В’ячеслав Васильченко. Намальована проблема, або Невисока математика

Читайте у блозі В'ячеслава Васильченка: чи можна "відкрити" книжку, пляшку та вікно. Зображення: be.gallery.world

Сьогодні розслідуємо проблему багатозначних слів. Насправді проблеми тут ніякої, звісно ж, немає. Її “малюють” не-знавці мови. Словник нам завжди стане в пригоді й пояснить, скільки і які значення має те чи інше слово. Проте деяким людям, на жаль, про існування такої корисної книжечки нічого невідомо…

У кожній мові є слова з кількома значенням. Їх називають багатозначними (або полісемічними). Первісне значення у них пряме (у словнику воно наводиться під першим номером). На його основі в результаті асоціативних перенесень (метафора (“за подібністю”), метонімія (“за суміжністю”), синекдоха (“частина – ціле”, “мало – багато”) розвинулися (і далі розвиваються) переносні. Скажімо, слово іти (“1. Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); протилежне стояти, бігти“) має тридцять значень. Дізнаємося про це дуже просто: розгорнувши тлумачний словник. Особливо дошкуляє багатозначність правильному мовленню при перекладі. Ми не вперше констатуємо той факт, що багато наших мовців беруть за зразок російську мову, перекладаючи з неї, часто невиправдано переносячи її особливості на українську. Але ця практика поки, на жаль, лишається незмінною. Таким мовцям насамперед треба знати, що кількість значень російського слова не обов’язково тотожна кількості значень у його українського відповідника. Однак недолугі мовці роблять механічне перенесення з одної мови на іншу, спотворюючи словник, приписуючи українським словам ті значення, яких у них немає. І знову горезвісна й покалічена “третя мова”. Знову псування російської з надією, що має вийти українська. А виходить монстр – штучний і бридкий. Погляньмо: у російського та українського слова область кілька значень збігаються: 1) частина країни чи території; 2) адміністративно-територіальна одиниця; 3) район, у якому поширені певні явища. Водночас російське слово має ще два значення: “4) Место, занимаемое каким-л. органом тела человека или животного с прилегающими к нему частями (в медицине). Ограниченный по каким-л. признакам участок тела или какого-л. предмета. 5) Определенная сфера знаний, деятельности или представлений. Отрасль науки, искусства, техники”. І тут починається сплутування: “ранение в области сердца” > “поранення в області серця”, “достижения в аерокосмической области” > “досягнення в аерокосмічній області”. Як видно, четвертого і п’ятого значень, що є в російського слова, в українського немає. Це означає, що ці значення передаються іншими словами: “ранение в области сердца” – “поранення в ділянці серця”, “достижения в аэрокосмической области” – “досягнення в аерокосмічній галузі“.

Або: російське слово открывать реалізує свою багатозначність у контекстах зі словами “книга”, “бутылка”, “окно”, “глаза”, “мероприятие”. У нашій мові наведені словосполучення матимуть такі відповідники: розгортати книгу, відкорковувати пляшку, відчиняти вікно, розплющувати очі, відкривати захід. Отже, “відкривають” тільки “захід”. Як видно, ніякої “вищої математики” щодо багатозначності слів немає й близько. Все надзвичайно просто. Просто загляньте у словник.

Для уникнення згаданих негараздів пропоную ознайомитися з прикладами міжмовних відповідностей:

юридическое лицо – юридична особа;
симпатичное лицо – симпатичне обличчя;

(достигли) благодаря науке – завдяки науці;
благодаря учителя (за знания), … – дякуючи учителю;

вновь неудачно – знову невдало;
вновь назначенный – недавно призначений;

востребование вкладов – повернення вкладів;
до востребования – до запитання;

гражданский долг – громадянський обов’язок;
гражданское дело – цивільна справа;

естественный отбор – природний добір;
естественные науки – природничі науки;

заказной костюм – костюм на замовлення;
заказное письмо – рекомендований лист;

оборот денег – обіг грошей;
обороты двигателя – оберти двигуна;
оборот речи – зворот мови;

пожизненное заключение – довічне ув’язнення;
заключение експерта – висновок експЕрта;

почетный долг – почесний обов’язок;
старый долг – старий борг;

запрашивать информацию – запитувати інформацію;
запрашивать цену – заправляти ціну;

спутать ноги – спутати ноги;
спутать с другим – сплутати з іншим;

зачет на должность – зарахування на посаду;
зачет по философии – залік з філософії;

известный специалист – відомий фахівець;
известным способом – певним чином;

примерный студент – зразковий студент;
примерный план (мероприятия) – приблизний план;

умелое изложение – умілий виклад;
екзаменационное изложение – екзаменаційний переказ;

исключение из состава (студентов) – виключення зі складу;
исключение из правил – виняток з правил;

искусство красноречия – мистецтво красномовства;
высочайшее искусство – найвища майстерність;

денежное пособие – грошова допомога;
учебное пособие – навчальний посібник;

качество продукции (гарантируется) – якість продукції;
качества характера – риси характеру.