Євген Болюбаш. Мільярд на перекладання папірців

Євген Болюбаш: Мільярд на перекладання папірців. Фото з відкритих джерел

В Україні нараховується 490 районних рад та стільки ж районних державних адміністрацій. У апараті кожної ради у середньому працює 10 людей, адміністрації – 20. От і маємо загалом 15 тисяч державних службовців, які опікуються сьогодні життям та добробутом районних центрів України.

Середня заробітна плата, за даними Державної служби статистики, у 2017 році становить мінімум 6000 гривень. Отже, на утримання районних чиновників, у цьому році, країна витратить біля 1 мільярда! І це без урахування оплати праці допоміжного персоналу (секретарів, водіїв, прибиральників) та адміністративних витрат. При цьому, державою на них покладено лиш чотири основних напрямки діяльності:

• виконання рішень виконавчої влади на місцях;
• виконання державних і регіональних програм розвитку;
• виконання місцевих бюджетів;
• організація роботи районної ради;

Безперечно, такі функції є важливими, як для місцевого самоврядування, так і для країни у цілому. Та невже за ради їх виконання потрібно утримувати 15-ти тисячну армію чиновників, які розділені підпорядкуванням? Як приклад – керівництво міст успішно виконує свої функції поєднуючи у собі і виконавчу і законодавчу гілку влади.
Якщо подумати логічно, функції голови РДА, під пильним контролем губернатора, міг би виконувати й голова райради, котрий обирається більшістю депутатів. Однак, сьогодні голів РДА призначає особисто Президент країни і така забаганка коштує державі чимало.

Напрошується висновок, що заради збереження контролю над ситуацією у регіонах країни, гарант Конституції не поспішає втілювати у життя багаторазово обіцяні засади європейських цінностей та демократії…

Глибоко переконаний, що місцеве самоврядування потрібно змінювати у напрямку об’єднання районних адміністрацій та районних рад в одну структуру, а частину покладених на них повноважень передати до обласних державних адміністрацій. Проведення відповідних реформ дозволить скоротити вище зазначені видатки як мінімум вдвічі, а вивільнені пів мільярда гривень краще спрямувати, на приклад, на ту ж сільську медицину чи освіту! При цьому якісних втрат країна навряд чи зазнає, постраждає хіба що корупційна складова та процес перекладання папірців із купки на купку у кабінетах районної влади за рахунок наших з вами податків.