Майже три століття тому, 3 квітня 1729 року ще невідомий молодий видавець Бенджамін Франклін оприлюднив працю “Скромне дослідження про природу та необхідність паперових грошей”. Відтоді паперові банкноти стали невід’ємною частиною економічної системи багатьох країн.

Через технологічний прогрес усе більше людей почали відмовлятися від папірців на користь банківських карток, криптовалют чи інших електронних способів розрахунку. Попри це, готівка і досі зберігає авторитет.

Чому саме портрет Франкліна на найбільшій доларовій купюрі?

Хоча на доларах США в основному зображені їхні президенти, Франклін, який не обіймав цієї посади ні дня – одна з найвизначніших постатей у розвитку державності Сполучених Штатів.

Франклін – один з батьків-засновників американської нації. Завдяки своєму авторитету він став єдиним, чий підпис стоїть під усіма трьома основними документи американської державності: Декларацією незалежності США, Конституцією та Версальським мирним договором 1783 року.

Також він став головним ідеологом молодої республіки і був популярнішим, аніж перший президент США Джордж Вашингтон (його портрет прикрашає купюру в один долар).

Великий Майстер масонської ложі

Франклін був п’ятнадцятою із сімнадцяти дітей у родині англійського емігранта-ремісника. Грошей для навчання хлопця батьки не мали – він закінчив два класи. Завдяки схильності до різних наук: філософії, математики, фізики, літератури, самостійно отримав ґрунтовну освіту, працюючи підмайстром у друкарні свого брата. Саме мам Франклін мав доступ до книг.

Підлітком він зацікавився видавничою справою та робив перші кроки як вільного автора. Його замітки прийшлися до смаку читачам, але він боявся, що про його хобі дізнаються рідні, тому завжди підписувався псевдонімом. Утім обман викрили, і юнак втік з рідного Бостона до Філадельфії, звідки за кілька років вирушив навчатися до Лондона.

У тогочасній столиці світу він потрапляє у коло масонів та змінює світосприйняття. І досі увесь світ називає його одним з найвідоміших масонів.

Після повернення до Філадельфії, Франклін відкриває власне видавництво, де за допомогою статей просуває свою ідеологію у суспільство, зокрема ініціює відкриття бібліотек – надав змогу людям навчатися самостійно.

У 1728 році Франклін створює дискусійний гурток для ремісників і торговців “Клуб шкіряних фартухів”. Але навіть назва наводить на думку, що він був пов’язаний з масонством. До речі, гурток діє дотепер, щоправда, з 1743 року під назвою “Американське філософське товариство”. Його вихідцями є десятки нобелівських лауреатів.

Також він входив у найбільшу масонську ложу “Дев’ять Сестер”, де був Почесним Майстром.

Масонство і долари

Повернемось до доленосної праці “Скромне дослідження про природу та необхідність паперових грошей”. Там Франклін зазначав, що єдиною оцінкою багатства є праця, якою можна вимірювати вартість як срібла, так і всіх інших речей.

“Багатство головним чином залежить від двох речей: від працьовитості й помірності, інакше кажучи – не втрачай ні часу, ні грошей і використовуй і те, і друге у найкращий спосіб”.

Франклін запропонував відмовитися від металевих грошей на користь паперових. Водночас він розробив кілька ескізів для банкнот.

Зразок купюри Франкліна 1739 року

З початком Війни на незалежність США від Англії 1775-го, Другий Континентальний конгрес вирішив почати друк паперових грошей і звернувся за цим до Франкліна.

Бенджамін Франклін відомий не лише через стодоларову купюру, а й працею над одним доларом. Хоча остаточний варіант розробив Чарльз Томпсон, впливу Франкліна неможливо не помітити.

Насамперед, на реверсі купюри зображені найвідоміші масонські символи – усічена піраміда зі “Всевидячим оком”; зірки над орлом у вигляді зірки Давида тощо.

Безсумнівно, Бенджамін Франклін – фундатор однієї із найсильніших державних економік світу.

А як щодо української гривні?

Перші згадки про гривню датуються ІХ століттям в угоді з Візантією. Через економічну кризу у Х столітті саме гривня стала рятівницею Київської Русі. Кажуть, що її назва походить від шийної прикраси. Але є версія, що так називали голову худоби – гриву. У “Руській правді” зазначається: за гривню можна купити вола, а за три – княжого коня.

Уже за часів Української Народної Республіки вирішили обрати валютою саме гривню – для підтвердження історичної спадщини Київської Русі.

Кшталт гривневих банкнот УНР розробив художник-графік Георгій Нарбут – один із засновників та ректорів Української Академії Мистецтв. Так би мовити, він став своєрідним Франкліном для України.

Для десятки Нарбут використав українські книжкові гравюри XVII століття, сотню оздобив зображеннями робітника з молотом та селянки із серпом на тлі вінка з квітів і плодів. На УНРівській п’ятисотці художник намалював свою улюблену алегорію “Молода Україна” – дівчину у вінку.

Наразі в Україні вирішили відійти від ідеї Франкліна щодо необхідності саме паперових грошей і почали все частіше замінювати їх монетами. Доки українці звикали до невеличких монеток номіналами в одну та дві гривні і навчалися їх відрізняти від копійок з такими ж цифрами, їм підготували новий сюрприз.

У найближчі кілька років гривні від одної до десятки будуть монетами. Паперові випускатимуть виключно для колекціонерів.

Читайте також: 5 та 10 гривень більше не друкують на папері, їх замінять монетами

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter