Одного разу в чоловічому товаристві мала сміливість заговорити про те, що чоловік повинен нести відповідальність за свою родину. Здавалося б, звичайнісінька фраза, у якій немає нічого особливого. Проте мої слова викликали негативну реакцію, мовляв, чоловік нічого нікому не винен. Згодом зрозуміла чому: у їхніх сім’ях усе вирішують саме жінки. Як скажуть – так і буде. Вирішення фінансових питань також лежить на дружинах.

Надзвичайно прикро це усвідомлювати, проте в багатьох українських родинах жінка й досі виконує роль вола, який майже самотужки тягне на собі побутові проблеми, вирішення комунальних питань, виховання дітей, та ще й гроші заробляє. У чоловіків тим часом значно менше обов’язків, аніж у жінок. Буває, що по пів року сидять без ніякої роботи. Я знаю випадки, коли дівчата забезпечували своїх чоловіків, та ще й самі виконували всі домашні обов’язки. І що найцікавіше, чоловіки часто сприймають це за норму. Ще більше знаю родин, де чоловіки не працюють перманентно: рік працює, пів року дома й так далі. Питання не в тому, хто більше заробляє, а в тому, що чоловікам комфортно в такому стані – вони не несуть відповідальності за свою родину.

Деякі говорять, що чоловіка потрібно надихати, ніжно стимулювати до підкорення нових вершин, терпляче очікувати на його прозріння, влаштовувати вдома затишні оази тощо. Привчають, що безробіття чоловіків треба сприймати як “тимчасові труднощі”. Отож жінки терплять. До речі, успішні та цілеспрямовані.

Я гадаю, що деяким українським чоловікам потрібен не ніжний душ, не співчуття, не терплячість, а інше – копняк (словесний, звісно). Не буде копняка – не буде діла. Проте іноді не варто бути такими категоричними. Може є інші методи, менш травматичні? Отож як змусити чоловіка бути відповідальним, як привчити до виконання хоча б якихось сімейних обов’язків? І найголовніше: чи можна “змотивувати” чоловіка працювати та заробляти більше?

Я намагалася розібратися в цьому питанні разом із сімейною психологинею Наталією Гаєвською. Вона радить кожній жінці, яка опинилися в схожих ситуаціях, найперше самій собі поставити просте запитання: “Як я потрапила в такі стосунки й чому залишаюся в них?”. Є велика спокуса звинуватити у всьому чоловіка, мовляв, він ледар, якого ще пошукати, він не хоче дорослішати, брати на себе відповідальність, заробляти гроші, усе я мушу тягнути на собі тощо. Проте якщо жінка мириться з таким станом речей, нехай навіть її це глибоко не влаштовує, залишається в цих стосунках, то вона неусвідомлено вносить свій вклад у таке легковажне ставлення чоловіка до сім’ї.

Наталія Гаєвська визначила кілька основних причин, чому чоловік уникає відповідальності за свою родину. Також вона визначила шляхи подолання цієї сімейної проблеми:

Не було визначено й конкретизовано, хто й за що відповідає в сім’ї

Часто ми живемо певними стереотипами, нав’язаними ззовні, чи успадкованими від нашої родини. Наприклад, що за побут, виховання дітей відповідає дружина, а за матеріальний добробут родини – чоловік. Буває очікуємо, що партнер сам здогадається, що він повинен робити і як, адже це так очевидно! Ніхто не є телепатом, щоби прочитати думки іншого та відповідати чужим очікуванням. Тому про такі речі, як забезпечення добробуту родини, відповідальність за різні сфери життя сім’ї, потрібно домовлятися ще “на березі” стосунків, чітко озвучуючи свої очікування один від одного та домовляючись про спільне бачення майбутнього.

Нереалістичні очікування щодо партнера, життя в ілюзіях

Нерідко трапляється так, що жінка очікує від чоловіка, що він зароблятиме великі гроші, розвиватиметься, будуватиме кар’єру, нестиме відповідальність за родину. Згодом, не отримуючи бажаного, дружина починає вимагати та висувати претензії. Насправді чоловікові може бути абсолютно не потрібна ні кар’єра, ні великі статки, його може абсолютно задовольняти копійчана робота. Скільки б ви не намагалися змотивувати такого чоловіка, нічого не вдасться, поки він сам не забажає рухатися вперед. А собі варто поставити запитання: “Чи готова я й надалі бути з цим чоловіком, чи, можливо, пора щось змінювати?”.

Знецінення ролі чоловіка в сім’ї

Часто це виражається в тому, що жінка “знає краще”, що і як має робити чоловік. Про це свідчать її вислови на зразок: “У мене є ще одна дитина – це мій чоловік”. Його відповідно потрібно опікувати, наставляти, підштовхувати, контролювати – однаково, що малу дитину. Така позиція “зверху вниз” найперше послаблює чоловіка й говорить, що жінка не вірить у нього. Чоловік із адекватним самосприйняттям ніколи не залишиться в таких стосунках, а от інфантильну особу чи маніпулятора, який користуватиметься таким станом речей, це притягне. Звичайно, ні про яку відповідальність за родину з боку чоловіка говорити не доводиться, адже жінка добровільно погодилася все нести на своїх плечах і його зокрема. Вихід для жінки очевидний – навчитися довіряти, “не перетягувати ковдру” на себе та намагатися делегувати взяті на себе повноваження партнерові, не шукаючи відмовок, мовляв, він не справиться. Для того, щоби точно знати справиться чи ні, варто надати йому таку можливість.

Жінка не вміє приймати й бути вдячною

Не вміючи приймати того, що дає їй партнер, жінка може постійно відчувати невдоволення та ненаситність, їй постійно буде щось не так. Такий стан речей спустошує чоловіка, не дає йому можливості відчути себе потрібним, а отже і взяти відповідальність за родину. Вчіться щиро дякувати за те, що робить для вас партнер, навіть якщо вам це здається несуттєвими дрібничками.

Отже, як це не гірко визнавати, ледачий чоловік – це часто творіння самої жінки, яка вчасно не обговорила сімейні ролі чи добровільно поклала собі на плечі ношу побутових та фінансових проблем, адже він, бідолаха, не справиться. Якщо з вашим чоловіком щось не так – значить, потрібно розбиратися не тільки з ним, а й із собою.

Дива трапляються дуже рідко. Про це так часто забувають українські жінки. Якщо чоловік нічого не хоче робити, і його влаштовує життя в злиднях – то жінці не під силу перетворити його на амбітного, відповідального, цілеспрямованого. Якщо вас таке життя не влаштовує, то, може, варто задуматися над тим, чого ви хочете насправді й чи щасливі ви в такому шлюбі?

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram