Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про ринок електричної енергії», який визначає правові, економічні та організаційні відносини на ринку електроенергії, а також регулює процеси виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу та постачання електроенергії. Окрім того, він впроваджує енергетичні норми держав-членів Європейського союзу і є одним із кроків до зближення України з Європою.

На перехідний період впровадження всіх сегментів нового ринку закладено два роки. Ми ж спробуємо розібратися, що передбачає цей Закон та які наслідки чекають пересічного українця.

До ухвалення законопроекту ринок електроенергії був організований приблизно так: існував загальний оптовий ринок, який викуповував всю електроенергію, незважаючи на тип її виробництва. Він по-різному оцінював її вартість, залежно від того, у який спосіб її було згенеровано. Потім електроенергію продавали за визначеною ціною, вже не розрізняючи її за типом виробництва. Продаж постачальникам здійснювався за двома типами тарифів: регульованими та нерегульованими. Ті, своєю чергою, надавали її населенню за тарифами, встановленими Національною комісією, яка провадить державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Метою Закону було подолати монополізм обленерго, адже вони без конкуренції не розвиваються й не приваблюють нових клієнтів.

Згідно з новим законодавчим актом, виробники матимуть право укладати двосторонні довгострокові контракти з комерційними споживачами, а також короткострокові на добу вперед. Підприємства, які розподіляють електроенергію, мають бути відділеними від виробників та постачальників. Відкриваються внутрішньодобові ринки (погодинні торги на поточну добу), балансуючий ринок (для підприємств), а також ринок допоміжних послуг, що забезпечує обслуговування енергосистем.

Яку ж користь матиме від цього споживач?

• Обрання на свій розсуд постачальника, котрий пропонує найбільш оптимальний тариф та якість послуг.

• Ринкову систему встановлення тарифу, яка передбачає конкуренцію між різними виробниками, що веде до зниження цін, а також покращення якості надання послуг.

• Можливість планування подальшого тарифу для споживача за допомогою підписання довгострокових контрактів.

• Запровадження зеленого тарифу – оптовий ринок електроенергії зобов’язаний закуповувати електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії. Тобто кожен українець може перейти зі статусу «споживач» до статусу «виробник».

Для того, щоб приєднатися до зеленого тарифу, не потрібно дозволів. Якщо вираховувати вигоду від цього, варто визначити вартість сонячних електростанцій та вартість електроенергії.

Вартість мережевої сонячної електростанції у 10 кВт становить 204 000 гривень (без її встановлення та додаткових елементів). Її продуктивність на рік – 10 200 кВт/год. Згідно з постановою НКРЕКП, вартість електроенергії для приватних домогосподарств, які виробляють електрику з енергії сонячного випромінювання з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року – 498,17 коп/кВт•год. (без ПДВ).

Чи вигідно це для Вас – кожен вирішує сам для себе. Водночас, ці законодавчі зміни наближують Україну до європейських енергетичних норм та формують енергетичний ринок, який би позбувався монополізації та корупції в галузі енергетики.

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]