Як хочеться, щоб звичайне життя скоріше повернулося до України. Про це задумуються і вчителі, і школярі. Звичний навчальний процес довелося реформувати, відповідно до постанови Кабінету міністрів від 11 березня 2020 року. Перший пункт передбачає заборону відвідувати заклади освіти її здобувачам.

Чи є сенс сподіватися на відкриття шкіл у цьому семестрі? Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що уряд має чіткий план виходу з карантину, який складається з 5 етапів. Відкриття закладів освіти передбачено лише на 4 етапі, коли буде здобуто повний контроль над осередками захворювання.

Продовження навчання випускних класів і підготовка до ЗНО повинна початися на 2 етапі, але це можливо за умови зменшення випадків коронавірусної хвороби та розвантаження медичної системи. Дистанційне навчання триватиме до кінця травня, точна інформація щодо проведення іспитів буде залежатимуть від стану пандемії.

Як адаптуються вчителі?

Перехід на дистанційне навчання – справжній стрес. Переважна більшість шкіл не була підготовлена до роботи з онлайновими сервісами. Навчитися працювати з різноманітними платформами так, щоб не просто влаштувати відеодзвінок з друзями, а провести повноцінний урок, дуже складно за короткий проміжок часу. Вчитель повинен демонструвати свій екран, додавати інтерактивні елементи, відповідати на питання дітей протягом уроку.

А ще треба встигнути проконтролювати виконання домашніх завдань та йти за навчальним планом. З цим легше справлятися молодим вчителям, але для літніх викладачів така активна та глибока робота з комп’ютером – завдання не з простих. Організувати дітей на відстані також не завжди легко. А ще, під час опитування діти розповіли, що сервіси часто глючать через поганий зв’язок: не відправляє завдання вчасно або не виставляє бали.

Вчителька німецької мови Ольга Жолніна каже: “Вчителям довелося опинитися в ролі учнів та розпочати навчання, щоб навчитися працювати з інтернетовими ресурсами, які можуть допомогти у проведенні ефективних уроків. І це, безсумнівно, великий плюс. Саморозвиток в онлайн-сфері – це те, чого зараз потребує кожен вчитель та вчителька. Як відомо, теорія засвоюється важко, швидко забувається і нечасто застосовується потім. А зараз кожен із нас отримав можливість розпочати відразу з практики.”

Багатьом учителям вдається подолати всі труднощі. Уроки можна проводити через Zoom, Google Hangouts (а зараз гігант запустив безкоштовний Google Meet) чи Discord. Ці сервіси дають змогу демонструвати свій екран, слухати запитання учнів та бачити учасників конференції. Завдання можна публікувати через Google Classroom, де система сама контролює дотримання учнями дедлайнів. Цей сервіс має дуже зрозумілий інтерфейс, і діти легко з ним розбираються. Для спілкування з учнями вчителі використовують Telegram, Viber або Gmail. Дітям такі уроки подобаються: можна подовше спати зранку та не витрачати час на дорогу до школи.

Вчителька хімії Олена Юріївна розповіла про недоліки сервісів, які вона помітила: “Під час Zoom-конференцій регулярно трапляються зломи. Туди заходять люди, які не мають стосунку до уроку, влаштовують там бешкет: включають звуки собак, що гавкають, або сороміцькі пісні. Я не виключаю варіанту, що це роблять самі діти, але вистежити винуватців у мене поки не виходить. Кібербезпека нещадно страждає. Ще Zoom не дозволяє зафіксувати кількість учасників конференції, щоб зрозуміти, хто з дітей був присутній на уроці. А Google Classroom не завжди автоматично виставляє оцінки за домашні роботи. Але з усіх можливих варіантів, ці платформи все одно найкращі”.

Ольга Жолніна додала, що комусь із вчителів було важко опанувати нові програми, у когось виникли труднощі зі з’єднанням, комусь важко було організувати навчальний процес вдома, а хтось натрапив на кібербулінг, про який раніше знав тільки з відеороликів. Але для учнів, на її думку, є багато плюсів в онлайновій освіті.

“Діти можуть наздогнати те, що колись не зрозуміли, стати відповідальнішими під пильним наглядом батьків, ну і, звісно, зустрітися з однокласниками й однокласницями, вчительками та вчителями, яких, як виявилося, так не вистачає, під час карантину”, – каже вона.

Натисніть для збільшення. Інфографіка: Аліна Манжос

Що думають діти?

Онлайн-навчання – новий та незвичний період і для учнів. Тепер розбиратися в складних темах доводиться без особистого контакту з вчителем, а ставити питання – у месенджерах. Тут вже потрібні особисті навички керування часом, бо вчителі не можуть підганяти дітей із завданнями та нагадувати про кінцеві терміни.

Учениця 8 класу Женя Лисенко поділилася своєю думкою щодо плюсів і мінусів дистанційної освіти. Для неї такий формат навчання комфортний, бо можна спокійно засвоїти інформацію без зайвих зупинок, зауважень і тиску з боку вчителя. Також Женя каже, що домашніх завдань стало трохи менше, а дедлайни підвищують уважність і відповідальність. Серед мінусів вона виділяє спокусу списувати, на яку багато хто піддається та неможливість висипатися.

Під час опитування діти розповіли, що дистанційне навчання дозволяє багато разів переглядати матеріали уроків, сервіси нагадують їм про строки, а так зручно розподіляти свій час. Утім, трапляються й проблеми – деякі вчителі не дають часу на перерву або вимагають увімкнути камеру, навіть коли діти цього не хочуть. Можна порадити дітям звертатися до класного керівника й батьків, щоб виказати претензії та відшукати рішення. Такий формат навчання поки що новий для всіх, звісно ж не без труднощів.

А от в однокласниці Жені Насті, з’явилося багато вільного часу на те, чим під час навчання в школі вона займатися не встигала. “Ми працюємо інтенсивно й встигаємо робити набагато більше, ніж у школі. Але іноді я навіть не встигаю виконувати завдання, бо їх дуже багато”, – зізнається вона. Обидві дівчини сумують по однокласниках та живому спілкуванню, тому хочуть повернутися до школи скоріше.

А як же батьки?

Для багатьох батьків карантин став справжнім випробуванням. Раніше діти йшли до школи та займалися своїми справами самостійно, а тепер вони постійно вдома й потребують уваги. Навчальний процес також під контролем батьків, тому за виконанням домашніх завдань приходиться пильно слідкувати.

Батькам, на думку Ольги Жолніної, таке навчання теж буде корисним. Вони можуть бути присутніми на уроках, бачити, як поводить себе під час занять їхня дитина. А також допомагати дітям з виконанням домашніх завдань і самим вивчити нові мови та заповнити прогалини шкільного навчання.

Звісно ж, що уроків і домашніх завдань стало дуже багато. Великій кількості дітей постійно потрібна допомога батьків та вчителів. Багатьом дітям складно засвоювати матеріал без сторонньої допомоги. У школі завжди є вчитель або однокласник, який допоможе, а вдома лише хтось із родичів, а вони закінчили школу багато років тому.

Батькам варто уважно відстежувати, чи засвоює дитина матеріал, та підтримувати її, якщо стає складно. Можна використовувати відео на YouTube та інші ресурси, щоб зануритися в матеріал, який дитині не вдається зрозуміти. Відповіді на питання по шкільній програмі можна відшукати в Інтернеті та допомогти дитині впоратися зі складним етапом.

Читайте також: Дистанційне навчання як альтернатива звичайній школі

Чи ефективна онлайн-освіта?

Обирати між онлайн та офлайн зараз не доводиться. Ми маємо лише варіант дистанційного навчання, тому нам слід зробити його ефективним. На думку вчительки хімії Олени Юріївни, освіта через онлайнові платформи допомагає тим дітям, які хочуть вчитися. Для такого навчання у дитини повинна бути сильна мотивація. “Той, хто вчитися не хоче, не буде цього робити що онлайн, що офлайн”, – резюмує вона.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram