Учора Верховна Рада проголосувала за встановлення адміністративної відповідальності за недотримання українцями загального карантину, а ЗМІ мовчки проковтнули аваківські запевнення, що “йдеться лише про людей з підозрою на коронавірус”. Насправді, влада вже отримала та планує отримати ще більше повноважень для боротьби з коронавірусом. А у світлі останнього позорища з призначенням нової Генпрокурорки чи підписання в Мінську документу, який фіксує правосуб’єктність ОРДЛО існує імовірність узурпації влади нашими урядовцями.

17 березня. Усі медіа поширюють інформацію, що в Україні встановили відповідальність за ухилення від обсервації людьми з підозрою на коронавірус: адміністративна відповідальність і штраф від 17 тисяч до 34 тисяч гривень за самовільне залишення місця обсервації (карантину).

Непогана ініціатива від Арсена Борисовича, чи не так? Справді, якщо людина хворіє на підступну заразу та наражає усіх довкола на небезпеку, попри вказівки лікарів, то її має чекати відповідальність.

Але річ у тім, що суть закону трішки інша, а про те що під цей закон підпадають тільки люди з підозрою на коронавірус нам відомо лише з уточнень від МВС. У самому ж законі про це ні слова.

Про що йдеться в законі, насправді? Дослівно:

Стаття 443. Порушення правил щодо карантину людей

Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян…

Які саме правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічні чи інші правила та норми маються на увазі? Невідомо. Відповідно до адміністративної відповідальності та штрафу можуть притягнутися не тільки люди з підозрою на коронавірус, що порушують обсервацію, а й цілком здорові люди, які порушили карантинний режим в країні – зустрілися компанією понад 10 осіб, проїхали 11-м пасажиром у трамваї чи порушили інші заборони, які встановив уряд у зв’язку з карантином.

Чому? Бо вищезгадані загальнонаціональні обмеження уряд ввів відповідно до Закону “Про захист населення від інфекційних хвороб”, а нововведені покарання за недотримання карантину поширюються на порушення норм цього закону.

Тому все залежить від трактування нового закону, а теза “маються на увазі лише люди з підозрою на коронавірус” тримається тільки на обіцянках підопічних Арсена Борисовича у соцмережах.

До доброчесності людей Авакова ж маємо багато запитань: досить згадати контроверсійність ходу розслідування, арештів та врученню підозр волонтерам і добровольцям ООС у справі вбивства журналіста Павла Шеремета. Справу часто називають політично заангажовано, а в МВС за понад три місяці так і не спромоглися надати вагомих доказів проти арештованих.

То чи варто довіряти доброму слову людям Арсена Борисовича? Складне запитання.

Особливо важко відповісти на це запитання у світлі того, що і президент України Зеленський, і прем’єр-міністр Шмигаль не виключають введення надзвичайного стану в країні, а у Чернівецькій, Житомирській, Київській областях та місті Києві уже ввели надзвичайну ситуацію.

Якщо надзвичайна ситуація не обмежує права й свободи людей, то за надзвичайного стану, який з великою імовірністю можуть ввести на території усієї країни незабаром, допускається обмеження таких прав. Наприклад, за надзвичайного стану можуть заборонити мітинги та страйки, обмежити рух усього транспорту та встановити інші обмеження на свободу пересування.

Тобто свіжий закон про відповідальність за недотримання карантину утворює гримучу суміш разом із надзвичайним станом (якщо такий звісно введуть). І, за умови зловживання, спільними зусиллями вони можуть значно врізати демократію в нашій країні.

Пам’ятаємо одну з перших після свого призначення заяв прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, де він підтримав відновлення постачання води з України в окупований Крим. Такі поступки, на думку голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, послаблюють тиск на Росію та мотивують Кремль на посилення репресивної політики на півострові. А ще такі поступки можуть бути одним з факторів легітимізації приналежності Криму до Росії.

Ми ж бачимо факт, як у Мінську представники України підписали документи про створення “консультативної ради”, в якій передбачено прямі переговори між маріонетковою владою окупованих Росією територій та Україною. Тобто, фактично, легітимізувати органи, які зможуть “представляти інтереси територій” чи людей, що вимушені жити під окупацією. В Офісі президента цю інформацію підтвердили та не бачать загроз у створенні такої “консультативної ради”.

І бачимо вчорашнє призначення на посаду Генпрокурорки Ірини Венедіктової, яка останнім часом виконувала обов’язки глави ДБР. На цій посаді вона запам’яталася, зокрема, тим, що призначила своїм першим заступником Олександра Бабікова, колишнього адвоката Януковича. Також вона виступила за скасування закону щодо недопущення переслідування учасників Революції Гідності. Медіа також простежують вплив на Вєнєкдіктову від міністра внутрішніх справ Арсена Авакова – її чоловік Денис Колесник є співробітником департаменту кіберполіції Нацполіції і має неабиякий вплив на роботу ДБР, зокрема на кадрові призначення.

До чого це все я веду. Не хочу створювати паніку та стверджувати, що я впевнений в існуванні зв’язку між вже введеними та потенційними інструментами для боротьби з поширенням коронавірусу в Україні та серйозними зашкварами зі сторони наших політиків останнім часом і як результат – гостро вираженим незадоволенням від дій урядовців у частини народу. Справді, новий закон про відповідальність за поширення коронавірусу та потенційне введення надзвичайного стану можуть бути лише превентивними засобами для боротьби з пандемією. А, як ми знаємо: запобігти загрозі – найкращий метод її вирішення. Дискусійні місця в новому законі можуть бути лише недоопрацюванням з боку МВС та нардепів, які нічого не означають.

Але не виключена й інша можливість, що це все не просто так. Тому просто закликаю всіх зберігати спокій, але, водночас, пильно стежити за перебігом суспільно-політичного життя в країні. І стежити ще пильніше, аніж раніше. Чому? Бо пандемія коронавірусу надала нашим урядовцям нових повноважень. А, як ми знаємо, чим більше влади отримує хтось – тим більша ймовірність, що він її узурпує.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram