Вікторія Вдовиченко. COSME: COSMIC чи COSMETIC?

Вікторія Вдовиченко: COSME: COSMIC чи COSMETIC? Фото з відкритих джерел

Нарешті українські підприємці можуть розпочати користуватися перевагами програми COSME («Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу 2014–2020»), угоду щодо якої Верховна Рада України ратифікувала вчора. Парламентарям знадобився майже рік після підписання відповідної угоди в Брюсселі 4 травня 2016 року. Проект закону №0130 набув чинності завдяки підтримці 226 народних обранців.
Поки що українським бізнесменам доволі мало відомо про цю програму і вони до кінця не розуміють, як українські товари можна буде просувати на ринки ЄС, де існує висока конкуренція та механізми захисту європейських виробників.

І тут переваги іноді дорівнюють можливостям

По-перше, COSME – одна з головних програм-інструментів ЄС, створена для українських та європейських експорто-, імпортоорієнтованих підприємств, з тим щоб вони могли скористатися перевагами поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Зокрема, вона передбачає підтримку підприємців України у виході на ринки ЄС та світу за трьома напрямами: спрощення виходу на зовнішні ринки за допомогою обміну досвідом, поліпшення умов для конкурентоздатності через розширення торговельно-економічних зв’язків та формування культури ведення бізнесу відповідно до найкращих стандартів ЄС.

Українські урядовці впевнені, що для українського бізнесу це унікальна можливість отримати допомогу для розширення своїх можливостей ведення бізнесу як в Україні, так і ЄС. Тут, звісно, мотивація надзвичайно проста: українська промисловість має виходити на ринки ЄС та продовжувати ставати не російсько-, а ЄС-орієнтованою. Наразі Україна експортує до Євросоюзу 35,7 % своїх товарів та послуг. Із них 2016 року близько 85% (9,8 млрд дол.) обсягу експорту становили товари, а близько 15% (2,2 млрд дол.) – послуги. Водночас потрібно брати до уваги, що ЄС динамічно розвиває саме сферу послуг, що має впливати в подальшому на балансування експортних пропозицій України.

По-друге, строки дії програми COSME із загальним бюджетом розміром 2,3 млрд євро затверджено на 2014–2020 роки. Відповідно, українському малому та середньому бізнесу залишилося лише приблизно 3,5 роки для того, щоб не просто зрозуміти суть, а й скористатися її перевагами. Звісно, можна сподіватися, що ЄС продовжить цю програму для нашої держави і на наступні періоди, але європейці аналізуватимуть, наскільки ефективно Україна змогла її використати та бути «доданою вартістю» саме цієї програми.

По-третє, з приєднанням до COSME український малий та середній бізнес отримає доступ до Європейської мережі підприємств, що охоплює близько 600 бізнес-асоціацій, 2,5 млн компаній-учасниць у 65 країнах світу. І тут – максимальний виклик. Головним критерієм, щоб не просто мати доступ, а скористатися спільними можливостями цієї мережі підприємств, є індекс інноваційності. Європейський Союз орієнтується передусім на високотехнологічні та інноваційні підприємства, що можуть ефективно здійснювати трансфер технологій.

Хочеться вірити, що українські підприємства зможуть цілком і повністю застосувати переваги COSME, оскільки це справді інструмент розвитку конкурентоспроможності та стійкості українських малих та середніх підприємств. Але варто брати до уваги, що інноваційний тип економіки для європейців є її головною складовою конкурентоздатності. Це, з одного боку, споннукатиме підприємства України переорієнтовувати свої виробництва. Водночас український малий та середній бізнес буде обмежений у часі щодо використання переваг COSME, оскільки задля цього необхідно запровадити комплекс заходів як самих підприємств, так і уряду: від збільшення частки фінансування потреб українських науковців до механізмів захисту українських виробників на зовнішніх ринках.

Крім того, не забуваймо, що за індексом Європейського інноваційного табло, Україна все ще перебуває в останній групі за рівнем інновацій (0,23) і позначається як «країна, що рухається навздогін».