Нещодавно натрапив на статтю “Как жила Украина при Советском Союзе”. Може здатися, що цей матеріал вигідно вирізняється серед того відвертого бруду, що заполонив мережу. Тільки-от якщо уважніше вчитатися і проаналізувати текст, то можна помітити, що це ні що інше як елемент пропаганди. Тільки більш продуманий.

Якщо значний відсоток новин про нашу державу написаний у стилі “чорної” пропаганди (нема джерел чи авторитетних думок, автори звертаються до почуттів і ціннісних понять громадян, а не до здорового глузду), то тут використовується “біла” пропаганда. Написане можна перевірити – є джерела, є люди, що пам’ятають ті часи. Та тільки як це подано? Головна думка згаданого твору така: раніше в Україні, за радянських часів, усе було значно краще. Цебто – за часів коли Україна та Росія були разом.

Наші співгромадянине часто задумуються над тим, що інформаційна війна, як частина того явища, яке деякі спеціалісти називають “гібридною війною”, має різні форми. Функції психологічно-інформаційних операцій такі: дезінформація і деморалізація суспільства, ідеологічний розкол народу і “забивання клинів” між офіційною владою країни та народом. Майже як в біблійному вислові: “кожне царство, само проти себе поділене, запустіє, і дім на дім упаде”. Міністерство інформаційної політики України, що займається відповідними питаннями, було створене тільки в 2014 році. Отже, у нашої держави не такий багатий досвід використання контрзаходів проти інформаційних атак. Звісно, фейк російського телебачення про “розіп’ятого хлопчика” був розвінчаний досить швидко через його повну абсурдність. Та це тільки незначний відсоток – багато неправдивої інформації наче суцільний потік в Інтернеті.

Подеколи антиукраїнські меседжі ретельно приховуються серед російських розважальних програм. Пригадаймо 2004 рік: Помаранчеву революцію і резонанс, що викликала вона. Ставлення офіційної Росії (та й не тільки офіційної) було однозначно скептичне і негативне. Саме в такому ключі “висвітлювали” події російські медіа. Якраз тоді широкої популярності набули два рейтингових російських серіали: “Не родись вродливою” та “Моя прекрасна няня”. У кожному з них використовувалися елементи комедії – жарти, фарс, пародії та ін.

Тільки от спершу їхні жарти мали гумористичний характер і жодним чином не зачіпали політику – ні українську, ні російську. Але в період подій на Майдані в цих серіалах раптом з’являються дотепи стосовно Помаранчевої революції. І, звісно, дехто може сказати, що “це всього лише серіали – не варто перейматися”. Але звернімо увагу на інше – це були рейтингові телепрограми. І якщо якийсь відсоток аудиторії цих серіалів не цікавився політикою, то кепкування над подіями в Україні підсвідомо мало сформувати негативне уявлення в глядачів.

У 2015 році ухвалили Закон “Про внесення змін в деякі закони України відносно захисту інформаційного телерадіопростору України”, згідно з яким під заборону показу потрапили 162 російські фільми і телесеріали. Причина полягала в тому, що в них містилася “популяризація, агітація, пропаганда і т. ін. будь-яких дій правоохоронних органів, збройних сил, інших озброєних, воєнних або силових формувань держави-окупанта”. Культурна та естетична цінність частини цих “аудіовізуальних творів” – сумнівна. Але пересічні громадяни зустріли багнетами таку ініціативу. Виникли запитання на зразок: яка шкода від розважальних програм? Найочевидніша відповідь – завуальований негативізм непомітно формує громадську думку українців у негативному аспекті. До речі, це явище не нове. За радянських часів користувалися популярністю фільми про Тарапуньку (Юрій Тимошенко) і Штепселя (Юхим Березін). Де Тарапунька – це стереотипний образ недалекого і комічного українця-провінціала, що говорить суржиком. А верховодив ним російськомовний містянин – Штепсель. Як то кажуть: у кожному жарті є частка жарту, а все інше – правда.

Тож вибираймо ретельніше, що варто дивитися та як ставитися до “невинних” жартів.

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]