Українці часто виїжджають за кордон у пошуках кращої долі, однак іноді залишитись їх поза батьківщиною змушує щось особисте. Вони пристосовуються до тамтешньої культури, вивчають мову та традиції, і, водночас, не цураються рідного. “Український інтерес” поспілкувався із співачкою та бандуристкою, яка понад п’ять років живе в Італії – Катериною, більш відомою за псевдонімом Еkа.

Дівчина родом із Запоріжжя. Народилася у російськомовній родині і була записана як “Екатерина” – звідси і з’явилося сценічне ім’я Ека. Після навчання у музичному училищі переїхала до Києва та вступила до університету культури. В Італію поїхала на канікули, але декого зустріла та залишилася:

“Мій вибір був таким не тому, що я хотіла поїхати з України, а тому, що так склалося в особистому житті. Завжди сумувала за Україною – я була тут щасливою”.

Музика, що повертає до коріння

Катерина грає на бандурі, однак після переїзду до Італії тимчасово припинила займатися творчістю. До музики її повернула Революція Гідності, яка застала українку за кордоном:

“З часом все ж повернулася до коріння, до джерел. Те, що сталося 5 років тому, підштовхнуло мене заглянути у себе і зрозуміти хто я є, що означає цей музичний інструмент, що означає бути українкою. Тим більше, я не мала можливості приїхати тоді в Україну, тому це мало такий сакральний сенс – продовжити займатися рідною музикою. Я цим перейнялася сильніше, адже не могла повернутися додому”, – розповідає Ека.

Після Революції Гідності бандуристка повернулася до музики. Фото надане героїнею

Спочатку вона приїхала у Тоскану, була в різних містечках. Однак діяльність її як свідомої українки почалася вже у Флоренції, куди Катерина переїхала близько трьох років тому.

“Тут я реалізувала іншу свою ідею – переклала гімн України італійською. Відео поширилося, люди почали впізнавати, а я – знайомитися з українською громадою у Флоренції, а згодом і по всій Італії. Чи то Всесвіт, чи то Бог допомогли знайти людей, які зараз навколо мене. Нас всіх об’єднала спільна справа та любов до України”, – каже співачка.

Згодом вони зрозуміли, що сила в єдності – так вони відчувають себе частинкою України. Згодом усвідомили, що окрім спільного походження мають однакову мету – познайомити італійців з Україною.

“В Італії велика проблема з фейковими новинами. Мало хто знає різницю між Україною та Росією. Італійці не розуміють, що у нас різна мова, культура, традиції. Вони не знали про Голодомор. Тому разом із консульством України у Флоренції ми вирішили створити культурну організацію, яка називається “Колос”, – розповідає Ека.

Так розпочався активний культурний шлях: усі разом вони почали організовувати чисельні заходи. Глядачі підходили і дякували, просили продовжувати далі, адже знають про всі події в Україні із російських пропагандистських ЗМІ.

Співачка організовує заходи, у яких беруть участь італійці. Фото надане героїнею

Ека ініціювала концерти, робила постановку “Ніч перед Різдвом” Гоголя, до якої долучилися й італійці: переодягалися у вишиванки та співали українською.

Читайте також: Відстань не перепона: як українці з Іспанії допомагають землякам

У нас Шевченко, у них – Данте

Прізвище Шевченко італійці ідентифікують з футболістом. Мало хто знає, що ми маємо нашого грандіозного Кобзаря Тараса Шевченка. Так з’явилася ідея створити культурний обмін: захід “Данте і Шевченко – заслані таланти”.

“Вони пишаються своїм Данте Аліг’єрі, який жив тут, у Флоренції, і також був засланим в інше місце і не міг повернутися на рідну землю. Ми провели такий паралелізм між двома геніями, які зробили вклад у культурну спадщину своїх країн. Ми навіть перекладали Шевченка італійською”, – каже Катерина.

Однією з особливостей заходу став флешмоб віршів: українці, італійці та дітки з України декламували твори Шевченка та Данте. Також лунала пісня на вірші Кобзаря “Бандуристе, орле сизий” та композиція Еки у її виконанні “Крик землі”.

Гімн емігрантів в Італії

“Таке бурхливе творче життя на мене як на бандуристку дуже вплинуло, і ось, одного разу, коли я просто відпочивала вдома, рядки пісні просто увірвалася в голову. Написала музику та приспів, зв’язалася із своїм другом в Україні – україномовним репером Міхою Невідомським – і поділилася з ним своєю ідеєю. Він за 10 хвилин написав свою частину репу. Потім склав кілька куплетів, разом їх відредагували. Долучилися італійці, у команді Eka Project є хлопець з Бразилії”, – розповідає співачка.

Коли пісня побачила світ, люди з ентузіазмом почали долучаються до проекту. Тоді автори зрозуміли, композиція не просто авторська – вона належить усім людям:

“Нам надійшли пропозиції розвинути це до більших масштабів. Наприклад, написав хлопець з Польщі з ідеєю зробити це світовим флешмобом. Хочеться, щоб пісня стала популярною не у тому сенсі, що відомою: з італійської popolare означає “народний”.

У проекті відеофлешмобу взяли участь українські громади з 12 італійських міст: Флоренції, Рима, Неаполя, Пізи, Ліворно, Віареджо, Лукки, Прато, Равенни, Феррари, Бергамо і Падуя. Це були люди з культурних асоціацій, церковних громад, українських шкіл, фольклорних колективів і прості українці, які цінують і поважають батьківщину.

“Приємно було бачити участь багатьох діточок, одягнених у вишиванки. Вони співали приспів напам’ять та підготували малюнки із зображенням любові до України”, – каже Катерина.

Співачка розповіла, що незабаром вийде друга версія відео, адже з першого разу не вдалося вмістити усіх охочих. Бандуристка хоче показати якомога більше людей, які на це доклали зусиль та виділили час.

Благодійність

Катерина знає багато волонтерських організацій в Італії і теж займається благодійністю:

“Торік з моєї ініціативи ми організували благодійний концерт Hold the world за мотивами пісні Майкла Джексона Earth Song. Головною метою було назбирати гроші і надіслати їх дітям загиблих воїнів АТО. Але на той момент не мала багато контактів та знайомих. Знайшла родину: жінку з двома синами. Її чоловік загинув в Іловайському котлі. Згодом ми знайшли й інші родини, які потребують допомоги”.

Читайте також: Благодійність і культура: як українці в Ізраїлі допомагають вітчизні

Бандура – дивина для італійців

За словами Катерини, люди в Італії набагато більше зачаровуються бандурою, аніж деякі українці:

“Перше, що бачать італійці – це кількість струн. Вони відразу починають казати, що і на гітарі не можуть навчитися грати, де їх 6, а тут – 64! Одразу з’являються питання на кшталт: “Звідки цей інструмент?” – і я вже розповідаю про нього. Але вони ще й плутають із російською балалайкою. Я вже настільки звикла до цього питання, що наразі намагаюся більше віджартовуватися: “Ви знаєте, я грала на балалайці, там три струни, з яких дві – однакові, а в бандури 64 і вони всі різні”, – каже Катерина.

Ека віджартовується від запитань чи бандура це те ж, що і балалайка. Фото надане героїнею

Вона знайомить італійців з українською історією та культурою:

“Ти починаєш розповідати про бандуру як символ України, як бандуристів вбивали, засилали. Вони шоковано слухають, адже не знають цього. Я завжди хотіла саме цей музичний інструмент вивести на інтернаціональний рівень. Тому вивчила багато світових хітів, зокрема Стінга, Eagles з їхнім хітом Hotel California. Так до інструменту виникає сильніша зацікавленість – виходить своєрідний культурний обмін”.


Спілкувалася Діана Царук, “Український інтерес” 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.