Яків Гніздовський – видатний художник із України, який працював у різних стилях – від портрета до прикладної графіки. Ним пишається чисельна українська діаспора з США і Канади. І хоча на Батьківщині про нього почули лише в 1990-х роках, його творчість сміливо можна назвати номером один для патріотів країни, незалежно від місця їх проживання. Гніздовський оздоблював іконостас для української греко-католицької церкви святої Трійці в Керганксоні (США), а ще він залишив по собі сотні картин, більше ніж 300 гравюр (ксилографії, офорти та ліногравюри). Свого часу дві його роботи – “Зимовий пейзаж” і “Соняшник” прикрашали кабінет президента США Джона Кеннеді в Білому домі, які придбала для чоловіка його дружина Жаклін.
Пилипче – Варшава
Народився Яків 27 січня року 1915 в селі Пилипче, нині Борщівський район, що на Тернопільщині. Освіту здобував у Львівській духовній семінарії. Там і зародився потяг до малювання. Перші роботи – пейзажі, замальовки домашніх улюбленців тощо. У Львові Гніздовський поринув у мистецьке життя. Вступив до Асоціації незалежних українських митців (АНУМ). За протекцією відомого карикатуриста Едварда Козака почав ілюструвати газети та журнал. Тоді ж його талант помітив поціновувач мистецтва митрополит Андрій Шептицький і надав юному майстру стипендію. За ці кошти Гніздовський поїхав до Варшави й вступив до Академії мистецтв.


Загреб – Нью-Йорк
З початком Другої світової війни Яків перевівся до Загреба (Хорватія) й продовжив навчання в місцевій академії. Там він вивчав живопис, а ще захопився ксилографією. У 1944 році художник опинився в таборі переміщених осіб поблизу Мюнхена. Тут він працював художнім редактором українського літературно-художнього щомісячника “Арка”, оздоблював видання “Грань”, малював афіші, реклами тощо.
У 1949 Гніздовський переїжджає до Сполучених Штатів. У місті Сент-Пол (Міннесота) йому запропонували очолити дизайнерський відділ в рекламній фірмі Brown and Bigelow. Вже за рік Яків перебирається до Нью-Йорка. Того ж року українець взяв участь у графічній виставці, де презентував деворит (гравюра на дереві) “Кущ” й отримав другу премію. Ще одну нагороду Яків отримав за два тижні на торгово-промисловій виставці штату Міннесота. Ці успіхи надихнули художника присвятити все життя мистецтву.

У Нью-Йорку Яків захоплюється японською ксилографією, здебільшого зображує тварин та рослини, бо ж грошей на натурників немає. Своїх моделей художник знаходив у ботанічних садах і зоопарках. Улюбленцем майстра став орангутан Енді, мешканець Бронкського зоопарку. Коли мавпа померла, керівництво зоопарку придбало у Гніздовського ксилографічне зображення Енді. Ще однією улюбленицею художника була вівця з того ж зоопарку. Її зображення з’являлося на найвідоміших гравюрах.
Яків Гніздовський. Гравюри
Зазвичай Яків працював на деревині з вишні, яблуні чи буку. Ксилографії були надруковані на японському рисовому папері.


Перша персональна виставка українця в 1954 році не пройшла непоміченою, та остаточне визнання прийшло після покупки 220 деворитів галереєю Асоціації Американських Митців у Нью-Йорку.
У 1956 році Гніздовський поїхав у Париж для вдосконалення своєї майстерності. За рік одружився зі Стефанією Кузан – українкою, сім’я якої емігрувала до Франції під час Першої світової війни. У Парижі Яків тричі експонував свої роботи на персональних виставках. Серед представлених робіт були олійні картини, кераміка, скульптура. Невдовзі художник здобув міжнародне визнання. Роботи майстра виставлялися в Европі, Японії, країнах Африки й Америк.
Куратор відділу графіки бібліотеки Гарвардського університету Пітер Вік писав: “Ксилографія Якова Гніздовського є одним із найбагатших і найоригінальніших здійснень в американськім графічнім мистецтві за останні тридцять років”.
У 1975 році на персональну виставку українця завітав син японського імператора Хірохіто. Експонати вразили не тільки місцевих жителів Токіо, а й імператорську родину. По завершенню презентації, всі роботи викупила найбільша токійська галерея “Йосейдо”.
Яків Гніздовський. Тарілки
Окрім художніх робіт, Яків писав статті про мистецтво. Свої думки він виклав у книгу “Пробудження царівни”, яка вийшла в 1967 році в Нью-Йорку.
Ще одним захопленням майстра було створення марок для скаутської організації “Пласт”. Перші марки були випущені в 1954 році, а за шість років до 50-річчя організації вийшов блок із чотирьох ювілейних марок з портретами основоположника Пласту Олександра Тисовського, колишнього глави “Пласту” Северина Левицького, золотий ювілейний значок Пласту та першу марку пластової пошти 1926 року.
Американське громадянство Гніздовський отримав ще в 1954 році, проте він ніколи не забував своєї Батьківщини. Усюди, де б не був Яків, він наголошував – я українець. Навіть на виставці в 1972 році в Італії, де він представляв США, у каталозі було зазначено – народився в Україні. Адже не хотів, щоб його змішали з росіянами, представниками з СРСР.
Яків Гніздовський. Листівки




Яків Гніздовський помер 8 листопада 1985 року в Нью-Йорку. Похований в колумбарії Собору Івана Богослова. У 2005-му урну з тлінками українця перепоховали на Личаківському кладовищі у Львові.
Нині твори Гніздовського зберігаються у приватних колекціях та музеях США, зокрема, в бібліотеці Конгресу, у Музеї модерного мистецтва в Більбао й інших найвідоміших музеях і художніх галереях світу.
1990 року вдова митця Стефанія Гніздовська подарувала музеям Києва, Тернополя та Львова частину його картин. Згодом деякі твори подарунком надійшли до музеїв Чернівців та Івано-Франківська, а до Львівського національного музею – погруддя Гніздовського, яке виконав скульптор Лео Мол. Оригінали графічних робіт митця зберігає Борщівський краєзнавчий музей.
Також у 1990-му в США відбулася виставка “UKRAINPEX”, до якої Союз українських філателістів і нумізматів виготовив конверт зі спеціальним погашенням, присвячений Гніздовському.
Фото: Artist’s Estate / CC BY-SA 3.0
Дмитро Григорович – творець першого в світі гідролітака
Юрій Левітанський: Кожен вибирає для себе жінку, релігію, дорогу
Сподобався матеріал? Підтримай Український інтерес. І на оновленій землі врага не буде! Слава Україні! Приватбанк 5457 0822 9082 5491 Монобанк 4441 1144 0359 2361 PayPal – [email protected]