Цього разу наше розслідування стосується кальок. Загалом, калькування – це один зі способів запозичення іншомовних слів. Калькою ж (фр. сalque – “копія”) називається слово (чи вислів), утворене за зразком чужомовного шляхом його поморфемного (покомпонентного) перекладу засобами рідної мови: вогнегасник < рос. “огнетушитель”, вантажообіг < рос. “грузооборот”, колгосп < рос. “колхоз”, недолік < рос. “недочет”, займенник < лат. “pronomen”, підмет < лат. “subjekt”, півострів < нім. “die Halbinsel”. Тобто калькування чужого відбувається тоді, коли немає свого.
Є ще й напівкальки – поєднання запозиченого словотвірного компонента зі скалькованим: бавовна (“ба” – запозичене з нім. “der Baum” – “дерево”, а “вовна” скальковане з нім. “die Wolle”); телебачення (“теле” з гр. “tele” – “далеко”, а “бачення” – калька з лат. “visio”). Буває так, що те ж саме слово і калькується, й запозичується матеріальним шляхом (його беруть з іншої мови й адаптують до тієї, куди запозичується): інтернаціональний і міжнародний (калька з фр. “international”, де лат. “inter” – “між” і “natio” – “народ”). У ситуації українсько-російської двомовності (білінгвізму) значною вадою стало поширення в українському мовленні певних людей ненормативно калькованих слів та висловів. Ці, так би мовити, кальки-каліки являють собою бездумно-механічно скопійовані російські мовні одиниці при наявності власномовних, тобто потреби в їхньому творенні немає ніякої, оскільки в українській мові потрібне слово чи вислів уже існують. Але, на жаль, таке калькування дуже поширене:
| калька-каліка | російський варіант | український варіант |
| на рахунок роботи | на счет роботы | щодо роботи |
| приймати участь | принимать участие | брати участь |
| вирішувати проблему | решать проблему | розв’язувати проблему |
| задавати запитання | задавать вопрос | ставити запитання |
| я рахую правильним | я считаю правильным | я вважаю правильним |
| бувший у використанні | бывший в употреблении | уживаний |
| миючий засіб | моющее средство | мийний засіб |
| піти за хлібом | пойти за хлебом | піти по хліб |
| робити вигляд | делать вид | удавати |
У попередніх публікаціях ми називали такі спроби покалічити російську мову, щоб вийшла українська, “створенням третьої мови“, а самих цих горе-творців – “третьомовцями“. Замість використання правильних варіантів, вони намагаються загнати нашу мову у прокрустове ложе російської. А це явно не потрібне жодній із цих мов. Третьомовці не розуміють, що наповнюють у такий спосіб тільки бочку данаїд. Яка апріорі бездонна…
Часто кальки-каліки називають пОкручами. У словнику це слово зафіксоване з такими значеннями: “1. Потомство, виведене від схрещування різних порід тварин, видів рослин; // Окрема тварина чи рослина такого потомства. 2. Потомок від шлюбу представників різних людських рас (переважно білих із кольоровими); метис. 3. Нікчемна людина, що має негативні риси характеру й викликає відразу; виродок. 4. Відхилення в розвитку чого-небудь. 5. Те, що повилося, покрутилося”.
Сьогодні пропонуємо першу частину (решта, зрозуміло, – пізніше) ще одного (анти)рейтингу мовних недоладностей (див. наш матеріал “Навіщо п’яте колесо до воза?“). Це будуть кальки-каліки. Отже…
(1) Слідуючий, послідуючий (< рос. “следующий”, “последующий”). Таких слів у нашій мові немає. Але затяті третьомовці вперто (і – помилково) вживають “слідуючий” замість слів: 1) такий: “Експерт дійшов слідуючого висновку” (правильно – “такого”); 2) наступний: “Парламент розглянув слідуючу, 18-ту поправку депутата Лещенка (правильно – “наступну”); 3) подальший: “Слідуючі (варіант: послідуючі) дії правоохоронців зруйнували їхній позитивний імідж, створений у ЗМІ” (правильно – “подальші”).
До речі, запам’ятаймо, що слово наступний означає “який наступає, розташовується або з’являється слідом за ким-, чим-небудь; найближчий після когось, чогось // Який має відбутися”. Буває так, що це слово використовують там, де без нього можна обійтися (воно елементарно зайве): “Президент заявив наступне” − “Президент заявив”. У таблиці подано правильні варіанти до непотрібних кальок-калік:
| калька-каліка | – | нормативний відповідник |
| таблиця виглядає наступним чином | – | таблиця має такий вигляд |
| повинен поступити наступним чином | – | маю діяти так (таким чином, у такий спосіб) |
| їм треба знати наступне | – | їм треба знати ось що |
| у промові зупинюсь на наступному | – | зупинюсь ось на чому, скажу таке |
| комітет подає наступні документи | – | такі документи, ось такі, ось які документи |
| промовець заявив наступне | – | промовець заявив |
| хочеться запитати наступне: чи ведете | хочеться запитати: чи ведете | |
| у наступні два роки | у найближчі два роки | |
| наступні висоти ми берем | усе нові висоти ми берем | |
| слідуючим виступить | наступним виступить | |
| це буде в майбутньому році | це буде в наступному році | |
| робота триватиме і в послідуючих роках | робота триватиме і в наступних роках |
(2) Відноситися (відношення) (< рос. “относиться”, “отношение”). Слово “відноситися” помилково використовують замість таких нормативних відповідників: 1) ставитися: “З неповагою відносяться до держакних символів” (правильно – “ставляться”); 2) стосуватися: “Це відноситься до кожного” – (правильно – “стосується” кожного); 3) припадати: “Події відносяться до періоду правління Богдана Хмельницького” (правильно – “припадають” на на період); 4) належати: “До числа партій такого типу відносяться…” – (правильно – “належать”).
Наше слово “відноситися” має значення “перебувати в певній відповідності, співвідношенні з чим-небудь”: скажімо, “А відноситься до В, як С до D”.
Однак коли слово “відношення” вживають у значенні “причетність до чого-небудь”, помилки немає: “порушник не мав до цього ніякого відношення” (варіанти: стосунку, не був причетний). “Тож коли заступник голови ВР (А. Мартинюк, 2005) питає депутата, яким є його відношення до обговорюваного законопроекту, той міг би відповісти, що до підготовки документа він не має ніякого відношення, а хотів би висловити своє ставлення до нього – яскравий приклад контекстного вибору слова. Забувають і про синонім до цього слова: має дотичність (до справи тощо)” (П. Куляс).
А розібратися з проблемою нам допоможе таблиця:
| як завгодно можна до нього відноситися | – | ставитися |
| відношення людей до Верховної Ради | – | ставлення |
| недбале / халатне відношення | – | недбале ставлення, недбальство |
| з повагою відносяться до батьків | – | ставляться / шанують (пошановують) батьків |
| це не відноситься до теми | – | не стосується (до) теми, не належить до предмета розгляду |
| негативно (від’ємно) відносяться до вимог влади | – | нехтують вимоги |
| цей закон несправедливий по відношенню до селян | – | несправедливий до селян / щодо селян |
| має пряме відношення до нападу | – | прямо стосується нападу |
| можливості у воєнному відношенні | – | з воєнного погляду |
| в усіх відношеннях | – | з усіх боків / зусебіч, усіма сторонами, з усякого погляду |
| направте відношення до Кабінету Міністрів | – | (офіційний) лист, (офіційне) прохання, (кадрове) подання, звернення тощо |
(3) Складати (< рос. составлять). Слово складати в нашій мові має, як мінімум, десять значень. Перше з них – “розміщувати що-небудь у певному порядку, в одному місці // розміщувати що-небудь, надаючи певної форми // зібравши докупи, розміщувати у певному порядку, надавати чому-небудь якоїсь форми // згортаючи, згинаючи і зменшуючи цим об’єм чого-небудь, надавати йому нової форми”. Решта значень ґрунтуються на цьому. Але про це не знають третьомовці. Слово “складати” вони, маючи на думці російське “составлять”, уживають неправильно. Погляньмо на таблицю:
| інформація складає комерційну таємницю | – | станОвить / є таємницею |
| річний бюджет Переяслава складав … млн. гривень | – | становив |
| термін підготовки магістра складає 6 років | – | термін підготовки магістра − 6 років |
| з шести тисяч учасників переважну більшість складають атовці | – | переважна більшість – атовці |
| погляньмо, як складалася ситуація на землях, що нині складають Одеську область | – | входять до… |
| сьогодні вони складають кістяк команди | – | є кістяком; сформували/ створили кістяк |
| причини недоліків не складають інтересу для керівника | – | не цікавлять |
| дійсно, більшу половину літературного спадку Т. Шевченка складають повісті і “Щоденник”, які написані російською мовою | – | справді; більше половини… − це повісті і “Щоденник” |
Як видно, наша мова має абсолютно достатню кількістю ресурсів для вираження думок в усіх їхніх нюансах. Варто лише захотіти не плисти за течією бездумного калькування, а дістати потрібне слово з незглибимої криниці словника.
Що ховається за цікавим прізвищем
Ім’я – це вам не дудка з бузини
Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram
