Хоча Україна неодноразово застерігала Німеччину від участі в проекті “Північний потік-2”, Берлін все ж схвалив будівництво в обхід Києва. Журналіст DW Крістіан Тріппе зняв фільм “Nord Stream 2 – бізнес чи політична зброя”, який показує український, німецький та російський інтерес у газовому проекті. Короткометражку презентували у Києві 26 червня, а представники України, Німеччини і навіть Естонії обговорили, що ж робити країні, яка втрачає від транзиту газу, та як вплине будівництво газогону на енергетичну безпеку Європи.

“Український інтерес” дізнався, чи вважають німці цей проект політичним, чи лякає їх співпраця із Путіним та який “план Б” має наш уряд.

Фільм про політику і труби

Своєю стрічкою Крістіан Тріппе спробував незалежно показати і німецьку, і російську, і українські точки зору на проект, і це йому вельми вдалося. Колись журналістові і його знімальній групі відмовили у в’їзді до “ДНР”, і вони опинились між двох ліній фронту. Незважаючи на схильність до проукраїнської позиції, у стрічці він намагався балансувати між інтересами держав.

Важливий меседж, який прозвучав від німців – те, що створення нового газового маршруту вони диверсифікацією не вважають. Однак це економічно вигідний Німеччині проект. Тим не менш, західна сусідка розуміє позицію України: мовляв, так, ви сильно втрачаєте, але ми нічого зробити не можемо. Тому Німеччина опосередковано виправдовується за її вибір.

Скріншот з фільму

Але після фільму лишається стільки ж питань, як і до нього. Відповіді про те, чи це політичний, чи бізнесовий проект, німці не дали. “Ви маєте самі зрозуміти, чи це погана, чи хороша ідея – будувати новий “Північний потік”, – сказав Тріппе. Шанси проекту теж не коментують: автор наголосив, що зйомки завершили ще півроку тому.

Чи може Німеччина заборонити проект?

Цікаво, що німецькі урядовці не давали коментарів під час зйомок. Посол Німеччини в Україні Ернст Райхель, присутній на заході, підкреслив: “Німців, які фігурували у стрічці, не плутайте з німецькою владою – це був голос народу”.

Райхель твердить: “Моя справа говорити не про участь Німеччини – це не державний проект. Звичайно, нам потрібна транспортна система України. Ми шукаємо шляхи, як ви можете лишитись на газовій карті, а транзит газу через Україну після 2019 продовжився”. Він наголосив, що треба обговорювати пропозиції України щодо умов та кількості газу, що буде транзитуватись.

“Чи зможе Німеччина заборонити проект? Ви чекаєте відповіді “так”. Але, будь ласка, покажіть закон, який дозволяє припинити комерційну активність приватних компаній” – твердить посол. Він нагадав слова канцлерки Меркель про те, що проект має політичний сенс. “Але коли висловили ідею про збереження інтересів української сторони, Росія виступила з розмовами про Nord Stream-3. Я не захисник проекту. Я просто хочу прагматики”, – додав Райхель.

Крістіан Тріппе спробував незалежно показати і німецьку, і російську, і українські точки зору на проект. Фото: Twitter Посольства Німеччини

Депутат парламенту Естонії Калле Паллінг більш прихильний до української позиції.
“Немає нічого поганого в тому, щоб будувати трубу, – погане те, як вона використовуватиметься. Не має бути окремих труб без участі інших гравців”. Він не підтримує проект, бо не бачить зрозумілого майбутнього сценарію. “Завжди є альтернатива купити енергоносій в “Газпрому” і налаштувати зв’язки з поляками та українцями”, – твердить Паллінг.

Український погляд

На дискусію завітала і заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль. Вона вкотре була адвокатом української позиції та намагалась переконати партнерів у тому, що проект геополітичний.

“Ви підкреслюєте економічну користь проекту – але ж уже є “Північний потік-1″. Ви стверджуєте, що новий газогін – суто комерційний проект та не може вплинути на російський транзит через територію України. Але все зовсім навпаки. Кажете, що проти, та все одно берете участь. Чи Путін хороший партнер? Це окупант. Ви не можете ховатися від наслідків і передбачити їх”.

Зеркаль наголосила, що світ не знає, як російський президент поведеться завтра.  Вона згадала Будапештський меморандум та досвід Туркменістану у 2009 році.
“Всі труби, які оперує Росія, в небезпеці. Ми не знаємо, як це пояснити колегам у ЄС. Чи можна покладатися на Путіна? Це філософське питання”.

Крістіан Тріппе, Олена Зеркаль та Ернст Райхель. Фото: Twitter Посольства Німеччини

Заступник міністра підкреслила, що справа не лише у російській агресії, а і в європейській солідарності. Вона згадала факти гібридної війни: “Росія каже що Україна – ненадійний партнер, то чому ж вона не позивається проти неї у суді? Одного разу Росія вже пішла до суду проти України. І Україна виграла”.

План “Б” для України

Зеркаль не погоджується, що Німеччина не може заборонити проект, адже Німеччина уже блокувала дискусії з іншими країнами: “Цей проект треба зупинити на політичному рівні. Мова про безпеку не лише України, а і усієї Європи”.

“Україна і Росія не домовляться. Звичайно, ми думаємо про можливість плану B, якщо російський трубопровід буде працювати умовах, які рекомендовані всією Європою для всіх європейських трубопроводів, а Україна стане частиною європейського газового ринку. Якщо “Газпром”, “Роснефть” або інші постачатимуть газ через Україну, це буде прийнятний варіант”, – сказала Зеркаль.

Вона наголосила, що уряд думає над іншими опціями. “План, який ми випрацьовуємо – робота років”.

Спроба достукатись

Калле Паллінг (зліва). Фото: “Український інтерес”

Здебільшого, журналісти і довкільники висловилися проти газогону. Наша держава ще раз спробувала заявити про свої переконання та змінити думку партнерів.

“Фільм подає усі точки зору. Але важко повірити, що Німеччина не розуміє наслідків проекту. Проблема не в транзиті, а в тому, що Україна зникає з карти газу. Ми ніколи не зможемо поновити свою активність. Ніколи. Без транзиту буде складна ситуація, і це значить повну перемогу Путіна. Ви можете з цим покінчити. Купуйте газ, транзитуйте через Україну і тоді ситуація буде нормальна”, – таку думку висловив один із аналітиків після показу стрічки.

Автор фільму погодився, що проект “Північний потік-2” сумнівний. “Деякі кажуть, що це бізнес-рішення, а інші називають найгіршою помилкою Німеччини. Саме тому ми потребуємо діалогу між країнами”, – наголосив Тріппе. І хоча згоди після дискусії не дійшли, Україна ще раз закликала протистояти “Північному потоку 2” і блокувати додатковий доступ “Газпрому” до європейського ринку.

Ганна Пєшкова, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.