Марина Кондратенко. Соціальна реформаторка з України – Софі Лоуб

Марина Кондратенко. Соціальна реформаторка з України – Софі Лоуб. Фото надане автором

4 червня 1876 року в Рівному народилася дівчина Софія, яка нічим не відрізнялася від інших. Однак вже на початку ХХ століття про неї говорив весь світ, а американці вдячно називали – “Велика матір Америки”. Та й сьогодні у центрі Мангеттена (Нью-Йорк) є меморіал з пам’ятним надписом українці.

Дівоче прізвище Софії – Саймон. Через шість років після народження сім’я маленької волинянки емігрувала до Америки (штат Пенсільванія). У Рівному батько Шмуель Саймон мав ювелірну майстерню, але тут родина з шістьох дітей ледве зводила кінці з кінцями. Доля була не дуже прихильна до них – згодом єдиний годувальник помер. Дітям рано довелося подорослішати. Софія працювала в крамниці, власник якої запропонував одружитися. Ансельм Лоуб був старший за неї, мав статки. Деякий час Софія працювала вчителькою молодших класів. Втім, особливих почуттів не було – і пара розлучилася.

Жінка здобула освіту журналістки, працювала репортером для “New York Evening World” – популярної на той час газети. З особливим завзяттям вивчала гуманітарні науки, цікавилася мистецтвом. Писала вірші, оповідання й статті на соціальні теми. Більш того – піднімала болючі теми вдів, сиріт та дітей, які залишились без батьківської опіки. Одна з перших проводила інформаційні кампанії в США. Зокрема пропонувала виділяти вдовам гроші на утримання дітей до шести років, аби їм не довелося віддавати їх до сиротинців. Зрештою, Лоуб довела владі, що держава має взяти на себе цю турботу. Кредо Лоуб в боротьбі за життя сиріт: “Не благодійність, а шанс для кожної дитини”. Друзі свідчили, що власних дітей не мала, але сім років віддала боротьбі за права інших діток.

Кожна публікація знаходила відгуки й підтримку американської аудиторії. Ніхто не здивувався, коли кандидатуру Лоуб було висунуто на посаду президента комітету дитячого соціального забезпечення. Перший її успіх – замість 100 тисяч вдалося отримати неймовірну суму з держбюджету – 4,5 мільйонів доларів. Варто окремо сказати, що вона була волонтером – з діяльності комітету, крім суспільної підтримки, не отримувала ні центу. Її основним доходом були статті, що розсилалися різним видавництвам. У 1925 році Перший Міжнародний конгрес з благополуччя дітей в Женеві прийняв резолюцію пані Лоуб, що підтверджував їх право на сімейне житлове життя, а не лише на дитячі будинки. А палка доповідь журналістки про сліпих дітей у Штатах одноголосно була прийнята Лігою Націй.

Поступово пані Лоуб стала помітною громадською діячкою, з думкою якої рахувалися. Ось додатково деякі приклади цьому: Софі досягла запровадження в сорока двох штатах Сполучених Штатів Америки пенсії, яка виплачувалась жінкам-вдовам, ще декілька соціальних проектів успішно реалізовано з новоствореним Фондом жінок-вдів і відомою єврейською активісткою Ханною Бахман-Ейнштейн. Цікаво й те, що поза межами своїх інтересів, але все-таки погодилася виступити посередником між владою Нью-Йорка і таксистами у боротьбі й за їх права. До її особистих заслуг також можна віднести розголос відмови меценату Хекшеру у будівництві дитячого майданчика у Central Park. Софі, збуривши громадськість, допомогла ідеї швидко реалізуватися, незважаючи на  аргумент влади – історичний центр Нью-Йорка.

Фонтан у Центральному парку в честь Софії. Фото з відкритих джерел

На цьому місці на честь Софі Лоуб “за невтомну працю на користь дітей” і було встановлено меморіальний фонтан після її смерті у 1929 році (п’ятигранний фонтан з джерельною водою із зображенням персонажів із “Аліси з Країни чудес” Льюїса Керрола). Не так давно майданчик повністю реконструювали. До речі, автором фонтану став відомий скульптор Фредерік Джордж Річард Рот – той, який першим в Нью-Йорку вшанував собаку Балто, яка врятувала у 1925 році ціле місто від епідемії дифтерії, здійснивши пробіг за сироваткою. Цей сюжет описаний не в одній книзі та покладений в основу однойменного мультфільму Саймона Уелса (1995 рік).

Софі Айрін Лоуб (Sophie Irene Loeb) і сьогодні серед числа видатних американських жінок, які брали участь в соціальних та політичних реформах початку ХХ століття. Всюди в її біографії згадується українське коріння. Тому нам лишається – пишатися ще однією неординарною особистістю, українкою, яка змінювала світ.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.