удвічі дорожче від звичайної. Деякі блогери пропонують також відзняти окреме рекламне відео на канал. Ціна за це може сягати 150 тисяч гривень.

Бренди бажають бачити якомога більше згадок у стрічці новин в соцмережах, а автори прагнуть заробити, і тому вставляють “брендований” контент усюди. Але торгівля увагою підписників загрожує втратою аудиторії. У першу чергу, блог – це авторський контент, і йому довіряють доти, поки він таким залишається. Через надто очевидну чи надмірну рекламу довіра зникає.

Більшість блогерів відмовляються розказувати, скільки вони заробляють, а з приблизними підрахунками прибутку не погоджуються. Кажуть, якби цифри відповідали дійсності, уже відпочивали б на Багамах.

Виклики популярності

Фестиваль “ВідеоЖара” у Києві. Фото: AIN

Блогерка Маргарита Мурадова вважає, що не слід орієнтуватися на найпопулярніші канали та сторінки в соцмережах. “Необхідно робити унікальний контент. Наприклад, медійний ринок України переповнений блогерами, які вчать, як робити макіяж. Коли я починала канал, розуміла, що головний фокус слід зробити на стилі, на тому, як підібрати речі. Ризикуйте, робіть те, що ніхто не робив”, – радить вона.

Останнім часом зникає та проста людина, з якої починалися блоги. Спілкування на камеру та оприлюднення фотографій стало такою ж професією, де є правила та гроші. Автори радять спілкуватись із камерою, як із другом, розказувати щось особисте. Підписники мають розуміти, що блогер – така сама людина, а не просто хтось по той бік екрану.

Деяким блогерам в роботі доводиться стикатись із шахрайством. Під їхнім ім’ям зловмисники просять у брендів подарунки. Також доводиться звикати до “хейтерів”. Автори радять не реагувати на такий негатив, а більше прислухатися до глядачів. Завжди є фанати, котрі щиро радіють здобуткам своїх кумирів, мотивують творити й не відставати у боротьбі за глядачів та читачів.

Вітчизняні блогери вважають, що почати цю справу можна і зараз, і не завадить навіть серйозна конкуренція. Головне – зрозуміти, що саме цікавить аудиторію, викладатися на повну, мати хист і бажання. “І тоді ви отримаєте кращу роботу на світі”, – кажуть вони.

Із інтернет-мислителями спілкувалась
Ганна Пєшкова, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.