Володимир Висоцький. У Москві 25 липня 1980 року зупинилось серце видатного актора та поета Володимира Семеновича Висоцького. Рівно 41 рік тому в СРСР тривали Олімпійські Ігри. Тоді вся увага була прикута до спортивних змагань. І лише в одному з видань був опублікований маленький некролог. Згодом редактора тієї газети було звільнено.

Але навіть попри замовчування смерті артиста, величезна кількість людей прийшла віддати останню шану своєму кумиру.

Кажуть, що під час поховань Висоцького всюди з вікон долинали його вірші. Це вкотре довело всенародну любов до поета.

У спадок народові Володимир Семенович залишив понад 850 музичних і поетичних творів, 20 театральних ролей та більше 30 кіногероїв.

Найбільше Висоцький полюбився за ролі в таких фільмах як “Стряпуха”, “Короткие встречи”, “Служили два товарища”, “Вертикаль” та звичайно “Место встречи изменить нельзя”.

“Український інтерес” пропонує згадати десять висловів Висоцького, які залишаються актуальними і сьогодні.

Висоцький
Фото: Нова газета

Десять слов Высоцкого:

1. Красивых любят чаще и прилежней,
Веселых любят меньше, но быстрей.
И молчаливых любят, только реже,
Зато уж если любят, то сильней.

2. Нас всегда заменяют другими,
Что бы мы не мешали вранью.

Фото: lib.rus.ec

3. Никогда не суди с первого взгляда ни о собаке, ни о человеке. Потому что, простая дворняга может иметь добрейшую душу, а человек приятной наружности может оказаться редкой сволочью.

4. Мне есть, что спеть перед Всевышним,
Мне есть, чем оправдаться перед Ним.

Висоцький
Фото: Status Quo

5. Я дышу, и значит – я люблю!
Я люблю, и значит – я живу!

6. Я в тайну масок все-таки проник –
Уверен я, что мой анализ точен,
Что маски равнодушья у иных –
Защита от плевков и от пощечин.

Фото: kopilkaurokov.ru

7. Я прозревал, глупея с каждым днем,
Я прозевал домашние интриги.
Не нравился мне век, и люди в нем.
Не нравились, – и я зарылся в книги!

8. Стремится ввысь душа твоя, родишься вновь с мечтою!
Но если жил ты как свинья, останешься свиньёю!

Висоцький
Фото: kopilkaurokov.ru

9. И, улыбаясь, мне ломали крылья,
Мой хрип порой похожим был на вой,
И я немел от боли и бессилья
И лишь шептал: “Спасибо, что живой”.

10. В этом мире я ценю только верность. Без этого ты никто и у тебя нет никого. В жизни это единственная валюта, которая никогда не обесценится.

Цікава Україна: незвичні пам’ятники, які варті уваги

Куликов: Проблема української журналістики – у її роздрібненості

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]