Ворожбити несамохіть

В'ячеслав Васильченко. Мова: Ворожбити несамохіть. Фото з відкритих джерел

Сьогодні розслідуємо магічні таємниці слів.

Насамперед з’ясуємо, що таке магія. Запозичене з латинської (magia, що походить від грецького mageia – “чародійство”), це слово називає систему обрядів (ритуалів), в основі яких лежить вірування у можливість надзвичайним чином впливати на об’єкти навколишньої дійсності, а також на світ божеств із користю для людини. Магія є біла й чорна. Біла магія – це “чаклунство з допомогою небесних сил”, спрямоване на захист себе і близьких. Її завдання допомогти, захистити, підсилити позитивні впливи, вилікувати. Чорна магія – це “чаклунство з допомогою пекельних сил; чорнокнижництво”. Тому вона вважається сильною, але водночас і дуже небезпечною. Чорна магія завжди “вимагає” щось як відплату замість бажаного й одержаного тою людиною, яка до неї вдається. Всі обряди чорної магії обов’язково завдають шкоди (або виконавцеві, або комусь). Чорна магія найчастіше використовується для здійснення помсти.

Займали(ють)ся магічними практиками в основному характерники, чарівники, чародії, чародійники, чаклуни, маги, ворожбити та ін. Хоч до магії можуть удаватися й “звичайні” люди. Але мова далі піде не про них, а про мовців, які не думають над тим, що говорять, і можуть, не доведи, Господи… Свят, свят, свят…

Коли мені кажуть студенти: “Я на рахунок відробок”, відповідаю, що, по-перше, рахунок – у банку. Краще – великий. Краще – у швейцарському. Бо тут калька з російського “на счет” точно “не проходить”. Однозначно треба “я щодо…” По-друге, – точно не “відробки” (і не “відробляти”). Бо ці слова вмикають зовсім інші сенси. Поробити – означає “чаклуванням наслати хворобу, нещастя на кого-небудь; чарами викликати кохання до когось”. Йому протиставляється відробити – “зняти чари, нібито кимсь пороблені; ворожінням повернути когось до нормального стану”. Отже, відробляють, коли пороблено. Згадане непорозуміння від студентської фрази виникає тому, що третьомовці беруть за зразок російське “отработать, отработка”, “виготовляючи” нібито-українське, надаючи слову “відробляти” невластивого йому значення та створюючи покруч “відробка” (такого слова немає, натомість є відро́бок і відробі́ток – “повертання боргу працею”). Тому, щоб не створювати непотрібної (чи й навіть загрозливої) омонімії, краще вживати не “відробляти, відробка”, а відпрацювання, відпрацювати (відпрацьо́вувати), що мають значення “пропрацювати певний час; віддавати борг працею; (спец.) удосконалювати, доводити до готовності”), а також згадувані вже “відробок” і “відробіток”.

Та й у фразі “нічого не поробиш” краще замінити “магічне” дієслово немагічним “діяти” (“робити, здійснювати що-небудь, виявляти якусь діяльність”): “нічого не вдієш” – і будь-які уроки (не ті, що в школі, а “наслання хвороби кому-небудь поглядом”) і зурочення (< зурочити – “особливим магічним поглядом накликати нещастя, хворобу на когось, завдати шкоди кому-, чому-небудь”) розлетяться, мов налякані горобці. І, до речі, “уроки”, “зурочення”, “зурочити” – це “наша відповідь” російським “сглаз”, “сглазить” (“повредить кому-нибудь дурным глазом (взглядом, приносящим неблагополучие, несчастье)”).

Тут слід не забувати, що вживані нами слова формують нашу “картину світу” і світ довкола – наші світогляд, світосприйняття і світовідчуття – те, що ми знаємо про світ і бачимо навколо, що уявляємо і в чому існуємо. Більше позитивних слів (практично “вербальна біла магія”) – і людина щасливіша, здоровіша, успішніша, впевненіша. Більше негативних слів (практично “вербальна чорна магія”) – тут уже, зрозуміло, все навпаки. Але кожен обирає сам.