Вивчити українську, не маючи жодного генетичного стосунку до українського народу? Вивчити українську мову без жодного примусу чи життєвої необхідності, знати українську мову просто так, навіть не ступивши на українську землю?.. Виявляється, і таке буває.

Коли в 1958-му році українські журналіст і багаторічний головний редактор “Перцю” Федір Маківчук та письменник і того року делегат УРСР в ООН Василь Козаченко приїхали в Нью-Йорк, вони домовилися взяти інтерв’ю у Етель Ліліан Войнич. Так, їй було вже 94 роки, з відпущених долею 96-ти, вона пережила свою епоху й сама стала легендою, але лишалася при повній пам’яті. Войнич розмовляла з ними російською, але попросила питання ставити українською. Вона сказала: “Покойный Степняк-Кравчинский научил меня вашему прекрасному языку”.

Вона народилася в Ірландії, у графстві Корк, у 1864 році. Дівоче прізвище її матері Еверест, і Етель припадала відкривачу найвищої гори планети Джорджу Евересту внучатою племінницею. І донькою видатному математику Джорджу Булю, який, однак, помер, коли дівчинці виповнився рік. Неабиякі здібності помножені на злиденне життя багатодітної вдовиці у Вікторіанську епоху в Ірландії, падчерці імперії, вплинуло на формування характеру Етель Ліліан Буль, згодом відомої за прізвищем чоловіка. Михайло Войнич, ковенський шляхтич і революціонер, який втік із сибірського заслання. Вони побралися, коли Етель було тридцять вісім, тобто, у віці, який для тодішньої Британії вважався катастрофічним для дівчини. Її чоловік увійшов в історію також і тим, що відкрив світові “Манускрипт Войнича” – рукопис п’ятнадцятого сторіччя, написаний невідомими літерами на невідомій мові (за однієї з гіпотез – це стародавня українська). Але це інша історія, яку, можливо, я розповім в одному з наступних випусків.

Етель була знайома з Сергієм Кравчинським (Степняком), і під його впливом вивчила українську мову. Він і став прототипом найвідомішого з літературних персонажів Етель Ліліан Войнич – Овода.

Вона переклала поезії Шевченка англійською мовою: “Заповіт”, “Мені однаково, чи буду”, “Минають дні, минають ночі”, пролог до поеми “Княжна”, “Косар”, “Минулі літа молодії”; а також перекладала народні пісні, зокрема “Ой горе тій чайці”.

Наприкінці XIX століття Етель відвідала Львів, де познайомилася з Іваном Франком і Михайлом Павликом. Вони розмовляли про налагодження ввозу до Росії забороненої там літератури. Відтоді це питання залишилося актуальним, здається, що в Росії нічого не змінилося.

Що в неї, такої бунтарки, може бути спільного з Джеймсом Джойсом?

Джойс, ірландський письменник, який писав англійською мовою і мешкав здебільшого на континенті – у Парижі, Трієсті та Швейцарії, один з провідників модернізму в літературі, народився у 1882 році в Дубліні, однак його рід походив так само з Корка.

У 1928 році син письменника Джорджо Джойс порекомендував батькові свого приятеля – емігранта з Росії Алекса Понизовського. Джеймс Джойс саме тоді вирішив вивчити російську мову. Та Понизовський, випускник Кембріджа і приятель Володимира Набокова, виявився не зовсім росіянином. Ірландець Джойс дізнався, що українці – не одне й те саме, що росіяни, як утім ірландці й англійці, і попросив Алекса Понизовського навчити його ще й українській мові. Так почалося вивчення Джойсом української.

Понизовський навіть мав намір одружитися на дочці Джойса Лорі. Однак дівчина, як з’ясувалося, була психічно хворою, і впала у каталепсію просто в день, коли мали відбутися заручини. На тому все й припинилося.

З подачі Понизовського, чоловік його сестри Пол Леон (Павло Леопольдович Леон) увійшов у коло знайомих Джойса і став секретарем письменника. Це він вів його листування і занотовував під диктовку сліпого Джойса роман “Фінеганів помин”. Коли стосунки між письменником і його секретарем раптом охололи, Алексу Понизовському відвели роль посередника у перемовинах між Джойсом і Леоном.

Крім того, Понизовський під час навчання у Кембріджі приятелював з Володимиром Набоковим і згодом саме він, Понизовський і влаштував єдину зустріч Набокова з Джойсом.

На честь Етель Ліліан Войнич названий кратер на Венері. На честь Джойса названий астероїд. Слава пережила їх обох.

Вони були такі несхожі, долі їхні несхожі, літературні твори їхні геть несхожі, але цікавість до української мови – те спільне, що не має раціоналістичних пояснень. Факт того, що вони володіли українською ретельно замовчується в Росії. Не буває поганих мов, бувають лише лихі люди.

Для того, щоб Етель Ліліан Войнич та Джеймс Джойс почали вчити українську не потрібно було ні постанови уряду, ні жорстких законів, що зобов’язують володіти “державною”… Усе ґрунтувалося на інтересі.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter