Сьогодні розслідуємо проблеми з плутаниною, що виникає у наших мовців, коли вони вживають слова “вид”, “виднота”, “вигляд”, “краєвид”.

Омонімів вид, як підказує словник, – два. І кожен багатозначний. Один з них – синонімічний до слова обличчя (“передня частина голови людини”): “І стала жить Ганнусенька в своїй сім’ї, в роду, така русява, русенька з рум՚янцем на виду” (П. Тичина).

Рідко це слово називає те, що й “вигляд, зовнішність”: “Здалеку веселий вид має сільце” (М. Коцюбинський). Цими значеннями воно вступає у фрзеологізми з виду (“маючи той чи інший вигляд”) та не подавати (подати, показувати, показати) виду (“не виявляти своїх почуттів, приховувати їх”).

Наступне значення – це “частина місцевості, яку видно; краєвид”. Слово ж краєви́д називає “місцевість, що відкривається перед очима; пейзаж, ландшафт”, а також “художнє зображення природи на картині”. Ще одне його значення – застаріле: колись так називали посвідку на проживання – “документ, особове посвідчення, що дає право проживати де-небудь”. Ну, а слово вид уходить ще до двох фразеологізмів: видом видати (“бачити кого-небудь”) і на виду – “так, що видно”.

У виду № 2 значень більше: 1) Окрема галузь роботи, заняття, різновид в ряді предметів, явищ і т. ін.; тип: “Гельський футбол – це національний вид спорту ірландців”; 2) Підрозділ, що об՚єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками і входить до складу загальнішого вищого розділу – роду: “Сонет – канонічний вид ліричного вірша”; 3) Нижча одиниця в системі класифікації тваринного та рослинного світу, що об’єднує тварин або рослини, які мають однакові ознаки, і входить до складу вищої одиниці – роду: “Загальна кількість видів членистоногих тварин перевищує три мільйони, що більше, ніж кількість видів усіх решти тварин, разом узятих”; 4. [лінгвістичне] Граматична категорія в слов՚янських і деяких інших мовах, що характеризує дію і стан з погляду їхнього тривання, становлення, розгортання або цілісності, результативності, завершеності в часі: недоконаний вид / доконаний вид.

Словом виднота́ у давнину називали світло (освітлення): “ – Нехай одчинені двері, – тепла найде в нашу хату. – А од вас видноти в мою, бо в мене темно” (Словник Грінченка). Стала сполука на видноті означає: а) “на видному, освітленому місці” (“Прийнятним є використання лише тієї особистої інформації про користувача, яка перебуває на видноті”) та б) “про помітне становище в суспільстві” (“Наші на видноті: Зозуля дебютував в основному складі іспанського клубу”). Коли ж хочуть сказати про спосіб дії “так, що всі бачать, можуть бачити”, використовують фразеологізм у всіх на видноті: “Поліція у всіх на видноті. Недоліки правоохоронців стануть доступними в мережі”.

Іменник ви́гляд називає сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження (“Дурнуватий вигляд”: український міністр дивно привітав дружину з 8 Березня”), а також – певний вираз у зовнішності як прояв якогось стану, настрою (“Сама Тома трималася досить напружено, мала схвильований вигляд” (А. Кокотюха).

Колись цим словом називали місцевість, яку видно, яка відкривається зорові, погляду: “– Чи й ви любите гуляти по цих взгір’ях та милуватись виглядами на околиці? – спитала вона його” (І. Нечуй-Левицький). Також у давнину цим словом називали перспективу, плани на щось: “Досі у мене не було ні одного потішаючого вигляду на будуче” (М. Коцюбинський).

Низка сталих сполук теж містить це слово: а) з виглядом (“набираючи якогось вигляду, маючи якийсь вигляд”): “Вони жили в тій стороні, – сказав він, усміхаючись та дивлячись на мене з виглядом знавця”; б) на вигляд (“як свідчать, показують зовнішні ознаки”): “Цей, на вигляд чудернацький, мікроскоп має одне досить цікаве та корисне призначення”; в) під виглядом (“удаючи кого-небудь, вигадавши якусь причину”): “Заклад працював під виглядом Інтернет-клубу”.

Також у словнику зафіксовано сталу сполуку робити (зробити) вигляд зі значенням “удавати що-небудь”. Проте, вважають фахівці, цей канцеляризм не характерний для нашої мови і замість нього слід уживати дієслова удавати, вдавати, удати, вдати (“поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою”): “Аби подати води брату Степана Бандери, оунівець мусив удавати поляка”; “Підозрюваний удає психічно хворого”; “Бути, а не удавати. Бачити наперед, а не мавпувати. Творити сенси й спиратися на компетенції”; “Шепетівський суд ухвалив вирок чоловіку, що грабував перехожих, вдаючи поліцейського”; “Оформлюючи адміністративні матеріали, керманич вантажівки зачинявся в кузові та почав удавати, що спить”.

Далі поглянемо, чого варто уникати, використовуючи наведених “родичів”. “Види на врожай на Вінниччині місцеву владу задовольняють”. Тут краще “види” замінити на “сподіванки” чи “перспективи”. А запитання “Які види на врожай?” значно природніше звучатиме так: “Який буде врожай?” чи “Якого врожаю сподіваємося?”.

Вислів-покруч “бути на виду” – це калька з російського “быть на виду”: “Іван Зотько: “Повернувся в УПЛ, щоб бути на виду тренера збірної”. У нашій мові йому відповідає бути на видноті / перед очима / на оці: “Звільніть місце на підлозі для речей, що мають бути на видноті та водночас під рукою”; “Щоб були перед очима: у Росії протестувальників фіксуватимуть на спеціальних сайтах”.

А тепер погляньмо на речення: “2 червня 2000 року Івано-Франківський обласний суд змінив заявникові покарання у вигляді смертної кари на довічне ув՚язнення”. Зрозуміло, що ті безграмотності, які зафіксовано юридично, доводиться повторювати, однак варто знати, що конструкція “у вигляді смертної кари” неприродна, скалькована з російської (“в виде смертной казни”). Та й зайвослівну намудрованість “змінив заявникові покарання у вигляді смертної кари на” можна було б замінити на логічне “змінив заявникові смертну кару на”, бо “смертна кара” – це і є покарання (порівняймо: “смертна кара, або страта, – позбавлення людини життя як покарання, що передбачене законодавством держави і здійснюється згідно з вироком суду або за рішенням інших державних чи військових органів”).

Водночас знавці пропонують замінити “у вигляді смертної кари” на за кару: “Кілька годин просидів за кару”. Російським фразам “в виде ромба”, “в виде подарка” чи “в виде опыта” відповідають наші: а) ромбоподі́бний (“Шоті – ромбоподібний грузинський хліб, який випікають у пічці “тоне” і який є традиційним для регіону Кахетія”); у формі ромба (“В Україні випустили монету “Пектораль” у формі ромба”); б) як подарунок (“Халат як подарунок. Правильно вибрати подарунок – велике мистецтво”); в) як спроба (на спробу, за спробу) (“Представлено аналітичний огляд Універсальної модульної класифікації як спроби втілення нової філософії організації інформаційних ресурсів”).

Фраза “для вигляду” (“ДСНС: “для вигляду” зекономити 300 тис. грн від анонсованої загальної ціни”) скалькована з російської “для вида”. Питомими тут будуть про око (про людське око, про людські очі), для годиться (“для порядку, заради пристойності”): “Хоча про людське око вони були бідні, мов церковні миші – ми завжди сміялися з “нульових” декларацій депутатів і чиновників”; “А пропорції 40 на 60 фактично дотримані для годиться”. До речі, докладніше про це (і не тільки) можна почитати в матеріалі Стриптиз зброї, або Навряд чи мавпи в курсі.

Як на мене, не треба мати вісім дипломів про вищу освіту, щоб зрозуміти, що фраза “вигляду не показав” скалькована з “вида не показал”. Замість цього покруча слід уживати не дава́ти (не подава́ти) / не да́ти (не пода́ти) знаку́ (взнаки́) – “не показувати, не виявляти (своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т. ін.)”): “Ще жодного не вдалося зустріти, який би не подав знаку своєї вищості над хохлами”.

Російському слову “вид” у сенсі “пейзаж, ландшафт” відповідає уже згадуване краєвид (“Екскурсанти, не зважаючи на примхи погоди, мали змогу помилуватися чудовими краєвидами, що розкинулися навкруги”; “Помилуватися краєвидом на лівобережний Київ, спостерігаючи, як рухаються туди-сюди вагони метро, ви зможете саме тут”). Колись ще одним відповідником був і вигляд: “Гляньте, які чудові вигляди з високої кручі на море, на маяк, на скелі!” (І. Нечуй-Левицький).

Якщо ж російське слово “вид” уживається в значенні “сорт, варіант”, у нашій мові його еквівалентами можуть бути: а) різновид (“У Києві з՚явиться новий різновид поліцейського патруля”); б) ґатунок (“Ще один показник якості гречки – ґатунок”); в) рід (“Командувач Сил спеціальних операцій ЗСУ генерал-лейтенант Ігор Луньов очолює новий рід військ уже майже чотири роки”); г) сорт (“Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні станом на 18 грудня 2019 року”); ґ) категорія (“У Міноборони розповіли, яку категорію офіцерів запасу планують призвати в цьому році”). Колись таким відповідним було і слово відміна (“Є ще сім відмін сієї приказки” (М. Номис).

Відповідником до російської терміносполуки “вид на жительство” (“документ, особове посвідчення, що дає право проживати де-небудь”) у нашій мові є не “вид на проживання”, а посвідка на проживання: “Посвідка на проживання – це посвідчення, в формі біометричної ID-карти, яка видається іноземному громадянину, відповідно до його підстави для посвідки на тимчасове проживання або посвідки на постійне проживання, і підтверджує його право тимчасово або постійно проживати на території України”.

Такі у нас ось види й краєвиди…

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram