Який прожитковий мінімум у чиновника?

Нещодавно прочитав інформацію, яка мене дуже занепокоїла: за даними Національного банку України, у І кварталі 2020 року держава та приватний сектор повинні віддати за зовнішнім боргом 5,42 мільярда доларів! У ІІ кварталі – 3,4 мільярда, у ІІІ – 5,24 мільярда та в IV – 3 мільярда доларів. Водночас НБУ зазначив, що в ІІІ кварталі 2019 року валовий зовнішній борг України зріс на 4,4 мільярда доларів США і становив 120 мільярдів доларів.

Отже, всі ми, платники податків, після святкового шампанського, різдвяної куті повинні будемо витягти з власних кишень понад 126 мільярдів гривень (приблизно стільки в національній валюті за нинішнім курсом коштують 5,42 мільярда доларів). А за 2020 рік загалом – майже 400 мільярдів гривень (17,06 мільярда доларів).

Наскільки серйозним є платіж, наприклад, першого кварталу, можете судити по тому, що майже стільки виділено на 2020 на охорону здоров’я та культуру, а 400 мільярдів гривень – це бюджет України на оборону й безпеку з освітою разом узяті. І щоб виплатити все 2020-го зовнішнім кредиторам, парламент виділив з бюджету 282,1 мільярда гривень, ще й запланував взяти 342,5 мільярда гривень позики.

Окрім того, щоб вкластися в запланований розмір бюджетного дефіциту та зіткнувшись із бюджетними проблемами, Кабмін заблокував до кінця 2019 року деякі “незахищені” видатки: затримав, наприклад, виплату містам 7,6 мільярда гривень з фонду регіонального розвитку та 2,5 мільярда гривень субвенцій на соціально-економічний розвиток. До “незахищених” потрапили також видатки на ремонт доріг, будівництво, розвиток інфраструктури, придбання техніки.

Ситуація, як бачите, дуже складна. Але замість того, щоби її виправляти, у деяких чиновників, які це повинні робити насамперед, вистачило совісті публічно скаржитися на свої маленькі зарплати. Міністр економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, наприклад, заявив Ліга.Фінанси, що його зарплата (у листопаді 2019-го пану Милованову нарахували 79 тисяч 883 гривні, про що міністерство відповіло на запит “Слово і Діло”) є “неприйнятно маленькою”. Вона повинна бути десь на рівні 5-10 тисяч доларів на місяць.

Очевидно, міністр зробив таку заяву через образу на Кабінет міністрів України, де “не звернули увагу” на “прохання” міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства нарахувати шефу лише премію за листопад у розмірі 236 тисяч гривень. Або ж пана Милованова “жаба задавила”, що його заступники в передостанньому місяці року “заробили” набагато більше: Павло Кухта, наприклад, – 156 тисяч 387 гривень (виплатили 125 892 грн), Тарас Висоцький – 169 тисяч 009 гривень (отримав 136 052 грн), Світлана Панаіотіді – 150 тисяч 807 гривень (фактично отримала 121 400 грн), Дмитро Романович – 160 тисяч 333 гривні (отримав 129 068 грн), Тарас Качка – 195 тисяч 350 гривень (отримав 157 257 грн), Сергій Ніколайчук – 142 тисячі 939 гривень (отримав 115 066 грн), Юлія Свириденко – 151 тисячу 227 гривень (виплатили 121 738 грн), Інна Метелева – 163 тисячі 375 гривень (отримала 131 517 грн).

Непогано, чи не так? У бюджеті на 2020 рік українцям підвищили мінімальний прожитковий мінімум на 162 гривні за рік – до 2 189 гривень, а їм – по 100 і більше тисяч на місяць мало? Хоч би постидалися вже: Україна сьогодні є найбіднішою в Європі (за даними досліджень GfK Purchaseing Power Europe 2019, ми перебуваємо на останньому місці серед 42 країн Європи за покупною спроможністю громадян) і багатьох її громадян уряд змусить прожити на мінімальні 4 723 гривні зарплати, а “економічному” міністру Милованову 79 тисяч мало?!

І пан Тимофій не єдиний, хто скаржиться на маленьку зарплату: міністр юстиції Денис Малюська навіть заявив “Українській правді”, що не “виключає перехід на іншу роботу”, бо його 29 тисяч на місяць не влаштовують. Тому коли в нього “закінчаться гроші, то звідси хочу чи не хочу, а піду. А вони в мене закінчаться”. І якщо “зарплата не підвищиться хоча б до 80 тисяч – надовго мене не вистачить”.

Я взагалі вважаю несправедливою таку “зарплатну” політику: можновладці собі десятки тисяч нараховують, ще й премії за невідомо які досягнення виписують, а простих українців змушують жити на рівні ледь не жебраків. Міністр освіти та науки Ганна Новосад, яка отримує 55 тисяч гривень на місяць, закликає молодих учителів іти у школи. Але їх там чекає зарплата… 4 тисячі 173 гривні! Про заблоковані видатки я вже згадував на початку цього матеріалу, але це не перешкоджає головному українському міністру-фінансисту Оксані Маркаровій отримувати (в листопаді 2019-го) понад 60 тисяч гривень зарплати.

Країну відкрито (зарплати чиновників, премії і таке інше затверджені офіційно) розтягують по кишенях, товщина яких залежить від посади, яку обіймає “розтягувач”. Я розумію, що в глави Нацбанку Якова Смолія відповідальна робота, але не може, ще раз повторю, у бідній країні чиновник заробити 17,3 мільйона гривень за 2018 рік, а в листопаді 2019-го, наприклад, 358 тисяч 565 гривень! А заступники пана Смолія – Катерина Рожкова, Роман Борисенко, Дмитро Сологуб, Олег Чурій та Сергій Холод (відповідь НБУ на запит “Слово і Діло”) – відповідно по 357 тисяч 557 гривень, 349 тисяч 621 гривню, 340 тисяч 200 гривень, 354 тисячі 691 гривню та 354 тисячі 691 гривню.

До речі, незароблені (на моє глибоке переконання) гроші не стидаються брати вчорашні борці за справедливість, які боролися за неї, очевидно, задля того, щоби зайняти м’яке крісло. Колишній народний депутат БПП, а нинішній заступник глави “Укроборонпрому” Мустафа Наєм за неповний перший місяць своєї роботи заробив понад 300 тисяч гривень.

Для багатьох нове призначення пана Наєма, людини далекої як від армії, так і промисловості, стало дивним. Але я цьому не дивуюся зовсім, бо великі посади сьогодні обіймають люди, які не мають відповідної освіти, а лише вміють “крутитися” там, де треба. Саме останнім я можу пояснити й дивне призначення – члена Наглядової ради “Укрзалізниці” – ще одного колишнього “бепепівця” Сергія Лещенка, зарплата якого, до речі, теж становитиме (дані “Української правди”) 588 тисяч гривень.

Вам не страшно стає від такої відкритої грабіжницької арифметики, яка побудована на формулах ненажерливих чиновників? Мало того, що їм невідомо за що встановлюють такі зарплати, так вони ще й набираються нахабства додавати до зарплат величезні премії: члени Центральної виборчої комісії самовільно нарахували собі в серпні 2019 року премії в розмірі 400 тисяч гривень.

Цей перелік заробітчан можна продовжувати. І найгіршим у цій ситуації є не реагування керівництва держави на такі дії посадовців. Президент України Володимир Зеленський вже давно повинен був відновити справедливість у цьому питанні. Бо не можуть різнитися в сотні разів зарплати керівників і рядових працівників. Це – несправедливо, по-перше, а, по-друге, може призвести до соціального невдоволення. Пані Грабар-Кітарович, коли стала президентом Хорватії 19 лютого 2015 року, розпочала саме із зарплати: собі та міністрам вона врізала її вдвічі, а послам та консулам – на 60%. Натомість мінімальна заробітна плата була збільшена з 400 до 540 доларів! Окрім того, пані Колінда продала президентський літак та 35 мерседесів представницького класу, на яких їздили чиновники. Вилучені за них гроші повернула в казну. Відтак, витрати на освіту, соціальний сектор та медицину в Хорватії ростуть приблизно на 3% в рік.

Чому українців так обурює, що міністри скаржаться на свої маленькі зарплати