Михайлик заспівав гімн України у два рочки, а до цього найміцініше засинав саме під цю мелодію. У молодшій групі дитячого садочка знав уже близько сотні українських народних пісень. Якщо ж у школі задавали вивчити дитячий віршик про “хмарки і сонечко”, то починав цитувати Франка, Стуса чи Костенко. Відео з його декламуванням українських класиків вже давно набули популярності, а цьогоріч Михайло Корженівський спробував себе як актора у стрічці “Захар Беркут”. Чому варто говорити українською мовою, ким був отаман Іван Сірко і чому москалі напали на Україну – “Українському інтересу” розповів Козак Михайлик.

У три роки декламував вірші Шевченка та Франка

Свої творчі таланти хлопчик почав проявляти ще у дуже ранньому віці. Мама Оксана зізнається, що Михайлик раніше ніж його ровесники почав говорити, співати, цікавитися історією. Хоча спеціально вона нічого для цього не робила. Каже: “Якось само вийшло. Я завжди ставилася до нього як до дорослого. Якщо він про щось питав, я відповідала”.

Два роки хлопця припало на події Революції Гідності. Тоді він вперше свідомо заспівав гімн України, що зафіксували батьки на відео.

У три роки Михайлик вже впевнено декламував вірші Тараса Шевченка та Івана Франка. У п’ять з сім’єю почав читати культову книжку – “Історія України від діда Свирида”. З нею й розпочалася велика любов Михайлика до свого, українського. “У старшому віці син почав ставити питання, відповіді на які, я не знала, зокрема про якісь історичні події. Тоді і я почала відкривати книжки і перечитувати”, – розповідає мама Оксана.

Також змалечку у Михайлика розвинувся палкий інтерес до історичного кіно. Жінка розповідає, що у чотири роки після перегляду фільму “Тарас Бульба” почав його цитувати. Та й додає: “Мені казали, що такі стрічки у його віці ще рано дивитися, але його не можна було відтягнути за вуха”.

Поки ми з мамою Оксаною говоримо, Михайлик бігає по Софійській площі і поводиться абсолютно по-дитячому. Єдине, що його вирізняє – вистрижений чуб, як у козаків і сонячні окуляри. Так, певно, і еволюціонувала б козацька культура у сучасність.

Хто такі козаки?

Сідаємо неподалік у сквері. Питаємо у Михайлика: “А чому ти обрав таку зачіску?”, на що він відповідає: “Бо я з дитинства любив козаків, і теж захотів таку як у них, – і додає, – слово “козак” означає “вільна людина”. А “оселедцем”, той вистрижений чуб, Катерина ІІ назвала. До речі, вона була гіршою за Петра І, бо зруйнувала Запорізьку Січ”.

Козак – це вільна людина. Фото: Український інтерес/Юрій Шкода

Михайлик каже, що найвидатнішим козаком України був Богдан Хмельницький, бо “його знають на всій Україні”. А ще пригадує Святослава Хороброго, Івана Виговського, Івана Сірка: “Сірко мав чорні вуса та чорні очі, дивився завжди з-під лоба. Ще він був козаком-характерником: ловив руками кулі на льоту і міг поглядом вбити ворога. Тому Сірко і виграв 30 битв”.

Чому потрібно говорити українською мовою?

Мама Оксана раніше розмовляла російською мовою, поки якось Михайлик не розкритикував її. “Це зараз ми разом читаємо книжки, і я розумію, що Україна дуже довго була під впливом Росії. Скільки людей знищили лише через любов до своєї країни. А раніше було “какая разница – украинский или русский”, – розповідає вона.

Мама Оксана і Михайлик. Фото: Український інтерес/Юрій Шкода

На запитання Михайлика, чому українцям потрібно говорити рідною мовою відповів по-дорослому: “Всі хочуть, щоб Україна була незалежною, але нічого для того не роблять. Я вирішив підбадьорити людей, щоб вони розмовляли українською. Мама раніше розмовляла російською. Мені це не подобалося”. А ще каже, щоб ми справді були незалежними варто припинити зраджувати.

Дорослі роздуми про війну у шестирічного хлопчика

Далі наша розмова повертається у дуже цікаве русло. “Москалі (Михайлик зачасту використовує це слово щодо росіян, – прим. авт.) влізли на нашу територію, бо їм всього завжди мало. Ще з часів Царської Росії вони крали у нас історію, наприклад, про трьох богатирів. Все хотіли нас знищити. Олександр ІІ видав указ про заборону української мови, але люди все одно говорили нею, і їх катували, вбивали [за це]”, – філософствує хлопчик.

Питаємо, чи зараз ситуація змінилися. “Змінилася, – ствердно каже. – З’явилися кіборги. Війна триває, але ми виграємо”.

Kozak System, “Тінь Сонця”, Ot Vinta, “Жадан і Собаки” – яку музику треба слухати

Хлопчик розповідає, що на комп’ютері для улюбленої музики має окрему папку: “Мені подобається Kozak System, “Тінь сонця”, “Жадан і Собаки”, КАРНА. Це той рок, який мені потрібен. От “Фіолет” слухаю, але інколи”. Також часто вмикає вірші в аудіозаписах, так і запам’ятовує ці довжелезні тексти. Каже, що один йому дуже сподобався. І декламує вірш Юрка Іздрика “Молитва”.

Михайлик мріє стати справжнім рокером, тому вже почав готуватися до цього – пішов на курси вокалу. Мама розповідає, що хлопчик самостійно вибирає серйозні дорослі пісні для навчання, а інші вчити – відмовляється.

Зйомки з голлівудськими акторами у “Захар Беркут” і мрії на майбутнє

Нещодавно Михайлик взяв участь у зйомках майбутнього фільму Ахтема Сеітаблаєва “Захар Беркут”. Стрічка ще до початку зйомок набула широкого розголосу, адже поряд з українськими акторами у ній грають голлівудські зірки.

“Ми з ним про плани на майбутнє говорили. Малий з 4 років постійно шукає себе. І він тоді казав, що, коли виросте мріє стати актором, як його улюблені Богдан Ступка й Іван Миколайчук. Я ще пам’ятаю відмовляла його – це дуже складно, треба багато вчитися, та і в кіно потрапити – то має бути, крім таланту, ще і фарт. Наступного ранку мені написала кастинг-директор. Вона побачила у Фейсбуці, як Михайлик читає вірш “Моя Україна”. Почала питати, чи хоче він знятися в кіно, як у нього з англійською. Про те, що це “Захар Беркут” ми дізнались десь через місяць, коли запросили на зустріч з режисером”, – розповіла мама Оксана.

Михайлик додає, що спершу його хотіли взяти на роль вівчаря, але затвердили на сина Івана Беркута. Каже, що з процесу зйомок найбільше запам’яталося смачне молоко і пиріжки “без нічого”.

Попри малий паспортний вік, Михайлик має амбітні плани на майбутнє. Хоче стати актором, піротехніком, каскадером і рокером. Проте зараз доводиться ходити у школу і “вчити нудну табличку множення”.

Мама Оксана й досі дивується, звідки у нього така тяга до української історії та культури, звідки у його голові беруться такі дорослі роздуми. Зізнається, що часто підпадає під критику на кшталт “він ще маленький, батьки йому нав’язують, хочуть нажитися на таланті”. Пані Оксана каже, що вже звикла до такого, бо жодні аргументи на таких людей не діють. За годину нашої розмови Михайлик чесно відповідав на усі наші хитромудрі запитання, і мама нічого йому не підказувала.

Зараз у соціумі часто закидають, що нічого не змінюється. Проте Михайлик – це яскравий приклад зворотного.

Спілкувалася Катя Пташка, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.