Єлизавета Чавдар – це яскрава зірка серед плеяди зірок. Співачка, актриса, викладачка. Їй було трохи більше за двадцять, коли вона дебютувала на сцені Київської опери. Яскравий виступ приніс їй і славу, і визнання, і повні зали шанувальників.

Єлизавета народилася 23 лютого 1925 року в Одесі, там минули її дитячі та юнацькі роки. Там же вона здобула середню освіту, а по закінченню школи вступила до Одеського університету, де студіювала філологію. Проте вже за рік доля звела Чавдар із професоркою консерваторії Ольгою Аслановою. Почувши спів молодої дівчини, вона запропонувала її спробувати свої сили в музиці. Також викладачка допомагала Чавдар підготувати до вступних іспитів. Перша спроба – і провал. Члени приймальної комісії не розгледіли в абітурієнтці таланту. Однак, для Єлизавети це був виклик. Тепер вона не лише хотіла бути співачкою, а й стати найкращою. Вірила в неї й Асланова. Рік наполегливої праці принесли свої здобутки, Чавдар блискуче склала вступні іспити. Професура була вражена, бо ще торік вони називали дівчину безперспективною.

По закінченню другого курсу її перевели одразу на четвертий. Вона брала участь у виставах Оперної студії при консерваторії. Творчий дебют співачки – партія пажа Керубіно у “Весіллі Фігаро”. 1948 рік ознаменувався закінченням із червоним дипломом консерваторії та запрошенням, як однієї із кращих студенток, на звітний концерт України. Блискуче виконана партія Розіни із “Севільського цирульника” проклала їй шлях до Київського театру опери і балету.

Її поява в театрі була тріумфальною. Молода артистка з чарівним, витонченим та досконалим співом дуже скоро здобула неабияку популярність. Олександр Климов, відомий диригент і професор Київської консерваторії писав:

“Зі сцени столичного оперного театру залунав молодий, свіжий голос. На виставі “Ріголетто” слухачів зачарувало прекрасне, чудового тембру колоратурне сопрано 23-річної солістки Єлизавети Чавдар, її надзвичайна музикальність. Вона блискуче дебютувала на оперній сцені, відтворивши в партії Джільди образ чистої, життєрадісної дівчини. Уже перша арія вразила повнотою і витонченістю співу”.

У 1951 році Єлизавета взяла участь у міжнародному конкурсі співаків-солістів, що проходив у Берліні. Бездоганне виконання принесло співачці першу премію фестивалю. За рік Чавдар отримала звання Народної артистки СРСР.

У репертуарі співачки переважали партії сопрано зарубіжної класичної опери, також вона виконувала низку ролей в операх українських композиторів, багато з яких були виконані нею вперше. На сцені театру створила 20 провідних партій. Першою з українських співачок виконала Концерт для голосу з оркестром Глієра. На сцені Київського театру опери і балету вона грала провідні партії, ролі Єлизавета Чавдар виконала в спектаклях: “Ріголетто”, “Севільський цирульник”, “Травіата”, “Руслан і Людмила”, “Тарас Бульба”, “Іван Сусанін”.

Виступала і як камерна співачка, в її концертному репертуарі твори радянських композиторів, російська, українська і західно-европейська класика, старовинна музика, народні пісні, романси українських авторів.

Про неї знали не лише в Києві, а й у Югославії, Угорщині, Польщі, НДР, Швеції, Канаді, Китаї та Індії. Неперевершена манера виконання стала еталоном для інших оперних співаків. Після виступів в Атенах, у газетах про українку писали:

“Сопрано Єлизавети Чавдар не лише зачарувало публіку своєю технікою, але й чарівною тональністю її голосу, який не часто зустрічається в колоратурних сопрано. У її виконанні “Солов’я” ми почули справжнього живого соловейка. Передача пісень цією співачкою настільки майстерна, що, навіть не знаючи мови, слухач розуміє, про що вона співає”.
До речі, де б не виступала Єлизавета, вона завжди виконувала бодай один твір мовою тієї країни, яка приймала Чавдар.

Двадцять років присвятила артистка оперній сцені, а по завершенню театральної кар’єри, стала викладачкою Київської консерваторії. Понад десять років Єлизавета Іванівна очолювала катедру сольного співу. У 1979-му обійняла професорську посаду. Чавдар була не лише талановитою співачкою, а й прекрасною наставницею, адже виховала не одне покоління талановитих співаків.

Неперевершена співачка навіть виконала кілька ролей в кіно. Звичайно ж, це були музичні фільми – “Запорожець за Дунаєм” (партія Оксани) і “Концерт майстрів українського мистецтва” (виконала пісні “Зелен хміль” та “Соловейко”).

На жаль, доля відміряла їй не надто довге життя, 27 грудня 1989 року Єлизавета Чавдар відійшла у вічність. Похована в Києві на Байковому кладовищі.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram