“Ич, який парубок! А яка постава! Хоч бери й картину малюй”, – подумала я, побачивши хлопця, який зайшов до вагону електрички. Місць не було, отож він став віддалік, тримаючись за поручень. Люблю чоловіків у чорних пальтах. Вони мені здаються якимись загадковими, романтичними, так і хочеться сказати – ті, хто має вишуканий смак. Такі собі Кіану Рівзи по-українськи.

Хлопець у чорному пальті мрійливо подивився у вікно й дістав із кишені жменьку соняшникового насіння. Він почав його дзьобати, лушпиння ж кидав прямісінько на підлогу. Я не вигадую, це чиста правда. Зір у мене поганенький, тому я одягнула окуляри, щоб уважніше роздивитися, що ж він робить. Так і є. Лузає насіння, а лушпиння опадає вниз. Деякі обгризені насінини міцно вхопилися за поли його одягу, не бажаючи падати на підлогу. Це було дуже давно, однак я й досі пам’ятаю чорно-біле лушпиння на його пальті.

За певний час мене запросив на побачення парубок, який здався мені романтичним та благородним. Коли ми познайомились уперше, він був у чорному пальті – новенькому та неймовірно красивому. Я не могла не залишити йому свій номер телефону. Цей чоловік на спільному рандеву насіння не дзьобав, проте сталося дещо гірше. На його пальті випадково опинилося кілька моїх світлих волосинок. Така, здавалося б, дрібниця. Проте парубок із великим острахом почав його трясти, ніби на ньому були не волосинки, а зграя великих павуків із мохнатими лаписьками. “Труси, труси, може й душу свою витрусиш”, – подумала я й посміхнулась. Кілька моїх прямих та неочікуваних запитань – і підтвердження здогадок. Чоловік одружений. Найімовірніше, що дружина його чорнява, отож світле волосся на пальті – зайві підозри.

Чи стала я менше любити чорне пальто? Ні. Отже коли познайомилася ще з одним кавалером у цьому верхньому одязі, то забула і про насіння, і про волосини. Я ж бо й досі продовжувала вибудовувати псевдологічний ланцюжок: чорне пальто – впевненість у собі – порядність – благородність – амбіційність.

Як ви вже зрозуміли, Антон мене привабив не так своїм характером, як вишуканим стилем та своїм, дідько б його забрав, чорним пальтом. Шкаралупка нічогенька, а горішок – поганенький. Виявилось, що парубок у свої двадцять п’ять рочків нічим не цікавиться та взагалі не дбає про свій саморозвиток. Чорне пальто купила мама, автомобіль йому придбав тато, а на роботу влаштував дядько. “Ти не могла би перешити ґудзики від мого пальто? Воно на мене трохи завелике”, – якось сказав мій знайомий. От вам і вся романтика. Розійшлися, як у морі кораблі.

Попри всі ці кумедні історії мені й досі подобаються чоловіки в чорних пальтах. Те, що мені трапилися невиховані, зрадливі та несамостійні “кіанурівзи” – абсолютна випадковість. Чорні пальта не мають ніякого стосунку ні до порядності, ні до благородства, ні до будь-яких людських якостей. Його може носити хто завгодно: і доброчесний, і підлий, і розумний, і дурний. Чорне пальто – це просто красиво, особливо коли в комплекті йде ретельно почищене взуття та костюм. А коли й обличчя в чоловіка привабливе – то це просто картинка!

Нас же, українських дівчат, чомусь і досі привчають до того, що чоловік має бути трохи гарніший за мавпу. Я, наприклад, дуже часто чула цю фразу від своїх родичок. Мовляв, треба остерігатися красивих, спортивних та тих, хто багато часу приділяє своїй зовнішності. “Головне, аби не гидкий”, – це критерій вибору майбутнього чоловіка, яким керувалася моя знайома – симпатична та розумна дівчина. Сама ж потайки милувалась американськими акторами: вродливими, стрункими та стильними.

Буває, жінки шукають поганеньких, плюгавих та пузатих, керуючись таким правилом: “Дівчата не заглядатимуть – нікуди з сім’ї не дінеться”. Гадають, що симпатичний та стильний чоловік обов’язково зраджуватиме. Звідкіля взявся такий стереотип? Нав’язали “порадниці”. Тим часом чоловіки зазвичай хочуть обрати в дружини симпатичну та струнку дівчину, про потенційні зради якось не задумуються.

Буває й так: нічогенький парубок одружується, а потім із ним відбуваються дивовижні пертурбації. До шлюбу – стрункий та стильний, опісля – пузатий, з порепаними черевиками та драними шкарпетками. Жінки ніби спеціально відгодовують, “одомашнюють”. Зрештою чоловік себе запускає. Те пальто, куплене ще до весілля, уже ніяк не налізе на пузо! Згодом жінка схаменеться, адже не за такого заміж виходила, а буде пізно. Чоловіку й так добре. Худнути не збирається, у спортивних штанах із дірками зручно, а шкарпетки можна й тиждень не змінювати – що тут такого? Отож жінці лишається милуватись іншими чоловіками, наприклад, акторами телесеріалів.

Насправді немає нічого поганого в тому, щоби звертати увагу на красивих та доглянутих чоловіків. І навіть одружуватись із ними. Чоловік не має бути схожий на мавпу! Не варто боятися красивих, варто страхатися підлих. Не варто боятися стильних, треба сахатися ницих. Не варто боятися тих, хто доглядає за собою, треба остерігатися нечупар.

Зрештою жінки мають право любити очима. І якщо у вас вже є красивий чоловік, то не перетворюйте його на “диванного овоча”, хай продовжує доглядати за собою. І нехай носить те чорне пальто, а не стару пухову куртку. “Красна пава пір’ям, а жінка чоловіком”, – так звучить народна мудрість. Будьте разом і стильними, і красивими.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram