Держстат оприлюднив рейтинг вартості оренди квартир у регіонах України. Середня плата за місячну оренду однокімнатної квартири за 2019 рік по країні в цілому зросла на 10,4% – з 3 352 до 3 701 гривні. Найдорожча вартість оренди в Києві – 7 538 гривень. За ним ідуть Одеська (5 429 гривень) і Львівська (4 706 гривень) області. Найдешевше обходяться квартири на Івано-Франківщині (2 231 гривня), Сумщині (2 118 гривень) та Луганщині (2 056 гривень).

Для більшості українців, які орендують житло, визначальним фактором є розмір орендної плати. Другорядними виявляються такі критерії як розташування будинку або навіть стан квартири. Згідно з опитуванням, проведеним аналітичним центром CEDOS, 10% сімей, які орендують житло, витрачають на це більше половини сімейного доходу. Ще у 41% українців на це йде від третини до половини заробітку.

Якщо порівнювати з Європою, де приблизно 60-70% житлового фонду – орендне житло, то там звичайною платою є чверть від доходу. Ось чому невелика кількість такого житла в Україні (від 5 до 10% житлового фонду, до того ж переважна більшість, десь близько 90%, перебуває в тіні й жодним актом не регулюється) – аж ніяк не свідчить про економічний добробут країни, коли люди забезпечені власним житлом, а навпаки.

Наші громадяни – і це нонсенс для європейців – найчастіше живуть під одним дахом кількома поколіннями. В одній старенькій квартирі, безоплатно виданій колись радянською владою. Аби зекономити, не маючи ні можливості придбати власну квартиру, ні орендувати чужу.

А що з квартирною чергою? Наприклад, у Києві, щоб повністю задовольнити потреби черги квартирного обліку, потрібно протягом 20 років здати 85 тисяч квартир загальною площею до шести мільйонів квадратних метрів. Усі останні роки житла в Києві будується приблизно по півтора мільйона квадратних метрів на рік. Отже, чотири роки весь будівельний комплекс столиці має працювати виключно на забезпечення житлом черговиків, тобто безоплатно. Так не буває і бути не може. Недаремно всі програми доступного житла провалилися.

У більшості країн світу доступним вважається житло, яке забезпечує норми житлової площі на людину, базові зручності та соціально-побутові послуги, а сім’я ж витрачає на нього не більше 30% свого доходу. В Україні, за прикладом Європи, цілком можливо створити свій власний ринок доступного – орендованого житла.

Можливі три варіанти орендних будинків. Перший – це державні орендні будинки. Їх замовником можуть виступати центральні органи влади, а орендарями – співробітники цих органів на період роботи. Тобто, вони, через свою невелику кількість, на ринку погоди не зроблять.

Другий – це комерційні орендні будинки. Їх споруджуватиме приватний бізнес для здачі в оренду. Мені здається, комерсанти можуть зробити оренду в них надто дорогою для пересічного українця.

Третій варіант, вважаю, буде найприйнятнішим, принаймні, для Києва – це комунальні орендні будинки, замовником будівництва яких буде місцева влада. Комунальне житло, завдяки об’єктивній можливості київської міської влади зробити будівництво набагато дешевшим, а також завдяки значним ресурсам бюджету столиці, справді має бути доступним.

За наявності політичної волі столичній владі не важко буде розробити міську адресну програму житлового будівництва, а також визначити категорії мешканців столиці, яким мають надаватися в оренду квартири на пільгових умовах.

Утім, перспективи має й комерційне орендне житло. Світовий досвід це підтверджує. За сучасною тенденцією в містобудуванні, міста не розширюють межі своїх територій, а максимально розвивають наявні райони (до речі, Київ теж обрав цю стратегію й відмовився від розширення меж). І водночас успішно вирішують квартирне питання.

Наприклад, у Сінгапурі будують житло та здають його в оренду державні корпорації.

У Ванкувері (Канада) існує дефіцит житла. А тому міська влада надає інвесторам ділянки на пільгових умовах, якщо 100% квартир призначені для здачі в оренду, яка буде на 20% дешевше за ринкову.

У Відні (Австрія), де 80% городян орендує житло, виплачуються житлові субсидії. Ними користуються 60% сімей.

У Гамбурзі (ФРН), де ціни на нерухомість традиційно високі, 30% від загальної кількості нових квартир міська влада резервує для оренди, яка в Німеччині також субсидується державою.

Крім невисокої вартості оренди, ринок доступного (орендованого) житла, особливо разом із системою житлових субсидій для певних категорій, дасть ще чимало переваг. Зокрема, змінивши роботу, можна буде переїхати хоч на інший кінець міста, хоч у інше місто взагалі. Власники квартир про таку мобільність зможуть лише мріяти.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram