У Львові під час облагородження нового закладу робітники знайшли середньовічний меч.

Знахідку виявили коли прокладали комунікації у підземеллі № 5 на Площі ринок. Воно прямісінько під храмом апостола Петра та Павла, який більше відомий як костел Єзуїтів.

Як повідомляє співробітник Львівського історичного музею Олександр Олешко, меч датується XIV століттям. Саме тоді у Львові поселились перші Єзуїти.

У XIV-XVI територія Львова належала Польсько-Литовському князівству, яке воювало з лицарями Тевтонського ордену. Історик зазначає, що саме такими мечами володіли хрестоносці, однак дискусії щодо походження меча поки тривають.

Львів – археологічна скарбниця України

На території Львова та в його околицях археологи неодноразово розкопували значну кількість реліквій, які мають велике значення для історії України.

Цьогоріч на Львівщині археологи виявили унікальну реліквію. Під час реставрації підлоги в храмі святої Параскеви у місті Буськ будівельники знайшли литий бронзовий нагрудний хрест-складень. Його датують ХІІ-ХІІІ століттям.

На лицевій пластині артефакту зображено розп’яття, а на зворотній – вирізьблений хрест. Фахівці припускають, що власником хреста був священик, похований на території старого прицерковного кладовища. Знахідка доводить, що церква Параскеви на Довгій Стороні існувала у Буську ще у ХІІ столітті.

Однією з найбльших знахідок на території Львова у 2017 році стали фрагменти керамічного посуду ХІІІ століття, та уламки ліпної кераміки періоду енеоліту (ІV-ІІІ тисячоліття до нашої ери). Їх виявили у центрі міста на території Високого замку.

Тут також вперше знайшли фрагмент цегляної стіни, ймовірно, від захаби – в’їзної частини замку. Історики вважають, що цей мур заклали ще у XIV столітті.

Знахідки, що перевершать Єгипетські піраміди

На теренах України археологи продовжують розкопувати предмети та залишки від споруд, що належали одній з найдавніших цивілізацій світу – трипільцям. Ця культура набула найбільшого розквіту у IV-III столітті до нашої ери. Їхня держава розташовувалася на територіях сучасних України, Молдови та Румунії та займала площу 350 тисяч квадратних кілометрів. Трипільська держава на той час вважалась однією з найбільших у Європі. Якщо порівнювати із сучасною Україною, трипільці займали лише вдвічі меншу територію.

Нещодавно залишки Трипільської культури також виявили у селищі Шипинці на Буковині. Археологи припускали ймовірність існування давнього поселення на цих землях ще 100 років тому. Однак його першовідкривачем став місцевий житель, коли копав колодязь.

“Коли в Єгипті 3000 років тому тільки будували піраміди, тут вже існували поселення. Важливість для світової історії – колосальна. Наша історія виходить на один рівень з єгипетською та шумерською культурами”, – розповідає український історик Андрій Гев’юк.

Наразі територію вивчають спеціальними сканерами, що здатні знайти метал, черепицю, кераміку та навіть цілі споруди під землею. У дослідженнях беруть участь шестеро археологів з України та Німеччини.

Шукачі скарбів на українській землі

Археологи дослідили Україну лише на 1%, тож більшість її скарбів досі не виявили. Ніхто так і не знайшов міфічні скарби Полуботка чи Мазепи, які оцінюють у мільярди доларів. Історики скептично ставляться до цих легенд, але не заперечують, що через Україну у всі часи проходили основні торгові шляхи, тому знайти якісь цінності можна у будь-якому куточку нашої країни.

Саме тому чимало українців беруть до рук металошукачі з надією першими знайти стародавні скарби. Хтось у такий спосіб хоче збагатитися, а хтось вважає це звичайним хобі й порівнює своє захоплення із рибалкою.

Найчастіше до рук шукачів скарбів трапляється звичайний непотріб: фольга, кришки, дроти. Однак часом щастить знайти й значно цінніші предмети, кожен з яких коштує щонайменше тисячу гривень.

За законом, знайдені реліквії потрібно передавати державним службам. Якщо знахідка не має історичної цінності для країни, права власності закріпляються за людиною, яка її виявила. У тому ж випадку, коли предмет є важливим для вивчення історії, то він автоматично переходить у власність держави, а шукачеві виплачують до 10% від оцінної вартості.

На ділі виходить все по-інакшому: шукачі залишають скарби собі, перепродають знахідки колекціонерам на інтернет-аукціонах.

На сьогодні, приховання та привласнення історичного скарбу тягне на кримінальну відповідальність, а правопорушнику може загрожувати до півроку ув’язнення.

Читайте також: Професія шукач скарбів. Чи можна розбагатіти з металошукачем на пляжі


Соломія Флюнт, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.