Впливи-плутанини…

Любіть мову! Фото ukr-mova.in.ua

Сьогодні розслідуємо проблеми з мовленням, спричинені сплутуванням двох мов. Ми вже не раз нагадували, що в кожній мові є свої правила та свої норми. Тому для однієї мови норми й правила іншої не можуть бути зразком. Але наші третьомовці це ігнорують. І далі плодять дурниці та нісенітниці. Розгляньмо низку поширених їхніх недоладностей.

“Побачення призначене у пам’ятника” (під упливом “Свидание назначено у памятника”). У нашій мові прийменник у (як і варіанти в, уві) виражає: а) стосунок до особи (запитав у вчителя); б) напрямок руху всередину чогось, у простір або пункт призначення (увійшов у клас, піти у світ, поїхав у Рівне); в) часу дії (посіяв у дощ); г) міри вияву ознаки (розміром у три метри); ґ) місце дії (побував у Львові); д) час дії (написати у вересні); е) зовнішню ознаку об’єкта (персик у цяточку). Навчальні джерела наголошують, що “значення просторової близькості прийменник у в сучасній українській мові не виражає (порівняйте рос.: стоит у окна, ждет у входа – укр.: стоїть біля (коло) вікна, чекає біля (коло) входу)”. Отже, правильно: “Побачення призначене біля пам’ятника”.

“Зустрінемось на куті вулиць…” (під упл. “Встретимся на углу улиц…”). У нашій мові одним зі значень слова кут (як і куток) є “місце, де сходяться внутрішні сторони предмета; частина приміщення, простір між двома стінками, що сходяться”: кут хати, в кутку кімнати. Думаю, не одного з нас у куток ставили, коли нашкодив)))) Водночас “місце, де сходяться дві зовнішні сторони якогось предмета” – це ріг (за рогом будинку, вийшов із-за рогу). Тому правильно так: “Зустрінемось на розі вулиць…”

“Ви гарно дивитесь разом…” (під упл. “вы хорошо смотритесь вместе…”). Наше слово дивитися першим значенням має “спрямовувати погляд, прагнучи побачити кого-, що-небудь” (дивитися у вікно, дивитися на дружину). Тобто російською ця фраза була б такою «вы хорошо смотрите (а не “смотритесь”) вместе…”. Автор хотів сказати одне, а вийшло, на жаль, інше. Правильно ж: “Ви разом маєте гарний вигляд…”

“Учора ви разом гармонійно виглядали в ефірі” (під упл. “Вчера вы вместе гармонично выглядели в эфире”). І знову нісенітниця. Чому? Бо насправді в нашій мові є три омоніми виглядати: І. “1. Висуваючись або виходячи із-за чого-, з чого-небудь, дивитися кудись, через щось. 2. Виднітися або ставати видним, помітним”; ІІ. “Чекаючи кого-, що-небудь, дивитися, вдивлятися кудись”; ІІІ. “Мати певний зовнішній вигляд”. А тепер питання для студії: навіщо вживати слово-провокацію? Адже в нього є ще два формальні близнюки (до речі, щодо третього омоніма питання доволі суперечливе; такий варіант потрапив до тлумачного словника теж під впливом російської, бо в перекладних словниках подано: “выглядеть – мати вигляд”). Отже, можна (і треба) сказати значно простіше: “Учора в ефірі ви разом мали гармонійний вигляд”? І вже ніхто нізвідки не виглядає, і нікого не чекає. Бо всім усе зрозуміло.

“Про гойдалки у виконанні команди Шевченка” (під упл. “О качелях в исполнении команды Шевченко”). До речі, нагадаю, що слова “качелі” в українській мові немає. Є гойдалка – “споруда, на якій гойдаються для розваги діти й молодь”. Воно пов’язане з гойдатися – “рухатися з сторони в сторону або зверху вниз; ритмічно рухатися на (в) чому-небудь з метою розваги”. А ще є гойдання – “дія за значенням гойдати і гойдатися“. Щоб зрозуміти нашу фразу, треба звертатися до відповідної російської. Автор хотів сказати, що гра команди Шевченка нагадувала рух з одного боку в інший, а не майструвала гойдалки чи ще щось із ними робила. Правильно ж було б: “Про гойдання у виконанні команди Шевченка”. Відповідником до російського “как на качелях” буде як (наче, ніби, мов, немов тощо) на гойдалці. А ще російське слово “качель” вживається у хитрих (читай: лайливих) приказках: “Мать твою (вашу, его и пр.) в качель! (“виражає гнів, незадоволення”); Туды (растуды) твою (вашу, его и пр.) качель!; Туды тебя (вас, его и пр.) в качель [каруселью]! (“1. Побажання зла, нещастя. 2. Виражає крайній ступінь незадоволення, роздратованості, злості”). І одразу ж на думку спадає незабутній “гробовых дел мастер Безенчук” із його коронним “туды его в качель!” із шедевральних “Дванадцяти стільців”.

“Дякую за покупку” (під упл. “Благодарю за покупку”). Річ у тому, що в російській мові слово “покупка” означає: “дія за значенням купувати” і «куплений товар”. Отже, коли російською “дякують за покупку”, кажуть не про “куплений товар”, а про відповідну дію. Фактично “дякую, що купили”. Бо призначення кожного магазину – продати. Не так у нашій мові. “Те, що куплено; куплена річ” – це покупка, а “дія за значенням купувати” – відповідно – купівля (або купування). Тому, дякуючи за процес, у наших магазинах мали б казати: Дякую за купівлю/купування” або Дякую, що купили“.

“Накінець колір води у фонтанах Києва став таким же, як і колір води в Дніпрі” (під впл. “Наконец цвет воды в фонтанах Киева стал таким же, как и цвет воды в Днепре”). Російський прислівник “наконец” має два значення: “у кінці всього, після всього, кінець кінцем» і – як вставне слово – “і ще, крім усього”. У нашій мові слова “накінець” немає, а відповідниками до згаданого російського виступають нарешті (“після чого-небудь, у кінці чогось”) та зрештою (“після всього; нарешті”). Отже, правильно: “Нарешті колір води у фонтанах Києва став таким же, як і колір води в Дніпрі”.

“Чого ти ореш?” (під упл. “Чего ты орёшь?”). У російському розмовному мовленні слово “орать” означає “голосно кричати, надто голосно розмовляти, а також голосно співати, плакати з криком”. Йому відповідає українське кричати – “видавати крик; волати, галасувати, репетувати // голосно плакати, ридати, голосити”. Весело написав про це користувач ФБ Valentyn Luchenko: “Щоразу коли чую оце: “Чого ти ореш?!”, в уяві постає орач, що тягне плуга за кіньми”. Чому? Та тому що в нашій мові орати – це “обробляти землю плугом, сохою”. У переносному значенні (в розмовному мовленні) – “розпушувати, зривати поверхню чого-небудь”. Зрозуміло, що правильним буде запитання: “Чого ти кричиш?”.

Орімо ж, друзі, свою ниву грамотності! Не плодімо мовних дурниць. У тій “галузі” і без нас чимало (анти)звитяжців. Не будьмо ними…