Владлен Мараєв
Кандидат історичних наук

Владлен Мараєв. Davidoff. Зіно Давидофф

На Чернігівщині 112 років тому народився відомий підприємець Зіно Давидофф. Фото: gentlemansgazette.com

11 березня 1906 року у повітовому місті Новгород-Сіверський Чернігівської губернії народився Зуселе-Меєр Гілелевич Давидов. Ця людина в усьому світі відома як успішний підприємець на ім’я Зіно Давидофф (Zino Davidoff).

На той час євреї становили майже третину населення Новгорода-Сіверського. Батько Зуселе-Меєра, Гілель Давидов, торгував тютюном. Невдовзі родина переїхала до Києва. Та вже 1911 року Гілель Давидов із дружиною Рашель і дітьми полишили Російську імперію. Вірогідною причиною було зростання антисемітських настроїв у суспільстві та постійна загроза чорносотенних погромів. Аби краще відчути атмосферу тих часів, можна перечитати твори Михайла Коцюбинського – наприклад, новелу “Він іде!”.

Звичайно, у Зіно Давидоффа майже не було спогадів про батьківщину, адже він залишив її у п’ятирічному віці. Пам’ятав лише, як їхали у закритому вагоні, і тільки потрапивши до Німеччини й побачивши на солдатах шпичасті шоломи – так звані “пікельгаубе”, – відчули себе у безпеці.

Родина Давидових оселилася у франкомовній частині Швейцарії, в Женеві. Тут їхнє прізвище почали вимовляти й писати на французький манер – Давидо́фф. Батько став називати себе Анрі, син – Зіно. Закінчивши за батьківський кошт престижний женевський коледж Кальвіна, Зіно кілька років провів у Латинській Америці. Там він працював на тютюнових плантаціях і вивчав технологію виготовлення кубинських сигар. Назад повернувся з чітким бажанням: зайнятися сигарним бізнесом.

У 1930-х роках Зіно Давидофф успадкував тютюновий магазин батька у стані, близькому до банкрутства. Врятувало одруження з Мартою Меєр, донькою успішного торговця. Її посагу вистачило на придбання нового магазину.

Успіх Давидоффу приніс його комерційний талант, надзвичайна працьовитість (відвідувачів магазину обслуговували цілодобово) і “клієнтоорієнтованість” – Зіно пам’ятав кожного покупця і сорт тютюну, якому той надає перевагу. Несподівано бізнесу Давидоффа допомогла й Друга світова війна. Швейцарія залишалася нейтральною країною, а тому торгувала тютюном з усіма учасниками конфлікту. За роки війни статки Давидоффа зросли у кілька разів.

Зіно Давидоффу приписують винайдення х’юмідору – спеціальної скриньки для зберігання сигар, в якій підтримується належний рівень вологості, аби вони не втрачали своїх якостей і не насичувалися сторонніми запахами.

Протягом тривалого часу магазин Давидоффа у Женеві був сімейним бізнесом. Серед постійних клієнтів були Ротшильди, родина Кеннеді, Марлен Дітріх, Арістотель Онассіс (грецький мільярдер і другий чоловік Жаклін Кеннеді). Не завадила навіть Кубинська революція – уряд Фіделя Кастро продовжував поставки сигар для Давидоффа. Лише 1990 року через погіршення якості кубинських сигар Зіно припинив співпрацю з так званим “островом Свободи” й переніс виробництво на фабрику у Домініканській Республіці. Хоча він став дуже заможною людиною, та жив досить скромно, майже ніколи не полишав Женеву і працював до останніх днів.

Зіно Давидофф неодноразово наголошував на своєму принципі: “Палити треба менше, але краще – це заняття має стати філософією”. Прожив майже 88 років – його не стало 14 січня 1994-го. В наш час заснована ним компанія Davidoff – всесвітньо відомий бренд, під яким випускають не лише тютюнові вироби, але й каву, коньяк, парфуми, сорочки, окуляри, шкіряні вироби й різноманітні аксесуари.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.