Зоряні рани України

Грецькою вони так і звуться: “зоряні рани” (астроблеми). Вони свідчать про страшні удари з Космосу по нашій планеті, нагадують про те, що ми не владні над природою, що наша рідна планета – піщинка у Світобудові, що люди – комашинки проти космічних сил. Імовірно вони знищили динозаврів, можливо, під їхніми потужними ударами пішла на дно Атлантида, і щороку два-три рази виникає небезпека зіткнення із Землею, що загрожує катастрофою. Великі метеорити падали на території України багато разів. У 1866 році на село Княгиня на Закарпатті падав метеорит вагою пів тонни, але на великій висоті він розсипався на тисячу уламків, і ніхто не постраждав.

Ще один загадковий метеорит впав просто на Київ, його було знайдено, і він зберігається в музеї. Начебто все нормально, чому ж він такий загадковий? Дата падіння – 30 червня 1908 року – збігається з відомим і загадковим падінням Тунгуського метеориту. Нагадаю, що в околицях річки Тунгуски, попри потужний вибух, великий обшир поваленого лісу, дивні природні аномалії, самого метеориту на місці падіння виявлено не було. Але відомо, що рикошет метеориту від атмосфери – явище звичне. Якщо Тунгуський метеорит зрикошетив у повітрі від Сибіру його рештки цілком могли долетіти до Києва. Існує легенда, що впав він на міський зоопарк і вбив єдиного в Києві слона. Та підтвердження цьому факту автор поки що не знайшов. Очевидно це справді лише міська легенда.

Це щодо зафіксованих падінь невеликих (відносно) метеоритів. Мільйони років тому нашу планету бомбардували з Космосу дуже інтенсивно. Зарубки лишилися й на українській землі: Ротмістрівський кратер, Білилівська астроблема, Тернівський і Зеленогайський кратери. Вони мають від двох до дванадцяти кілометрів в діаметрі й утворилися від 120 мільйонів до 280 мільйонів років тому.

На Вінничині є Іллінецький кратер. Його діаметр відносно невеликий – лише 7 кілометрів. Проте саме він вважається найдавнішим з метеоритних кратерів країни. Великих кратерів два. Насамперед, Оболонський кратер, але розташований він не в Оболонському районі Києва, а на Полтавщині. Діаметр кратеру – 20 кілометрів, розташований він між райцентром Іллінці та селом Слобідка Іллінецького району. Утворився він після падіння великого метеориту 400 мільйонів років тому.

Читайте також: Країна (без) мрій

Але найбільшим донедавна вважали (офіційно вважають досі) Бовтиський кратер, розташований майже в географічному центрі країни – в Кіровоградській області. Його діаметр – 26 кілометрів, і він досить добре вивчений, бо там розташоване друге за величиною родовище горючих сланців в Україні, геологи обійшли його вздовж і поперек, і неодноразово здійснювали бурові роботи. Власне, родовище і розташоване під кратером, що наштовхує на припущення про походження сланців від метеоритного удару.

Видобуток сланців, на який так і не наважилися за часів УРСР, є актуальним для енергозалежної України, особливо враховуючи тимчасову втрату частини Донбасу і російську загрозу перекрити постачання газу через транзитний газопровід. Якщо так, то Бовтиш може дати півмільярда тонн штучної нафти. Після чого кратера не стане, він перетвориться на яму. Але у нас ще одне, на порядок більше, сланцеве родовище в Карпатах. Чи причетні до його виникнення метеоритні удари – вельми сумнівно, тому про нього – іншим разом.

Але близько десяти років тому, вивчаючи супутникові знімки, науковці помітили дивну структуру на території Волинської та Рівненської областей з виразно окресленим круглим контуром – є всі підстави вважати, що це кратер, щоправда, вчені ще вивчають його походження. Річ у тому, що ця рана вже “загоїлася” на рівнинному ландшафті Поліського краю. Її обережно називають Маневицькою кільцевою структурою, а не кратером, проте є всі підстави вважати це утворення продовженням “ланцюжка” з Болтиського, Ротмістровського і Зеленогайського кратерів – тобто вони утворилися внаслідок падіння одного небесного тіла що розпалося на кілька внаслідок входу в атмосферу. Утім, це ще треба довести.

Але діаметр цього давнього кратеру 45 кілометрів, і якби підтвердилося його метеоритне походження – він міг би бути найбільшим в Україні. На жаль, не в європейських масштабах, адже найбільшим кратером на території ЄС є шведська Даларна (52 кілометра), а в межах географічної Європи найбільшим є Пучеж-Катунський кратер у Росії (цілих сімдесят кілометрів).

Наскільки дрібними виглядають наші чвари і конфлікти в порівнянні з тим, що здатна вчинити з нами випадковість небесної механіки, якщо траєкторії Землі і великого астероїда зійдуться в один прикрий момент в якійсь точці простору… Від цього виникає крамольна впевненість, що весь час існування людини розумної такого не сталося, а отже на кожну природну силу є надприродна Сила, яка нас оберігає. Можете вважати мене наївним, але я в це вірю.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram