Євген Букет. “Занурення” в час техногенної катастрофи

Євген Букет: "Занурення" в час техногенної катастрофи. Фото з відкритих джерел

Напередодні 31-их роковин Чорнобильської катастрофи спільними зусиллями Інституту історії України НАН України та ЦДАГО України створено книгу «Чорнобиль. Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986–1988)» (упорядники: О. В. Бажан, О. Г. Бажан, Г. В. Боряк, С. І. Власенко).

Про Чорнобильську трагедію за останні 30 років написано достатньо багато книг і статей. Проте варто зазначити, що серед величезної кількості публікацій, присвячених відтворенню хроніки трагічних подій, висвітленню основних напрямків вирішення інженерно-технічних та медико-біологічних проблем, породжених техногенною катастрофою, практично не було звертали увагу на функціонування низки спеціальних управлінських структур. Зокрема, на роботу Оперативної групи Політбюро ЦК Компартії України з питань, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на яку покладалися керівні та розпорядчі функції по боротьбі з «ядерним лихом». А це – оперативна робота з евакуації населення з небезпечних зон, його розміщення, надання медичної допомоги, бачення представників вищої управлінської ланки щодо подолання техногенної катастрофи.

Родзинкою книги є унікальна можливість, надана читачеві, – ознайомитися з корпусом оперативних документів про щоденні централізовані дії радянських і партійних органів влади Української РСР, спрямовані на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; «зануритися» у середовище, в якому ухвалювались доленосні рішення; осягнути масштаби та наслідки катастрофи.

Документи, які публікуються, відтворюють не офіційну та загальноприйнятну відповідними інстанціями позицію, не стислу та відпрацьовану до кінця інформацію. Вони містять прогнозні оцінки та роздуми, що висловлювалися у процесі обговорення різноманітних проблем. Також дають уявлення про сприйняття і розуміння представниками вищої управлінської гілки, профільних відомств і наукових установ – ситуації, що склалася, і подекуди навіть відтворюють емоційну атмосферу, в якій відбувалося обговорення питань.

Публікації документів з «окремої папки» ЦК КПУ передує вступна стаття, у якій висвітлюється роль ЦК Компартії України в організації роботи з ліквідації наслідків аварії. З метою створити читачеві зручні умови для користування книгою – наприкінці видання вміщено примітки, іменний та географічний покажчики. Всього до книги включено 130 документів за період від 3 травня 1986 до 9 листопада 1988 року.
Основу видання складають 55 протоколів та 56 стенограм засідань Оперативної групи політбюро ЦК КПУ, які дозволяють простежити механізм розробки пропозицій та прийняття ухвал республіканських органів управління, які стосувалися багатьох соціальних питань: працевлаштування, відшкодування матеріальних втрат і забезпечення житлом та соціально-побутовим обслуговуванням евакуйованого населення.

Документи віддзеркалюють широке коло медико-біологічних проблем: забезпечення населення України питною водою, екологічно чистими продуктами та навіть зняття в умовах всесоюзної антиалкогольної кампанії заборони на продаж у магазинах сухого червоного вина. Стенограми засідань Оперативної групи розкривають широкий спектр надскладних завдань, у вирішенні яких брали участь наукові колективи Академії наук УРСР: створення оперативного моніторингу поверхневої та підземної гідросфери річок Дніпро та Прип’ять; проектування та будівництво реакторів очистки питної води від радіоактивного забруднення для населених пунктів, розташованих уздовж Дніпра тощо.

Варто зазначити, що чи не на кожному засіданні владного колегіального органу порушувалися питання мінімізації радіаційної небезпеки у столиці України. Протоколи дають можливість простежити не тільки динаміку радіаційної ситуації в Києві у зв’язку з аварією на ЧАЕС, а й відтворити за хронологією заходів, спрямованих на зниження радіаційного навантаження на мешканців Києва. Серед них – запровадження радіологічного контролю автомашин на в’їзді до столиці; обвід транзитного транспорту; створення додаткової мережі артезіанських свердловин; забезпечення дозиметричними приладами місцевих молокозаводів, овочесховищ та продовольчих баз; будівництво Деснянського водозабору; роботи зі зволоження та прибирання вулиць, тротуарів, парків, скверів тощо.

Поетапне проведення комплексу пріоритетних заходів з ліквідації наслідків техногенної катастрофи (евакуація, розселення та працевлаштування населення, дезактивація уражених радіацією територій, будівництво житла для евакуйованих); координація зусиль партійних, господарчих, наукових організацій; мобілізація необхідних трудових та фінансових ресурсів у ході відновлюваних робіт на ЧАЕС – мало позитивний результат.

У той же час, діяльність «ліквідаторської структури» під егідою ЦК КПУ, особливо на початковому етапі, засвідчила недосконалість державної системи оперативного управління радіаційними ризиками. Створена вищими органами комуністичної партії та радянської влади, система організації управління надзвичайною ситуацією, яка охопила найважливіші галузі науки і виробництва, продемонструвала превалювання ідеологічних підходів у вирішенні нагальних проблем, породжених аварією. На критерій ефективності республіканського координаційного органу – негативно впливала його залежність та підпорядкованість союзному керівництву. Час і масштаби переміщення людських контингентів, порядок інформування населення про події на ЧАЕС та стан навколишнього середовища потрібно було узгоджувати у найвищих ешелонах влади СРСР.

Уповільнені темпи ухвалення та реалізації управлінських рішень унеможливили швидку розробку та впровадження обґрунтованої концепції безпечного проживання населення на забруднених територіях та досягнення бажаного ефекту у сфері захисту здоров’я і прав чорнобильців.

З електронною версією книги можна ознайомитися на сайтах Інституту історії України НАН України та Центрального державного архіву громадських об’єднань України.