“Ярмарка” чи “ярмарок”? “Недуга” чи “недуг”? Сьогодні наше розслідування хоче звернути увагу на звичайні, здавалося б, слова, уживання яких у декого викликає труднощі щодо визначення їхньої родової належності. Спробуємо допомогти їм розплутати.

Але для початку – бувальщина. Колись, коли я був студентом 4-го курсу, пощастило мені попрацювати вчителем однієї з київських шкіл. Як початківця, запросили відвідати урок колеги з досвідом. Урок був цікавим, але одна фраза в діжку меду дьогтю таки трошки закинула. Шанована колега сказала: “Іменник це частина мови, що називає предмет, змінюється за родами, числами та відмінками й відповідає на питання хто? що?“.

“Так це ж хрестоматійна фраза, – скажете ви. – Що тут не так?”

“Іменники за родами не змінюються, – відповім я. – Є, щоправда, такі, які належать до двох родів одночасно (писака, кусака, читака, посіпака, верещака, витріщака – тут рід визначається за контекстом), або такі, що демонструють таку собі родову “псевдословозміну”: жирафа // жираф; зала – // зал) Колись поговоримо й про них і про ще дещо, пов’язане з категорією роду”.

А тепер – до праці.

Першими розглянемо випадки, коли нібито є вибір між двома словами (одне з них, – зрозуміло, – помилкове). І часто саме його, помилкове, й обирають. Або не часто. Але обирають.

“Ярмарка” чи “ярмарок”?

Ярмарок (чол. рід) – це “торг, який влаштовується регулярно, в певну пору року і в певному місці для продажу й купівлі товарів // місце скупчення кого-, чого-небудь, де багато шуму, галасу, велике пожвавлення й т. ін.”. Краще запам’ятати форму й рід цього слова допоможуть сталі вислови: кінський ярмарок (інакше – кінська торговиця) – “місце, де торгують кіньми”; пташиний ярмарок (або пташиний базар) – “місце на морському березі, де оселяються величезною масою птахи”; контрактовий ярмарок – “торг, на якому укладали контракти на оптовий продаж і купівлю товарів”; пропав, як собака на ярмарку – “хтось безслідно зникає (зник) або загублюється (загубився)”. Від роду залежить і словозміна. А щоб не наробити помилок ще й тут, ось такий нам вузлик на пам’ять:

відмінокоднинамножина
називнийя́рмарокя́рмарки
родовийя́рмаркуя́рмарків
давальнийя́рмарку, я́рмарковія́рмаркам
знахіднийя́рмарокя́рмарки
оруднийя́рмаркомя́рмарками
місцевийна/у я́рмарку, я́рмарковіна/у я́рмарках
кличнийя́рмарку*я́рмарки*

“Недуга” чи “недуг”?

Недуга (жін. р.) – це “сильне нездужання, хвороба”. До речі, є це слово і в сталих висловах: лежати в недузі – “бути хворим, хворіти”; у недузі – “який хворіє; хворий”. Щоправда, словники минулого століття варіант “недуг” кваліфікують як рідковживане. Але ж то був Союз, період “зближення мов” і “російсько-російських словників”. А ось як це слово треба відмінювати:

відмінокоднинамножина
називнийнеду́ганеду́ги
родовийнеду́гинеду́г
давальнийнеду́зінеду́гам
знахіднийнеду́гунеду́ги
оруднийнеду́гоюнеду́гами
місцевийна/у неду́зіна/у неду́гах
кличнийнеду́го*неду́ги*

Часто буває так, що слово має ту саму форму, однак його родову належність визначають неправильно.

Біль

Чемпіоном щодо цього, як на мене, є іменник біль (“відчуття фізичного страждання // відчуття прикрості, образи, смутку”). Йому часто приписують жіночий рід (“головна біль”). Але реклама (честь їй та хвала, тут не помилилася!) дає чітку відповідь: “І головний біль уже не головний”.

Щоправда, є в нашій мові “біль” і жіночого роду. Навіть два їх. Вони омоніми. Це – “1. Білі нитки, біла пряжа. 2. Яскраво-білий колір; білість” (послухаймо народне: “Дівчинонько, як біль біла, Де свій розум діла?”), а також – “біла іржа – хвороба хрестоцвітих, що спричиняється до появи білих блискучих плям на листках, стеблах, квітках і плодах рослини”. Можна ще згадати й такий “білль” (серйозний, із двома літерами) – “1. У країнах англосаксонської правової системи проект закону, що вноситься на розгляд парламенту. 2. Назва окремих правових актів, що стали законами, напр, “Білль про громадянство”.

І на завершення цього фрагмента розмови – знову вузлик на пам’ять (про “біль” чоловічого роду):

відмінокоднинамножина
називнийбільбо́лі
родовийбо́любо́лів
давальнийбо́лю, бо́левібо́лям
знахіднийбільбо́лі
оруднийбо́лембо́лями
місцевийна/у бо́лі, бо́люна/у бо́лях
кличнийбо́лю*бо́лі*

Нежить

На другому місці, на мій погляд, – наш нещасний нежить (чи він може бути й щасливим?) – “запалення слизової оболонки носа, що супроводжується слизисто-гнійними виділеннями, іноді чханням”. Цей іменник має чоловічий рід, але не має форми множини. Погляньмо на його словозміну:

відмінокоднина
називнийне́жить
родовийне́житю
давальнийне́житю, не́житеві
знахіднийне́жить
оруднийне́житем
місцевийна/у не́житі, не́житю
кличнийне́житю*

Кір

Ще одне “малоприємне” слово в цій когорті – іменник чол. р. кір (“дитяча заразна хвороба, що супроводиться висипом, запаленням дихальних шляхів, слизової оболонки очей, ротової порожнини та гарячкою”). Форми множини тут теж немає:

відмінокоднина
називнийкір
родовийко́ру
давальнийко́ру, ко́рові
знахіднийкір
оруднийко́ром
місцевийна/у ко́рі
кличнийко́ре*

Сибір

До цієї групи проблемних іменників затесалася також і власна назва: Сибір (чол р.) – (“великий історико-географічний регіон Євразії, що простягається від Північного Льодовитого океану на півночі до горбкуватих степів Казахстану й Монголії та лісів КНР на півдні (близько 3 500 км) і від Уралу на заході до гірських хребтів тихоокеанського вододілу на сході (близько 7000 км)”). Його словозміна така:

відмінокоднина
називнийСибі́р
родовийСибі́ру
давальнийСибі́ру, Сибі́рові
знахіднийСибі́р
оруднийСибі́ром
місцевийна/у Сибі́ру
кличнийСибі́ре*

Одразу на думку спадає відоме: “За Сибіром сонце сходить, Хлопці, не зівайте, Ви на мене, Кармелюка, Всю надію майте!”. До речі, таку саму назву має річка в Україні. Але й родова належність, і відмінювання в цього іменника такі ж, і як в його близнюка.

Дріб

Дріб (чол. р.) – це: “1. збірн. Дрібні свинцеві кульки, які використовуються для стрільби з мисливської рушниці. 2. перен., збірн. Часто повторювані, короткі, переривчасті звуки, що виникають від ударів по чому-небудь, при стрільбі. 3. збірн., діал. Свійська птиця. 4. збірн., діал. Малі діти; дрібні тварини”.

відмінокоднина
називнийдріб
родовийдро́бу
давальнийдро́бу, дро́бові
знахіднийдріб
оруднийдро́бом
місцевийна/у дро́бі
кличнийдро́бе*

Щоправда, є в нас і “дріб” – математичний термін (“число, що складається з частин одиниці”). Він теж належить до чоловічого роду, однак форму множини має:

відмінокоднинамножина
називнийдрібдро́би
родовийдро́будро́бів
давальнийдро́бу, дро́бовідро́бам
знахіднийдрібдро́би
оруднийдро́бомдро́бами
місцевийна/у дро́біна/у дро́бах
кличнийдро́бе*дро́би*

Тюль

“Прозора сітчаста тканина” – тюль – теж має чоловічий рід. Змінюється це слово так:

відмінокоднинамножина
називнийтюльтю́лі
родовийтю́лютю́лів
давальнийтю́лю, тю́левітю́лям
знахіднийтюльтю́лі
оруднийтю́лемтю́лями
місцевийна/у тю́лі, тю́люна/у тю́лях
кличнийтю́лю*тю́лі*

Шампунь

Також чоловічий рід має й шампунь (“мильна запашна рідина, порошок тощо для миття голови”). Словозміна в нього така:

відмінокоднинамножина
називнийшампу́ньшампу́ні
родовийшампу́нюшампу́нів
давальнийшампу́ню, шампу́невішампу́ням
знахіднийшампу́ньшампу́ні
оруднийшампу́немшампу́нями
місцевийна/у шампу́ні, шампу́нюна/у шампу́нях
кличнийшампу́ню*шампу́ні*

Важіль

До чоловічого роду належить і слово важіль – “1. Найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори і служить для піднімання, підважування чого-небудь, зрівноважуючи більшу силу за допомогою меншої // Деталь машини у вигляді стрижня з ручкою для регулювання чого-небудь. 2. перен. Засіб, яким можна надати дії, сприяти розвитку чого-небудь або пожвавити, підсилити діяльність кого-, чого-небудь”. Погляньмо, яких форм йому слід надавати:

відмінокоднинамножина
називнийва́жільва́желі
родовийва́желява́желів
давальнийва́желю, ва́желевіва́желям
знахіднийва́жільва́желі
оруднийва́желемва́желями
місцевийна/у ва́желі, ва́желюна/у ва́желях
кличнийва́желю*ва́желі*

А тепер трохи іменників жіночого роду

Вуаль1. Прозора тканина або сітка, закріплена на жіночому капелюшку, щоб закривати обличчя. 2. перен. Прозора запона, через яку предмет має нечіткий вигляд. 3. спец. Нашарування на негативі, що зменшує контрастність фотографічного зображення”. Хоч, як каже словник, рідко це слово може мати чоловічий рід. Але, мабуть, дуже рідко. А така у нього словозміна:

відмінокоднинамножина
називнийвуа́львуа́лі
родовийвуа́лівуа́лей
давальнийвуа́лівуа́лям
знахіднийвуа́львуа́лі
оруднийвуа́ллювуа́лями
місцевийна/у вуа́ліна/у вуа́лях
кличнийвуа́ле*вуа́лі*

Педаль – “1. Важіль керування в машинах, механізмах і т. ін., на який натискають ногою // Ланка ножного важільного привода (у велосипеді, швейній машинці і т. ін.) // Керована натиском ноги деталь важільного устаткування в музичному інструменті для зміни тривалості й гучності звучання. 2. Звук музичного твору, що тягнеться або повторюється більш-менш довго”.

відмінокоднинамножина
називнийпеда́льпеда́лі
родовийпеда́ліпеда́лей
давальнийпеда́ліпеда́лям
знахіднийпеда́льпеда́лі
оруднийпеда́ллюпеда́лями
місцевийна/у педа́ліна/у педа́лях
кличнийпеда́ле*педа́лі*

Фігурує це слово у фразеологізмі натискати (натиснути, жати і т. ін.) на всі педалі – “а) поспішаючи, їхати, пересуватися дуже швидко; б) докладати всіх зусиль; старанно виконувати що-небудь”.

Слово путь має багато значень та входить до великої кількості сталих сполук. Ось деякі з них: “1. Смуга землі, призначена для ходіння, їзди; шлях, дорога // місце, лінія у просторі, де що-небудь пересувається. 2. Місце, яким можна пройти, проїхати, по якому хто-небудь іде, їде, щось пересувається; дорога, шлях // відстань, яку хто-небудь пройшов, проїхав або яку треба пройти, проїхати комусь”.

А далі – кілька фразеологізмів: верстати (простувати) путь куди – “рухатися в певному напрямі”; розчищати (розчистити) путь кому – “а) допомагати кому-небудь просуватися у певному напрямку; б) допомагати комусь досягти, домогтися чого-небудь”; наставляти (наставити, направляти, направити, наводити, навести і т. ін.) на путь істини (добру, святу і т. ін.) кого – “даючи кому-небудь корисні поради, вказівки, спрямовувати, скеровувати його на правильний шлях у житті”.

А так це слово змінюється:

відмінокоднинамножина
називнийпутьпуті́
родовийпуті́путе́й
давальнийпуті́путя́м
знахіднийпутьпуті́
оруднийпу́ттюпутя́ми
місцевийна/у путі́на/у путя́х
кличнийпу́те*путі́*

Отже, гадаю, після наших порад-констатацій вам легше буде впоруватися з проблемними словами. Нехай щастить!

Детектив vs нишпорка & шукачі

Чи варта варта вартісного вартування?

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]