Жінки зі сходу. Перезавантаження. Валентина Уварова

Валентина Уварова. Фото надане авторкою
Валентина Уварова. Фото надане авторкою

Цей проєкт я вирішила створити, взявши за приклад жінок, яких знаю і дружбою з якими пишаюся. Це жінки, які зробили себе самі не “завдяки”, а “попри”. Переселені зі сходу знають, що таке війна, але вони не зламалися – вони виросли. Втративши дім, близьких, усе нажите, вони відродилися за межами рідного краю, як жінки вже нового формату.

Дивлячись на Валентину, можна сказати, що вона створена для обкладинок дорогого глянцю – вишукана й неймовірно тендітна, успішна та незалежна. У 2014 році Валя з сім’єю приїхала з Луганська до Києва, і Київ прийняв її.

Нам вистачило кілька зустрічей, щоб стати подругами, але я ніколи не питаю її про війну. Я жодного разу не бачила, щоб вона журилась і не чула, що вона жаліється. Ми познайомилися завдяки волонтерському проєкту, в якому я тоді працювала.

Минуло пів року, і я вперше приїхала до неї в гості на Оболонь. У цей день я зрозуміла, як живуть переселенці. Дуже скромно і просто. Переїхавши в нове місто, не маючи ні збережень, ні роботи, Валя оселяється в недорогій квартирі без ремонту та нових меблів. Я завжди все міряю на себе, не впевнена, що змогла б морально вистояти в таких умовах.

Валентина заварює чай і радіє, як дитина, гостям. І стіни цієї простої квартири навіть здаються затишнішими від того світла, що вона випромінює. Їй не до вподоби багато про себе розповідати, але за чашкою чаю Валя, як і будь-яка жінка, любить потеревенити. І щось таки про себе згадати.

Магістриня в галузі економіки Валентина навіть не припускає думки шукати роботу за спеціальністю. По соціальній програмі вона йде на курси фотографії. І вже за кілька місяців стає зрозуміло, що шанс, який ми отримуємо від Бога, можливо, раз на життя, для Валентини прийшов разом із запрошенням на ці курси.

Виставка Янголи і берегині. Фото надане авторкою
Виставка Янголи і берегині. Фото надане авторкою
Виставка Янголи і берегині. Фото надане авторкою
Виставка Янголи і берегині. Фото надане авторкою

Зробивши кілька перших фотосесій, вона стає шанованою майстринею справи спочатку у вузькому колі друзів, яке з кожним місяцем розширюється. І ось уже потрібно записуватися в довжелезну чергу, щоб стати володарем незабутніх світлин від Валентини Уварової.

Валю, розкажи будь ласка більше про свою роботу. Я ж знаю, що приватні замовлення це не межа твоїх можливостей.

Так, звісно. Завдяки фотографії я втілюю в життя різноманітні соціальні проєкти, які стосуються дітей та дорослих з інвалідністю, мам особливих дітей. Я знаю цю категорію людей і знаю, як їм допомагає фототерапія. Я реалізувала вже три фотопроєкти. Дуже люблю свою роботу. У ній поєднуються захоплення від робочого процесу і можливість заробляти. Я постійно планую нові проєкти, щоб розвиватись надалі, як фотограф.

Чи підтримуєш ти зараз контакт з іншими жінками зі сходу?

Нещодавно я відкрила спільноту “Клуб особливих жінок”, серед учасників якої переважно жінки-переселенки. У цій спільноті я поширюю корисну для переселенців та й просто для жінок інформацію щодо соціальних програм або власного розвитку. Я дуже хочу мотивувати цих жінок.

Дехто з них має власну невеличку справу, і я хочу, щоб вони не втратили себе, а навпаки виросли і стали успішнішими, ніж зараз.

Що таке фотографія особисто для тебе? Тільки картинка у видошукачі, чи щось більше?

Це стан душі, можливість показати свої емоції. А ще це нагода сподобатися собі і в деяких випадках нагадати, що я – жінка, та не просто жінка, а – красива й неповторна. Це такий собі різновид терапії.

Валю, ти схожа на елегантний двигун – твоя енергія захоплює, думаю, навіть не тільки мене. Можливо, ти маєш якісь свої секрети щастя і успіху?

Я би рекомендувала це всім без винятку жінкам, незалежно від того звідки вони: будьте щасливі, спілкуйтеся лише з тими, хто робить вас щасливими, будьте в тому місці, яке робить вас щасливими. Не треба думати, “я стану щасливою, коли зі мною щось трапиться, або коли щось зміниться”. Будьте щасливими сьогодні.

Я пишаюся знайомством із цією жінкою, яка своїм прикладом надихає інших жінок, яка створює соціальні проєкти і допомагає людям з інвалідністю, яка не побоялась змінити своє життя, не маючи стовідсоткової гарантії на успіх.

Успіх приходить до шалених – шалених у роботі, шалених у позиції. Шаленство в творчості – це запорука успіху і Валентина була на цей успіх приречена. Я знаю сотні людей, які з захопленням про неї говорять. Я бачила її фотовиставку присвячену дітям із синдромом Дауна. Також її фотовиставка “Янголи і берегині”, на якій були представлені портрети жінок, які захищають нашу країну на сході, і дітей-переселенців.

Дуже сподіваюся, що її роботи будуть показані не тільки в Україні, а й у всьому світі. Адже вона зображує Україну очима жінки, яка бачила війну і яка прагне миру та гармонії. Жінки, яка несе цю гармонію в собі і ділиться з усіма, хто цей дар приймає.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter