Сьогодні наше розслідування хоче розібратися, що таке “жаргон”. Гадаю, кожен чув це слово. І має певне його розуміння. А що ж є жаргоном насправді? Жаргон (фр. jaгgоn – “базікання”) – це соціальний різновид загальнонародної мови, яким користуються люди, що мають певну спільність інтересів (професійне спілкування, навчання, військова служба, найрізноманітніші спільні захоплення тощо). Виникнення жаргону має психологічне підґрунтя: це настанова на дотепність у спілкуванні, прагнення мовної розваги, гри: пиляти (“повільно їхати або йти”), трояк (“трійка”), лимон (“мільйон”), мило (“e-mail”).

Жаргонізмами найчастіше стають загальновживані слова, що переосмислюються у відповідному (специфічному) напрямку: в’їжджати (“розуміти”), фара (“око”), хвіст (“нескладений залік чи іспит”), автомат (“екзаменаційна оцінка чи зарахування заліку за результатами роботи протягом семестру”).

Крім переосмислення, можливе стягнення словосполучень в одне слово: материнка (“материнська плата”), стратегія (“комп’ютерна стратегічна гра”), лаба (“лабораторна робота”), заліковка (“залікова книжка”), читалка (“читальний зал”), диплом (“дипломна робота”), модуль (“модульна контрольна робота”). Скорочення можуть зазнавати і слова: комп (“комп’ютер”), ноут (“ноутбук”), мак (“макінтош”), маг (“магнітофон”), велик (“велосипед”), телик (“телевізор”).

Менш поширений спосіб появи жаргонізмів – словотворення: забембати (“набриднути комусь, втомити когось”); ментура“1. Міліційний відділок; будь-яка установа правоохоронних органів. 2. Міліціонери”).

Також жагонізми з’являються шляхом: а) запозичення іншомовних одиниць: фраєр – “початківець” (пор. німецький жаргонізм Freier, що має те ж саме значення; Freier – нім. “наречений”); лох – “жертва злочину; потенційна жертва злочину; людина, яку легко обдурити, жертва шахрайства” (пор. польське łoch, włoch – “селянин; наївна, довірлива людина; жертва злочину”; рос. діалектне “лоха” – “дура”); б) надання слову жаргонного значення під впливом іншомовного: провалитися – “зазнати невдачі” (пор нім. durchfallen – “1) провалюватися, падати (крізь що-н.); проскакувати (через гуркіт, решето); 2) провалитися (на іспиті); зазнати фіаско”).

Як свідчить Олександр Пономарів, значна частина “жаргонізмів і професіоналізмів має інтержаргонний характер. Наприклад, ажур у мовленні бухгалтерів означає “на сьогодні”, поза бухгалтерським середовищем – “усе гаразд”; пасувати в жаргоні картярів має значення “відмовлятися від гри до наступної роздачі карт”, у ширшому вжитку – “ухилятися від виконання своїх обов’язків”.

Багато жаргонізмів відомі практично всім носіям мови, тому їх за аналогією можна вважати загальномовними: брехунець (“дротовий радіоприймач”), капЕць (“кінець; вигук, що передає різнопланові відчуття: радість, розчарування, гнів тощо”), просунутий (“сучасний, модний, який відповідає часу”), ствол (“ручна вогнепальна зброя”), відрубати світло (“вимкнути”).

Частина жаргонного лексикону – це слова, запозичені з російської мови. Вони поступово приживаються на українському ґрунті. Це можна пояснити близькими контактами цих двох мов на українській території, а також тим фактом, що вони зрозумілі мешканцям України, здебільшого двомовним.

Сучасні автори поряд із подібним засвоєнням практикують українізацію таких слів: “Кримінальні справи порушені проти дуже високих прокурорів, яких підозрюють у “кришуванні” грального бізнесу”; “Весь цей безприділ відбувається за усними вказівками зверху” (з інтерн.-вид.). Також вони шукають питомі відповідники: “Аж до “беспределов“, як нині характеризують безмежне безугавство (такого іменника ще, здається, нема)” (В. Лупейко); Припускають, що, організувавши “наїзд” на “татка“, влада спонукає Пінчука продати промислові активи” (з журн.).

Назви деяких вищих навчальних закладів теж мають жаргонні відповідники: Могилянка (Києво-Могилянська академія), Шева (КНУ ім. Т. Шевченка), Драгопед (НПУ ім. М. Драгоманова).

А ось приклади жаргонізмів, вживаних:

а військовослужбовцями: дембель (“військовослужбовець строкової служби, звільнений у запас”), салабон (“солдат строкової служби, що не прослужив ще півроку”), батя (“командир батальйону”), комод (“командир відділення”); команч (“командир частини”), полкан (“полковник”), вертушка (“вертоліт”), костиль (“автомат АКС-74”), ксюха (“автомат АКС-74У”); самовар (“міномет”), крокодил (“вертоліт МІ-24”), шланг (“військовослужбовець пожежної охорони”), хвіст (“провідник службового собаки”);

б автомобілістами: бублик, баранка (“кермо”), тачка (“автомобіль”), резина (“шини”), каструля (“корпус повітряного фільтру на карбюраторних машинах”); кукурузер (“автомобіль Toyota Land Cruiser”), пижик (“машина марки Peugot”), дев’ятос (“автомобіль ВАЗ-2109”), копійка (“ВАЗ 2101”), джедай (“тип двигуна GDI на японських автомобілях Mitsubishi”), бімер (“автомобіль марки BMW”); тещин язик (“звивиста гірська дорога”);

в спортсменами: барабан, банка (“лава запасних”); пруха (“відкриття “третього дихання”), боковик, двійник, бічняк, різак (“види ударів по м’ячу”), гірчичник (“жовта картка, яка фіксує попередження судді гравцеві”), анулюк (“анульоване рішення судді”), розніжка (“стрибок із розведенням ніг у повітрі”), складка (“вправа на розвиток гнучкості тіла, яке ніби складають удвічі”), буратінчики (“прямі ноги, які не згинаються під час бігу”), кака (“стійка “каке-дачі” в карате”), верблюд (“нерівна горбиста траса для лижників”), фармацевт (“спортсмен, який уживає хімічні препарати”);

г музикантами: лабати (“грати на музичному інструменті”); сейшн (“рок-концерт”), джагаджага (“позитивна оцінка виконання”); вокалюга (“вокаліст”), слухач (“музикант, який грає на слух”), драйв (“енергетична музика”), кач (“ритмічне виконання, що змушує публіку рухатися”), металіст (“прихильник музичного стилю “heavy metal”), кухня (“барабанна установка”, бочка (“великий барабан”), весло, лопата (“гітара”), електруха (“електрогітара”), басуха, басевич (“бас-гітара”), басюк (“музикант, який грає на бас-гітарі”), давити клопа (“довго утримувати аккорд”), мінусівка (“запис музичного супроводу, під який співак виконує пісню”), плюсівка, фанера (“запис вокального виконання пісні разом із музичним супроводом”);

ґ журналістами: первак (“ексклюзивний матеріал”); газетна “качка” (“опублікована псевдоінформація, фальшива сенсація”), цегла (“стандартний сюжет новин”), жуйка (“пережовування в матеріалі фактів, прізвищ, цифр”); мило (“історії, схожі на сюжети серіалів”), консерви (“тексти, що не втрачають актуальності та зберігаються на випадок нестачі матеріалів”), борзописець (“журналіст, який пише багато, але погано”); баландер (“автор слабкого матеріалу”), напузник (“запис імені та посади людини, у якої беруть інтерв’ю”), сліпий заголовок (“заголовок, малопомітний через дрібний шрифт”), висячий рядок (“останній короткий рядок абзацу, перенесений у наступну колонку чи на іншу сторінку”), витіснити воду (“видалити з тексту зайві слова”), обрубати хвости (“скоротити верстку в останні хвилини”), пиляти тирсу (“створювати лише дрібні матеріали”), джинса (“замовлена, проплачена стаття, що містить компромат або рекламу”); темник (“від рос. “темы недели”, таємна вказівка керівництву ЗМІ щодо того, як треба висвітлювати в новинах політичні події”); блоха (“зміна порядку літер у слові в уже опублікованому матеріалі”), дедлайн (“від англ. deadline “крайній термін виконання завдання”);

д у сфері бізнесу: клайн (“клієнт фірми”); бізнюк (“бізнесмен”), портрет (“президент”), генерал (“генеральний директор”), нереальний бос (“менеджер вищої ланки”), лось (“менеджер середньої ланки”), юрик (“юридична особа”), фізик (“фізична особа”), юстаси (“юристи”), попіар (“начальник служби зв’язків із громадськістю”), кеш (“від англ. cash “готівкові гроші”), президенти (“долари”), євроїди (“євро”), кабель (“англійський фунт стерлінгів”), бонди (“облігації”), прайсовий (“грошовий”), валя (“вартість”), лям, мулик (“мільйон”), ярд (“мільярд”), мати (“холдингова компанія”), їжачки, мартишки, синяки (“компанії-одноденки”), котлета (“пачка грошей”), навар (“зиск”), бути в плюсі (“отримати вигоду”), підняти бабульки (“заробити”).

Не менш цікаве явище – жаргон школярів: шпора, шпаргалка (матеріал для списування на контрольній чи іспиті), бомба (різновид шпаргалки, яка містить повний текст відповіді), плавати (погано знати матеріал), врубитись (зрозуміти), засипатись (не скласти іспит).

Є кілька груп шкільного жаргону. Це – назви:

а) видів навчальної діяльності (домашкадомашня робота, контрошаконтрольна робота); б) навчальних предметів (матешаматематика, фізрафізкультура та ін.); в) шкільних працівників (училкавчителька, рядно / дерюжкадиректор, завучихазавідувач навчальної частини); г) учительських спеціалізацій (фізичкавчителька фізики, біологічкавчителька біології, англійкавчителька англійської мови тощо); ґ) шкільних оцінок (твіксдвійка, трендельтрійка); д) шкільних приміщень (столовкаїдальня, тубзик, тубаркастуалет тощо).

Особливу виразність мають жаргонізми, що виступають метафоризованим назвами учительських спеціалізацій, а також інших шкільних працівників: Колба (“учителька хімії”), Пензлик (“учитель малювання”), Олівець (“учитель креслення”), Амеба (“вчителька біології”), Молекула (“учитель фізики”), Принтер (“учитель інформатики”) тощо. Характерно, що у різних школах можуть бути свої жаргонізми: так, учителя музики можують називати відповідно: Нота, Скрипка, Клавіша, Соло.

Такий ось він цікавій, світ жаргонізмів. Колись пізніше поговоримо й про арготизми.

Фальшива гра, або Затяті “третьомовці”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram