Найбільшу в Київській області стародавню колекцію “Кобзарів”, унікальні листівки, книгу із записом дати народження Великого Кобзаря та інші історичні документи, пов’язані з життям та творчістю Тараса Шевченка вперше показали на відкритті музейно-архівного проекту “Історична Київщина – заповітна земля Кобзаря”.

Відкриття виставки на честь 205-річчя з дня народження Тараса Шевченка відбулося в Державному архіві Київської області.

Серед унікальних предметів, пов‘язаних з іменем Шевченка із затоплених сіл Київщини, мистецьких творів, друкованих видань та музейних експонатів були й документи, які розкривають аспекти діяльності Тараса Григоровича на Київщині (1843-1845 роки).

“Київщина посідала особливе місце у житті та творчості Великого Кобзаря. Цього року виповнюється рівно 160 років як вперше в Лейпцигу друзями Шевченка була надрукована збірка “Новые стихотворения Пушкина и Шавченки” з шістьома раніше написаними, але забороненими поезіями Тараса Григоровича. Серед них “Заповіт”, “Розрита могила” і “Кавказ”, написаний у Переяславі», – розповіла співорганізаторка проекту, директорка Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидатка історичних наук Влада Литовченко.

“Є розповсюджена думка, що батьківщина Шевченка – це Черкащина, – каже директорка Державного архіву Київської області Соф’я Каменєва. – Однак, насправді це історична Київщина, оскільки народився Тарас у Звенигородському повіті Київської губернії, а Черкаська область з’явилася лише в 1954 році”.

Гостям презентували оригінал ревізької казки кріпаків поміщиків Енгельгардтів з посімейними списками сім’ї Шевченка, де вписаний дворічний Тарас. Цей документ внесений до Державного реєстру національно-культурного надбання України.

Частини своїх приватних колекцій показали історики та меценати Василь Михальчук, Дмитро Піркл, Зоя Ружин та Інна Бессалова. Скажімо пан Піркл надав на виставку “Кобзар” 1876 року, де вперше надруковані підцензурні вірші поета – стара Київська громада викупила їх у братів Шевченка, а через два роки Михайло Драгоманов у Женеві перевидав збірку для нелегального розповсюдження.

Окреме місце на виставці дісталося експозиції Інни Бессалової “Предмети і зображення Тараса Шевченка із затоплених сіл Київщини”. Серед унікальних експонатів – вишитий портрет Шевченка та рідкісне кольорове видання шевченківського календаря-щотижневика на 1964 рік із затопленого села Тарасовичі Вище-Дубечанського району. Календар цікавий тим, що кожного тижня у ньому згадуються дати та події з життя Великого Кобзаря, уривки його творів та слова видатних людей про нього.

Інша частина документів на виставці розкриває сторінки історії переслідувань і заборон, націлених не лише проти розповсюдження кобзаревих творів, але й проти тих відомих діячів українського національного відродження (зокрема, Миколи Лисенка), які намагалися заходами з вшанування пам’яті поета стверджувати історичне значення творчості поета у визвольному русі поневолених народів обох тодішніх імперій.

“Слава Богу, що ми сьогодні маємо можливість без насилля зробити те, що бажає українське серце, – підкреслив під час заходу перший президент України Леонід Кравчук. – Через засилля бруду, який ми бачимо з екранів телевізорів, все ж пробивається українська сила. І я вірю в те, що Тарас Григорович своєю думкою, своїми творами і їхньою силою допоможе їй”.

Відзначити річницю з Дня народження Великого Кобзаря прибули заступник Голови Київської обласної державної адміністрації Анна Шкуро, виконувач обов’язків начальника Управління культури, національностей та релігій КОДА Віталій Томнюк та перший секретар посольства Казахстану в Україні Гульнара Турсинбаєва. Тимчасова Повірена у справах посольства Республіки Болгарія в Україні Стояна Русінова надіслала учасникам та організаторам проекту вітальний адрес.

Ознайомитися з експонатами, виставленими в архіві, охочі зможуть до 29 березня 2019 року.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.