В Ужгороді презентували перший закарпатський комікс, який розповідає про місцевого супергероя на прізвисько “Рись”. Над проектом працювали брати Василь та Владислав Сличко. Перший став автором та керівником ідеї, а другий – його графічним дизайнером та коректором. Ілюстрації до твору створив Володимир Беринець. 

Події у виданні “Рись. Початок” відбуваються на теренах Карпатських гір. Розпочинається історія на американський кшталт: внаслідок невдалого експерименту з генетичної модифікації тіла з’являється новий вид людини з надздібностями. Водночас, як зазначають самі творці проекту, історія базується на автентичних карпатських образах. Вони намагалися адаптувати місцевий колорит для сприйняття молоддю, на яку й орієнтований комікс. Художник каже, що їхня історія зацікавить дітей від 12 років. 

За словами Сличка та Беринця, вони заклали у “Рись” глибокий зміст – боротьбу із власними страхами, – а не лише розважальний характер.

Фото: Brovdi Art/Наталія Павлик

Загалом планується створити ще п’ять номерів про пригоди Рисі. Однак зупинятись лише на цьому героєві автори не збираються. Далі вони планують створити цілий всесвіт Геройської Гільдії, яка боротиметься із силами зла у Карпатах.

Сличко та Беренець мають амбітні плани завоювати не лише український видавничий ринок, а й посягнути на європейську аудиторію. Однак матиме комікс очікуваний успіх в Україні чи ні – стверджувати зарано. Адже сприйняття цього виду “літератури” у нашому суспільстві досить неоднозначні. Так частина молоді з охотою переглядають американські чи японські графічні романи, інші ж вважають їх лише дитячою забавкою.

Тенденція розвитку коміксів на українському ринку

Щороку попит на комікси серед українського населення зростає, а книжкові стелажі все більше заповнюються мальованими історіями.

Засновник видавництва Vovkulaka Ярослав Мішенов, розповідає, що за останній рік загальна кількість видань коміксів в Україні зросла на 62%. З них кількість синглів (одиничні випуски серійного коміксу) зросли на 33%, а комікси у збірках чи в книжковому форматі – на 83%.

У 2017 році значний попит серед українців був на військові комікси та трагічні події останніх років. Зокрема, у Києві презентували неординарний комікс про оборону Донецького аеропорту та його захисників – кіборгів. Того ж року світ побачив комікс “Охоронці країни”, який присвячений звільненню Криму.

Торік українське видавництво Ugar Production випустило у масовий продаж графічний роман “Воля” про події Української революції 1917-1921 років. Планується, що вже у найближчі роки ілюстрації оживуть на екранах українських телеглядачів.

Однак у 2018 році кількість коміксів від українських авторів зменшилась на 10%. Як пояснює Мішенов, це пов’язано зі зменшення коміксів військової тематики. А от кількість перекладених коміксів зросла на 127%.

Читайте також: Львів’янин вперше представить українські комікси на Comic-Con у США

Американська масова культура коміксів

США вважається батьківщиною відомих на весь світ коміксів. Саме вони одні з перших почали захоплюватись мальованими історіями та популяризувати їх.

Комікс – це не просто набір взаємопов’язаних зображень, що розповідають якусь історію. Це насамперед специфічна форма світогляду, спосіб мислення і ставлення до навколишнього світу. Він, як і будь-який інший вид мистецтва, здатний передавати актуальні риси соціальної дійсності, стверджують працівники індустрії коміксів.

Комікс як жанр у США з’явився наприкінці XIX століття. Його популярність була пов’язана з широким розповсюдженням письменності, і тим, що газети, в яких друкувалися найперші комікси, були ледь не єдиним засобом інформації.

Фото: Fiesta.city

Культура США – це іммігрантська культура, тому яскраві малюнки на останній шпальті газет були вкрай корисні для “новачків”, допомагаючи їм ефективніше інтегруватися до американського суспільства. З часом, комікс став міжнародним засобом спілкування.

Найяскравішою подією в історії американського коміксу була поява у червні 1938 року Супермена – героя з іншої планети, що здійснює подвиги заради землян. Саме у 30-ті роки минулого століття і почався Золотий вік коміксів.

Історики відзначають, що популярність Супермена була моментальною, бо після Великої депресії народ розгледів у ньому свого рятівника. Окрім того, важливим було й те, що неймовірна сила героя проявилася на Землі – на чужій для нього планеті. Через цей, здавалося б, незначний момент, простежувалася ідея “американської мрії” – будь-який іммігрант здатний досягти успіху. Супермен перетворився на культовий образ та втілення американського стилю життя.

Фото: GeekCity

Супермен спровокував появу цілої низки супергероїв. У травні 1939 року в Detective Comics на боротьбу проти зла виступив Бетмен.  Саме в цей час починаються “супергонки” у коміксах. Однак стати гідним супротивником DC вдалося лише одному гіганту – Marvel Comics. Сьогодні Marvel і DC – найбільші компанії з випуску коміксів і їхня боротьба за увагу читачів продовжується.

Фото: Odyssey

За даними американського видання “Statista”, що проводить статистичні аналізи, близько 41% всіх жителів Сполучених Штатів хоча б раз у житті читали комікси. Окрім того 2% з них читають мальовані історії щодня, а це щонайменше 6,5 мільйонів людей.

З поширенням американської культури у світі поширювались і комікси. Деякі країн створили свій особливий, ні на що не схожий стиль. Зокрема, неймовірною популярністю у всьому світі користується манга, яка стала аналогом американських коміків у Японії.

Читайте також: Роман “Убити пересмішника” стане коміксом

Манга, як невіддільна частина японської літератури

Прагнення людей до спрощення та образності надзвичайно збільшує популярність японських коміксів не лише в країні вранішнього сонця, але й в усьому світі. Порівнюючи з минулим століттям, коли манга насамперед вважалась виданням для дітей, сьогодні практично все доросле населення перечитує комікси з не меншим ентузіазмом, ніж школярі.

Серед 4,5 мільярда всієї книжково-журнальної продукції, яка щорічно випускається в Японії, четверту частину (близько 120 000 0000 одиниць) складає манга.

Зараз мангу можна знайти будь-де: від великих книжкових магазинів до маленьких кіосків з пресою. Манга зустріне вас всюди у вигляді чи то журналів, чи то книжок.

Японські дослідження показали, що звичайний середньостатистичний учень в Японії читає цілий том манги на 320 сторінок всього-на-всього за 20 хвилин. Це означає, що такий читач не більше, ніж за 4 секунди встигає не лише прочитати цілу сторінку манги, а й повністю зрозуміти сенс. Така надзвичайна особливість японських коміксів привернула увагу не одного видавництва, які зовсім не відносяться до розважальної групи. Так з’являються найрізноманітніші жанри літератури переінакшені у мангу.

Кількість людей, які читають звичні книжки зменшується, адже читати мангу простіше. Набагато швидше і зручніше перегорнути томик японських коміксів, щоб дізнатись зміст, до того ж, крім тексту, задоволення приносять якісні картинки. Японські видавці, щоб продати свою продукцію змушені придумувати все більш нестандартні методи. Кілька видавництв розгорнули цікаву кампанію, спрямовану на молодь. Вони видали цілу серію книг класиків літератури, обкладинки яких були оформлені в стилі манги. Зараз на стелажах книжкових магазинів Японії у вигляді манги можна знайти японську та світову класику, основні ідеї Конфуціанства та Мен-цзи.

Першими новий формат почали освоювати історики. У такий спосіб вони створили навчальні підручники, які стали зрозумілими навіть для необізнаного читача. Згодом у такому форматі почали друкувати свою продукцію економісти. Вони видали цілу серію книги “Основи економіки” мангою, яка висвітлює складні економічні терміни. За ними стиль манги почали використовувати будівельні та машинобудівні компанії, та багато інших фірм та видань.

Не лише провідні психологи країни, але й звичайні вихователі та викладачі запевняють, що комікси можуть передати будь-яку інформацію набагато краще та ефективніше, порівнюючи зі звичайним текстом. Манга навчає читачів не просто сухо переглядати текст, а й усвідомлювати головні ідеї, які приховані. Експерти також пов’язують надзвичайну вправніст японців з комп’ютерами та швидке опанування програмування саме з читанням манги.

Читайте також: Стиль манга: японка малює українських військових (ФОТО)


Соломія Флюнт, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.