Ольга Смольницька
Кандидатка філософських наук, письменниця, перекладачка

Ольга Смольницька. Нащадок вікінгів і українська культура

Майк Йогансен – поет, прозаїк, теоретик літератури, поліглот, перекладач, сценарист… Його ім’я – одне з імен “Розстріляного відродження”
Майк Йогансен – поет, прозаїк, теоретик літератури, поліглот, перекладач, сценарист… Його ім’я – одне з імен “Розстріляного відродження”

Коли я думаю про Харків, то згадую його не лише як першу столицю України та інтелектуальний осередок, але і як батьківщину одного різноманітного письменника. 28 жовтня у цьому місті народився Майк Йогансен (справжнє ім’я Михайло, 1895 – називають і 1896 – 1937) – поет, прозаїк, теоретик літератури, поліглот, перекладач, сценарист… Його ім’я – одне з імен “Розстріляного відродження”. Він жив у час короткої надії на український ренесанс і став його діячем, але потім був поглинутий терором.

Майк Йогансен писав навіть для дітей

У школі його ім’я вивчають у контексті організації ВАПЛІТЕ (Вільна Академія Пролетарської Літератури – він був її засновником), але досі пересічна публіка читає мало Йогансена, бо твори ще не такі доступні. Більш ерудовані пригадають, що творчими колегами цього автора були ще харків’яни: Микола Хвильовий, Василь Еллан-Блакитний та інші. А справжнім другом – Юрій Яновський. Або – що Йогансен навчався в гімназії разом із російськими футуристами, обігравав у більярд Володимира Маяковського. Якщо ж намалювати портрет Йогансена, то стане зрозуміло: цю постать ні з ким іншим не сплутати. Без нього не було б українського авангарду.

У нього прецікава генеалогія. Саме прізвище Йогансен (наголос на другий склад, батько писався як Йоганнсен) іде від шведів. Можливо, у поета була і німецька кров. Від германо-скандинавських предків Йогансен успадкував нордичну вдачу, методичність, темперамент і багато здібностей. Є версія, що поет узагалі був наполовину шведом, цебто скандинавської крові в ньому було більше, ніж гадаємо. Але себе завжди ототожнював з козаками – материнськими пращурами. Один із його козацьких предків особисто знав Міґеля Сервантеса і навіть допомагав йому. Та ще й одружився з рідною сестрою автора “Дон Кіхота”! Ця історія заслуговує на окремий роман. Недарма ж – нашого квіту по всьому світу, побували наші пращури і в Дюнкерку, і в Туреччині, і в Іспанії.

Вірші Йогансен – ще не Майк, а Михайло – починав писати німецькою мовою. Навколо нього панувала російська. Але потім перейшов на українську. І перед розстрілом у НКВС мовив: “У царстві тіней розмовлятиму українською”. Ці слова не легенда.

Чому псевдонім – Майк? Англійський? Тоді модними були Майн Рід (яким зачитувалися гімназисти), Джек Лондон та інші. “Західник” за псевдонімом, любитель гетр і бриджів (хоча який любитель? він носив їх як професіонал!), Йогансен водночас був надзвичайним українцем. Пізніше у жартівливій анкеті на питання: “Чому ви пишете українською мовою?” він відповість: “Бо я не живу в Ірляндії, не живу в Тамбові”. А на питання: “Чому ви раніше називались Михайло, а тепер Майк?” зазначить: “Бо немає нічого вічного на світі”.

Майк Йогансен

Талант – це темперамент, уміння сублімувати свою бурхливу вдачу. Яким був Майк Йогансен? Його можна назвати людиною Відродження – і не лише розстріляного, а й італійського Ренесансу. Письменник, учений, спортсмен (тенісист і більярдист), мисливець, лінгвіст, який міг опанувати будь-яку мову (і – певно, за голосом крові – вивчив скандинавські, які й сьогодні рідкість для перекладача). А ще – чудові здібності до точних наук, до технічних знань. Про себе казав, що хотів би бути моряком або хіміком. За фахом латиніст, багато мов – як англійську – він вивчив самотужки. Надзвичайно плідний автор (щороку видавав збірку), перекладач – завдяки йому маємо Шекспіра, Едґара Аллана По, Редьярда Кіплінґа та інших класиків українською. І долучився навіть до нашого правопису 1928 року (“скрипниківки”). Навіть дивує, скількома речами ми зобов’язані Йогансену. В українського таланта все виходило, до чого б він не брався. І водночас Йогансен не був сухарем, а відзначався дотепністю. А ще – був дуже скромним і не любив, коли його називали поетом чи письменником.

Стиль його поезій оригінальний. Є вірші, подібні до футуристичних. Йогансена називали “останнім романтиком” – ще й тому, що він тяжів до сюжетності, до жанру балади (напевно, німецькі гени), не визнаючи лірики. Але є у нього неоднозначні вірші, не баладні. Наприклад, ось як він описав своїх сучасників, зашифрувавши їхні імена: “А нас, тих, що знали зарані пісню, / Заспівають у трави, квіти й коріння, / Вітерець хвильовий пролетить і свисне, / Тичину блакитний еллан оповине”. А ще – як справжній талант, Йогансен передбачив у текстах прийдешні катастрофи, а також – свою загибель.

Він був сценаристом, автором першого українського фільму. Якщо спитати: з ким асоціюється українське кіно, то багато хто відповість: з Олександром Довженком. Йогансен був його колегою. У співавторстві з Юрком Тютюнником створив сценарій фільму “Звенигора”. З Остапом Вишнею і Миколою Хвильовим працює над оперетами. Якщо далі дивитись історію 20-х років, то вражає здатність митців кооперуватися.

Майк Йогансен раннє фото
Майк Йогансен раннє фото

За життя він став людиною-легендою. І водночас – був дуже нормальним, йому не приписували скандалів, хіба що на слуху стала родинна історія. Попри нещасливе сімейне життя (остаточно дружина його покинула 1936 року), Йогансен демонстрував сильну вдачу (скандинавські предки плюс козацькі!): “Я не з тих, кого жаліють. Я курю”. Найкращим його другом стає собака.

Тверді принципи не дозволять письменнику обмовити в катівнях НКВС інших українських митців – наприклад, він навідріз відмовлявся визнати Остапа Вишню терористом. Поета розстріляли у Києві. Йогансен не дожив одного дня до свого 42-річчя. Але, щоб не було занадто безпросвітно, краще згадати ту ж саму жартівливу анкету: “Коли ви збираєтесь умерти? – За день перед тим, як мене будуть ховати і оберуть за академіка”. А ще він вважав, що плакати мають лише лицеміри та боягузи.

Цілий шар українського мистецтва був знищений, але сьогодні ці тексти до нас повертаються. Автор – це текст. Сподіваюся, твори і переклади Майка Йогансена ширше видаватимуться, бо вони – доказ елітарної праці на український інтерес.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.