Забудьмо ці кальки-каліки!

В’ячеслав Васильченко. Мова: забудьмо ці кальки-каліки! Фото: ukr-mova.in.ua

Цього разу наше розслідування стосується кальок. Загалом, калькування – це один зі способів запозичення іншомовних слів. Калькою ж (фр. сalque – “копія”) називається слово (чи вислів), утворене за зразком чужомовного шляхом його поморфемного (покомпонентного) перекладу засобами рідної мови: вогнегасник < рос. “огнетушитель”, вантажообіг < рос. “грузооборот”, колгосп < рос. “колхоз”, недолік < рос. “недочет”, займенник < лат. “pronomen”, підмет < лат. “subjekt”, півострів < нім. “die Halbinsel”. Тобто калькування чужого відбувається тоді, коли немає свого.

Є ще й напівкальки – поєднання запозиченого словотвірного компонента зі скалькованим: бавовна (“ба” – запозичене з нім. “der Baum” – “дерево”, а “вовна” скальковане з нім. “die Wolle”); телебачення (“теле” з гр. “tele” – “далеко”, а “бачення” – калька з лат. “visio”). Буває так, що те ж саме слово і калькується, й запозичується матеріальним шляхом (його беруть з іншої мови й адаптують до тієї, куди запозичується): інтернаціональний і міжнародний (калька з фр. “international”, де лат. “inter” – “між” і “natio” – “народ”). У ситуації українсько-російської двомовності (білінгвізму) значною вадою стало поширення в українському мовленні певних людей ненормативно калькованих слів та висловів. Ці, так би мовити, кальки-каліки являють собою бездумно-механічно скопійовані російські мовні одиниці при наявності власномовних, тобто потреби в їхньому творенні немає ніякої, оскільки в українській мові потрібне слово чи вислів уже існують. Але, на жаль, таке калькування дуже поширене:

калька-каліка російський варіант український варіант
на рахунок роботи на счет роботы щодо роботи
приймати участь принимать участие брати участь
вирішувати проблему решать проблему розв’язувати проблему
задавати запитання задавать вопрос ставити запитання
я рахую правильним я считаю правильным я вважаю правильним
бувший у використанні бывший в употреблении уживаний
миючий засіб моющее средство мийний засіб
піти за хлібом пойти за хлебом піти по хліб
робити вигляд делать вид удавати

 

У попередніх публікаціях ми називали такі спроби покалічити російську мову, щоб вийшла українська, “створенням третьої мови”, а самих цих горе-творців – “третьомовцями”. Замість використання правильних варіантів, вони намагаються загнати нашу мову у прокрустове ложе російської. А це явно не потрібне жодній із цих мов. Третьомовці не розуміють, що наповнюють у такий спосіб тільки бочку данаїд. Яка апріорі бездонна…

Часто кальки-каліки називають пОкручами. У словнику це слово зафіксоване з такими значеннями: “1. Потомство, виведене від схрещування різних порід тварин, видів рослин; // Окрема тварина чи рослина такого потомства. 2. Потомок від шлюбу представників різних людських рас (переважно білих із кольоровими); метис. 3. Нікчемна людина, що має негативні риси характеру й викликає відразу; виродок. 4. Відхилення в розвитку чого-небудь. 5. Те, що повилося, покрутилося”.

Сьогодні пропонуємо першу частину (решта, зрозуміло, – пізніше) ще одного (анти)рейтингу мовних недоладностей (див. наш матеріал “Навіщо п’яте колесо до воза?“). Це будуть кальки-каліки. Отже…

(1) Слідуючий, послідуючий (< рос. “следующий”, “последующий”). Таких слів у нашій мові немає. Але затяті третьомовці вперто (і – помилково) вживають “слідуючий” замість слів: 1) такий: “Експерт дійшов слідуючого висновку” (правильно – “такого”); 2) наступний: “Парламент розглянув слідуючу, 18-ту поправку депутата Лещенка (правильно – “наступну”); 3) подальший: “Слідуючі (варіант: послідуючі) дії правоохоронців зруйнували їхній позитивний імідж, створений у ЗМІ” (правильно – “подальші”).

До речі, запам’ятаймо, що слово наступний означає “який наступає, розташовується або з’являється слідом за ким-, чим-небудь; найближчий після когось, чогось // Який має відбутися”. Буває так, що це слово використовують там, де без нього можна обійтися (воно елементарно зайве): “Президент заявив наступне” − “Президент заявив”. У таблиці подано правильні варіанти до непотрібних кальок-калік:

калька-каліка нормативний відповідник
таблиця виглядає наступним чином таблиця має такий вигляд
повинен поступити наступним чином маю діяти так (таким чином, у такий спосіб)
їм треба знати наступне їм треба знати ось що
у промові зупинюсь на наступному зупинюсь ось на чому, скажу таке
комітет подає наступні документи такі документи, ось такі, ось які документи
промовець заявив наступне промовець заявив
хочеться запитати наступне: чи ведете хочеться запитати: чи ведете
у наступні два роки у найближчі два роки
наступні висоти ми берем усе нові висоти ми берем
слідуючим виступить наступним виступить
це буде в майбутньому році це буде в наступному році
робота триватиме і в послідуючих роках робота триватиме і в наступних роках

 

(2) Відноситися (відношення) (< рос. “относиться”, “отношение”). Слово “відноситися” помилково використовують замість таких нормативних відповідників: 1) ставитися: “З неповагою відносяться до держакних символів” (правильно – “ставляться”); 2) стосуватися: “Це відноситься до кожного” – (правильно – “стосується” кожного); 3) припадати: “Події відносяться до періоду правління Богдана Хмельницького” (правильно – “припадають” на на період); 4) належати: “До числа партій такого типу відносяться…”(правильно – “належать”).

Наше слово “відноситися” має значення “перебувати в певній відповідності, співвідношенні з чим-небудь”: скажімо, “А відноситься до В, як С до D”.

Однак коли слово “відношення” вживають у значенніпричетність до чого-небудь”, помилки немає: “порушник не мав до цього ніякого відношення” (варіанти: стосунку, не був причетний). “Тож коли заступник голови ВР (А. Мартинюк, 2005) питає депутата, яким є його відношення до обговорюваного законопроекту, той міг би відповісти, що до підготовки документа він не має ніякого відношення, а хотів би висловити своє ставлення до нього – яскравий приклад контекстного вибору слова. Забувають і про синонім до цього слова: має дотичність (до справи тощо)” (П. Куляс).

А розібратися з проблемою нам допоможе таблиця:

як завгодно можна до нього відноситися ставитися
відношення людей до Верховної Ради ставлення
недбале / халатне відношення недбале ставлення, недбальство
з повагою відносяться до батьків ставляться / шанують (пошановують) батьків
це не відноситься до теми не стосується (до) теми, не належить до предмета розгляду
негативно (від’ємно) відносяться до вимог влади нехтують вимоги
цей закон несправедливий по відношенню до селян несправедливий до селян / щодо селян
має пряме відношення до нападу прямо стосується нападу
можливості у воєнному відношенні з воєнного погляду
в усіх відношеннях з усіх боків / зусебіч, усіма сторонами, з усякого погляду
направте відношення до Кабінету Міністрів (офіційний) лист, (офіційне) прохання, (кадрове) подання, звернення тощо

 

(3) Складати (< рос. составлять). Слово складати в нашій мові має, як мінімум, десять значень. Перше з них – “розміщувати що-небудь у певному порядку, в одному місці // розміщувати що-небудь, надаючи певної форми // зібравши докупи, розміщувати у певному порядку, надавати чому-небудь якоїсь форми // згортаючи, згинаючи і зменшуючи цим об’єм чого-небудь, надавати йому нової форми”. Решта значень ґрунтуються на цьому. Але про це не знають третьомовці. Слово “складати” вони, маючи на думці російське “составлять”, уживають неправильно. Погляньмо на таблицю:

інформація складає комерційну таємницю станОвить / є таємницею
річний бюджет Переяслава складавмлн. гривень становив
термін підготовки магістра складає 6 років термін підготовки магістра − 6 років
з шести тисяч учасників переважну більшість складають атовці переважна більшість – атовці
погляньмо, як складалася ситуація на землях, що нині складають Одеську область входять до…
сьогодні вони складають кістяк команди є кістяком; сформували/ створили кістяк
причини недоліків не складають інтересу для керівника не цікавлять
дійсно, більшу половину літературного спадку Т. Шевченка складають повісті і “Щоденник”, які написані російською мовою справді; більше половини… − це повісті і “Щоденник”

Як видно, наша мова має абсолютно достатню кількістю ресурсів для вираження думок в усіх їхніх нюансах. Варто лише захотіти не плисти за течією бездумного калькування, а дістати потрібне слово з незглибимої криниці словника.