День святих Луки та Іуліана: ікона і дитинство

31 жовтня – день двох святих, пов’язаних з українським інтересом. Ілюстрація: Український інтерес/Владислав Недашківський
31 жовтня – день двох святих, пов’язаних з українським інтересом. Ілюстрація: Український інтерес/Владислав Недашківський

Добігає кінця жовтень. Що нам віщує його останній день? 31 жовтня – день двох святих, пов’язаних з українським інтересом.

Сьогодні – іменини Луки та Уляна (церковна форма – Іуліан, Іулян, ще є варіант Юліан). Якщо перше ім’я ще подекуди трапляється навіть у молоді (зокрема, у діаспорі), то друге, боюся, відмирає, хоча воно гарне. Іуляном давно охрестили одного з моїх родичів. Саме це ім’я дуже популярне: його мають 29 християнських святих. Але за порядком.

Що можна сказати про святого Луку? 31 жовтня святкується день пам’яті цього лікаря, апостола, євангеліста. Він був першим іконописцем і вважається покровителем не лише медиків, але й художників. Йому молились іконописці, і можна продовжувати цю традицію – зокрема, святий завжди допоможе і світським митцям.

За переказами, апостол Лука написав перші образи Богоматері – спочатку Її ікону з Немовлям, а потім ще дві. Пречиста благословила ці роботи. Також апостол Лука написав ікони святих Петра і Павла. Треба сказати, що написання ікон не завжди вважалося богоугодним – досить згадати візантійську боротьбу з “ідолопоклонством”. Перші зображення Христа, Богоматері та інших відомі ще у римських катакомбах і нагадують античні зображення, але згодом іконопис по-справжньому розвинувся як самостійний жанр.

Апостол Лука пише ікону Богородиці
Апостол Лука пише ікону Богородиці

Читайте також: День Євангеліста Йоанна Богослова: мистецтво і повір’я

А ще інший святий цього дня – Іулян, єпископ Кеноманійський. Наші предки особливо шанували його як покровителя малих дітей (але траплялося, що селяни плутали Іуляна та Юстиніана).

За житієм святого, одного разу Іулян зупинився у богомільної вдови. Але раптом її єдиний син, який прислужував за трапезою, відійшов та впав до криниці. (Тут провиною – материнський недогляд). Мати – кажучи сучасною мовою – не відреагувала і замкнула криницю віком. Чому? Чи вдова вважала, що важливіше цієї миті прийняти святого? Чи вона не знала, що перед нею святий, і поставилася до трагічного випадку як “Бог дав, Бог і взяв”? Сьогодні її вчинок важко пояснити. Дуже дивно. Але Іулян відчинив криницю й побачив, що дитина жива – і подав хлопцю руку. Витягнувши отрока, спитав, як той почувається. Виявилося, що хлопчик не постраждав. Відтоді наші предки неодноразово вішали в хатах ікони святого Іуляна, де старець тримає на руках повиту дитину.

Цьому святому молилися навіть про воскрешення вмерлих дітей (за життя він здійснював такі дива). Також йому моляться про дарування нащадків, про зцілення дітей. Особливо святий піклується про немовлят. Вважається, що краще за все до нього звертатися матерям. Кажучи церковною мовою, цей святий – чадозаступник.

Отже, останній день жовтня знаменує нашу українську діяльність, від ікон до виховання дітей. Це і день мистецтва, і покровительства “малих сих”, і взаємодопомоги. Але хотілося б, щоб ці святі лишилися не тільки на іконах, а й у наших серцях. Тобто 31 жовтня – день пам’яті. І вітаймо іменинників – адже Лука та Іулян чудові імена, хай і не дуже поширені.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.