Мовознавець назвав маловідомі факти про українську мову

Ілюстрація: "Український інтерес"

Мова – один із найголовніших засобів згуртування нації. У цьому переконаний мовознавець і журналіст В’ячеслав Васильченко.

“Саме через ставлення до своєї мови, до рівня володіння нею, – каже він, – дуже легко з’ясувати, наскільки освічена чи ерудована людина, наскільки культурна та працьовита”.

Деякі науковці стверджують, що зародилася наша мова в ХIV столітті, інші говорять – у VII. Однак щодо походження сучасної української мови ніяких розбіжностей не виникає: відомо, що її започаткував автор “Енеїди” Іван Котляревський, а основоположником став Тарас Шевченко. Вони почали писати свої твори народною мовою на основі українських середньонаддніпрянських говірок.

“Український інтерес” попросив пана Васильченка до Дня рідної мови дібрати декілька маловідомих фактів про солов’їну.

В’ячеслав Васильченко: Знання мови завжди високо цінували в усі часи й усіма народами, воно характеризувало людину

– Мандрівники, які побували в Україні ХVІІ століття, свідчили дивуючись, що “тут усі, навіть жінки та діти, вміють читати і писати”.

– Сьомого березня 1918 року був виданий циркуляр Ради Народних Міністрів губернським і повітовим комісарам про застосування української мови. Він вимагав перекласти українською мовою ті постанови Тимчасового уряду, які не скасував уряд УНР, і наголошував: “Всякі написи і вивіски повинні бути негайно зробленими на українській мові”.

– Кількість слів у сучасній українській мові сягає вже третьої сотні тисяч.

– Найбільшу кількість синонімів має слово “бити” – 45.

– Найуживаніше слово – це частка “не”. У прямій мові вживається найчастіше. В авторській мові частка “не” входить у п’ятірку найуживаніших слів. А в загальному масиві текстів із-поміж усіх слів посідає третє місце.

– Найбільш використовувані серед відповідних частин мови такі слова: “рука” (іменник), “бути” (дієслово), “великий” (прикметник), “він” (займенник). Найменше ми використовуємо іменники: “мутація”, “баклажка”, “радист”, “білочка”.

– “Заповіт” Шевченка перекладений 147 мовами народів світу.

– Найбільша кількість слів у нашій мові починається на літеру “П”.

– Найменше українці використовують літеру “Ф” (переважно нею починаються запозичені слова).

– Тридцять літер має слово “рентгеноелектрокардіографічний”. Подейкують, це найдовше слово в нашій мові.

– Серед українських письменників чемпіоном із псевдонімів був Олександр Кониський (141), “срібло” – в Івана Франка (99), а на третьому місці закріпився Осип Маковей (56).

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.