Віктор Чернишук. Патріарх Шевчук: “До Вільнюса як до рідного дому”

Віктор Чернишук. Патріарх Шевчук: “До Вільнюса як до рідного дому”. Фото автора

У Вільнюсі відбулися урочисті заходи з нагоди 400-річчя створення Василіанського чину. Цей орден — єдиний у світі, який народився в Литві. Саме стародавній Вільно-Вільнюс є його колискою.

Василіанський чин постав в Литві, Білорусі і Україні завдяки душпастирській роботі Івана Йосафата Кунцевича і Йосифа Вілямина Рутського. Перший з них — Іван – прибув з Володимира, що на Волині, і згодом вже отримав призвисько “душохват”. Кунцевич незабаром очолив Полоцьку єпископію, саме там він загинув від ударів сокири, яку на нього підняли прихильники московського православія. Єпископа Кунцевича бенефікували в ранг святих Католицької церкви.

Якщо святий Йосафат був душею створення монашого чину, то всю організаційну роботу на завдання Папи Римського взяв на себе єпископ Віленський Вілямин Рутський. Він і став першим керівником Греко-Католицької церкви, митрополитом Литви і всієї Руси, архієпископом Київським, резиденція якого перебувала в тодішній столиці Великого Литовського князівства — місті Вільні. Тіло митрополита Рутського, який почив у Бозі в Житомирі, незабаром перепоховали у віленській церкві Святої Трійці, в який він колись і почав свою діяльність.

“Історія отців-василіян — це не тільки тривалий відрізок спільної історії Литви і України, але це ще й унікальне культурне і інформаційне будівництво на теренах Литви, України, Польщі і Білорусі. Ще й тому ми їхали до Вільнюса, начебто повертаючись до рідного материнського дому”, – сказав Блаженнійший Патріарх УКГЦ Святослав Шевчук під час ювілейних святкувань у Вільнюсі.

Під час урочистостей відбулися виставки в Історичному архіві Литви, Національній Бібліотеці імені Мажвідаса, церкві Св.Трійці, в залі Вільнюської філармонії звучали твори композиторів, які належали до Василіанського ордену, а разом з музикантами Ордена єзуїтів створили так звану Віленську школу сакральної музики. Внесок українських і литовських монахів в розвиток культури і освіти епохи Барокко і Ренесансу є надзвичайно вагомим. Невипадково одне з міст в Західній Литві отримало назву Василіани на честь монашої просвітницької діяльності, розвитку шкільництва і друкарства.

Нинішні василіани вважають себе спадкоємцями перших українських, литовських і білоруських ченців, колискою ордену яких став багатокультурний Вільно. Ті старі часи були важкими для трьох народів, які об’єдналися в одній державі, захищаючись від навали як із Заходу, так і зі Сходу. Певні паралелі з старими часами побачив в своїй проповіді Блаженнійший Святослав Шевчук. Звертаючись до віруючих з Литви і паломників, які прибули з України, Польщі, Естонії, Латвії і Білорусі, він навів євангельский приклад, в якому є два ключові слова “легіон” і “свиня”.

“Саме Римский легіон, на прапорі якого було намальовано свиню, намагався увірватися до Єрусалиму і знищити віру Христа. Але перемогла віра і правда. Нашу сучасну боротьбу з новітним “свинячим легіоном” так саме увінчає перемога, – сказав Шевчук під час святої літургії у вільнюському храмі. – Ми боремось для того, щоб бути вільними. Тому ми переможемо.”