Євген Букет. На шляху збереження цифрового світу

Євген Букет. На шляху збереження цифрового світу. Фото - скріншот

Інтернет надзвичайно ефемерний. Велика частина його інформації стає недоступною і втрачається назавжди після короткого періоду часу. Встановлено, що 80 % Інтернет-сторінок повністю оновлюються або зникають після року існування. Навіть друковані публікації страждають від наслідків швидкоплинності веб-даних, бо часто посилаються на Інтернет-ресурси, які стали недоступними.

Крім втрати важливих наукових і історичних відомостей, швидкоплинність інформації, яка опублікована на веб-сайтах, стає причиною втрати спогадів простими людьми. Приміром, можна легко втратити фотографії, якими поділилися винятково через соціальні мережі.

Інтернет потребував збереження свого вмісту. Необхідно було створити умови, щоб збережена інформація також була доступною в усьому світі й адаптувалася в часі, щоб передати знання для майбутніх поколінь. Так народилися електронні архіви – інноваційні системи, які накопичують, зберігають і опрацьовують інформацію, опубліковану в Інтернеті.

Електронні архіви – необхідна ланка в життєвому циклі сучасного цифрового світу. Архівування електронних інформаційних ресурсів започаткували ще 1995 року в Сполучених Штатах Америки. Серед піонерів електронного архівування були також Австралія, Нова Зеландія, Швеція і Чехія. Там у цьому напрямку ще з минулого століття працюють національні архівні установи. Для інших країн електронний архів став явищем уже нинішнього інформаційного ХХІ століття. На сьогодні близько сотні державних і комерційних установ у всьому світі займаються веб- архівуванням.

Світова практика сьогодні передбачає кілька основних напрямків роботи з формування електронних фондів. Це зберігання різноманітних документів в електронній формі (фото, відео, аудіо, баз даних тощо), копіювання ресурсів з мережі Інтернет, оцифровування архівних документів, що зберігаються в архівних установах і, звісно, їх науково-методичне опрацювання.

Чи знаєте ви, що ще 12 травня 2007 року за розпорядженням Кабінету Міністрів України в державній архівній системі було засновано Центральний державний електронний архів України. Головні завдання його — виявлення, комплектування, облік, зберігання та надання доступу до електронних документів Національного архівного фонду України та електронних інформаційних ресурсів.

Центральний державний електронний архів України є першою архівною установою в нашій державі, яка займається збереженням електронної спадщини. Серед документів, що надходять на зберігання до електронного архіву є документи установ і організацій, завірені електронним цифровим підписом, облікові документи та архівні довідники (описи, каталоги, путівники), електронні страхові копії особливо цінних та унікальних документів та інформаційних ресурсів тощо. Цікавим напрямком роботи установи також є ініціативне документування, в межах якого створюються тематичні колекції інформаційних ресурсів. Цікаво, що чимало з них уже зникли з Інтернету і перетворилися дійсно на архівні.

Ознайомитися з унікальними онлайн-виставками, присвяченими Революції Гідності, Чорнобильській катастрофі, світовій спадщині Юнеско в Україні, Перемозі над нацизмом у Європі, історії українського державотворення та іншими, тепер стало значно простіше. Днями за адресою: http://tsdea.archives.gov.ua запрацювала оновлена версія офіційного веб-сайту Центрального державного електронного архіву України. Робота над редизайном проводилася спеціалістами архіву упродовж 2017 року.

У своїй роботі архів співпрацює з широким колом діячів науки, освіти, культури, громадських діячів. Вони передають власні документи, створені в електронному вигляді, які відображають приватне життя людини, професійну діяльність, особисте ставлення до історичних подій, свідками та учасниками яких були їх власники. Серед інших, у ЦДЕА України перебуває фонд електронних документів Кузьми Скрябіна, що передані на зберігання його родиною.

У планах Центрального державного електронного архіву України є надання доступу користувачам веб-сайту до електронного читального залу для можливості користуватися документами в електронній формі та електронними інформаційними ресурсами, що зберігаються в архіві.

Безсумнівно, у наш час електронні документи набувають все більшого значення в житті особи, суспільства та держави. І природно, що найбільш значущі з них мають бути збережені для майбутніх поколінь. Так, 25 жовтня в Європейському парламенті у Страсбурзі відбулося перше в історії підписання електронним цифровим підписом законодавчого акта ЄС. Президент Європарламенту Антоніо Таджані та Голова Ради Естонії Матті Маасикас підписали в електронному вигляді переглянуте положення “Безпека постачання газу”.

У сучасних умовах розвитку інформаційних технологій збереження електронної документації має важливе значення для відтворення у майбутньому правдивої та об’єктивної історії світу. Тому від спільної роботи архівістів, державних діячів та власників документів залежить яким побачать ХХІ століття наші нащадки.