Сьогодні розслідуємо проблему зайвих слів. А хіба такі бувають? На жаль…

Людина не з’являється на світ зі знанням мови. Вона переймає її від оточення. Айзек Азімов народився 1920 року в місті Петровичі Литовсько-Білоруської РСР (нині Смоленська область Росії), а в 1923-му з батьками переїхав до США. У 1928 році вони одержали американське громадянство. Професор біохімії Бостонського університету, він став американським письменником, одним із найпотужніших майстрів наукової фантастики, пишучи, зрозуміло, англійською мовою.

На жаль, від оточення людина переймає й стереотипи, пов’язані з мовними недоладностями. Деякі з них виявляють прямо-таки гадючу живучість.

Часто можна почути/прочитати такі “шедеври навпаки”, як “у вересні-місяці”, “народний фольклор”, “вільна вакансія”, “пустив слину з рота”, “кивнув головою на знак згоди”. Що мені тут не подобається? А те, що ці фрази те ж саме, що й “мокра вода”. Бачили суху воду? Правильно. Ні. Вода ж завжди мокра, бо вона – “прозора, безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем”. Рідина! А отже – сухою бути не може НІКОЛИ! Так само “вересень” – це “назва дев’ятого місяця календарного року”, вакансія – “вільна посада в штаті установи”, а фольклор – “народна творчість”. Ці слова мають по одному значенню. Тому розуміння того, що вони означають, не потребує навіть мінімального контексту. “Ага, – заперечите ви. – А як же Микола Вересень?”. Засміюся разом з вами й відповім: по-перше, – такі випадки швидше виняткові, ніж закономірні, по-друге, мало хто сплутає фрази “минулого вересня” (без слова “місяць”) і 2бути на програмі у Вересня” (без слова “людина”). І хіба слину можна пустити з вуха? Чи з ока?? А коли людина киває, зрозуміло, що вона погоджується (не беремо до уваги болгар). Та й киваємо ми найчастіше тільки головою. Проте з чиєїсь важкої безграмотної руки натворено стільки подібних зайвослівних сполук, що доходить аж до “білої блондинки”. Такі конструкції називають “плеонастичними” (плеоназм – зайвослів’я). Для ілюстрації безглуздості “вільної вакансії” чи “білої блондинки” пропоную побешкетувати: “У червні-місяці Оксана-дівчина їхала-пересувалася в “Мерседесі”-машині шосе-дорогою”. Знову смішно? Звісно. Ясно ж, що Оксана – не хлопець, а їхати – не стояти. Та й “Мерседес” – не табуретка.

А тепер нескладний аналіз: скажімо, в конструкції “період часу” слово “період” означає “проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т. ін.; час, коли відбувається певна подія, триває дія, розгортається чиясь діяльність”. Зрозуміло, що слово “час” тут зайве. Щоб донести потрібну інформацію, достатньо сказати або “період” (історичний період, звітний період), або “проміжок часу”.

У фразі має бути стільки слів, щоб тебе і зрозуміли (логічно, розумно), і щоб сказане було гарним, доречним, гармоніювало з ситуацією, в якій відбувається спілкування. Для цього треба небагато: взяти потрібні слова й поставити їх на правильні місця. Правда, тут є одна проблемка. Слід знати, які це слова і де ті місця. Отже, як не крути, а мову таки треба вчити. Підтримую тут друзяку Вольтера: “Усі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя”. Тому для уникнення плеонастичних вад рекомендую невеликий словничок:

адреса місця проживання – місце проживання (перебування, розташування) // адреса
біла блондинка – білявка // блондинка
внутрішній інтер’єр – внутрішня частина // інтер’єр
головний лейтмотив – головний мотив // лейтмотив
дебютувати вперше – дебютувати // виступати вперше
демобілізація з армії – демобілізація // звільнення з армії
дивний парадокс – парадокс // дивна думка
дитячий лікар-педіатр – дитячий лікар // педіатр
дублювати двічі – дублювати // повторювати
колега по роботі – колега // товариш за фахом (за місцем роботи)
місцевий абориген – корінний мешканець // абориген
моя автобіографія – моя біографія (мій життєпис) // автобіографія (виняток –використання слова «автобіографія» як назви документа)
експонати виставки – експонати // предмети, представлені на виставці
найбільш кращий – найбільш гарний // кращий
народний фольклор – усна народна творчість // фольклор
ностальгія за батьківщиною – туга за батьківщиною // ностальгія
о двадцятій годині вечора – о двадцятій годині // о восьмій годині вечора
пам’ятний меморіал (меморіальний пам’ятник) – пам’ятна споруда // меморіал
передовий авангард – передовий загін // авангард
перспектива на майбутнє – перспектива // можливості в майбутньому
прейскурант цін – прейскурант // довідник цін
прогрес уперед – прогрес // рух уперед
свій автопортрет – свій портрет // автопортрет
старий ветеран – ветеран // старий солдат