“Вільна вакансія” для “білої блондинки”

В’ячеслав Васильченко. Мова: "Вільна вакансія" для "білої блондинки". Фото з відкритих джерел

Сьогодні розслідуємо проблему зайвих слів. А хіба такі бувають? На жаль…

Людина не з’являється на світ зі знанням мови. Вона переймає її від оточення. Айзек Азімов народився 1920 р. в м. Петровичі Литовсько-Білоруської РСР (нині Смоленська область Росії), а в 1923 з батьками переїхав до США. У 1928 вони одержали американське громадянство. Професор біохімії Бостонського університету, він став американським письменником, одним з найпотужніших майстрів наукової фантастики, пишучи, зрозуміло, англійською мовою.

На жаль, від оточення людина переймає й стереотипи, пов’язані з мовними недоладностями. Деякі з них виявляють прямо-таки гадючу живучість.

Часто можна почути/прочитати такі «шедеври навпаки», як «у вересні-місяці», «народний фольклор», «вільна вакансія», «пустив слину з рота», «кивнув головою на знак згоди». Що мені тут не подобається? А те, що ці фрази те ж саме, що й «мокра вода». Бачили суху воду? Правильно. Ні. Вода ж завжди мокра, бо вона – «прозора, безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем». Рідина! А отже – сухою бути не може НІКОЛИ! Так само «вересень» – це «назва дев’ятого місяця календарного року», вакансія – «вільна посада в штаті установи», а фольклор – «народна творчість». Ці слова мають по одному значенню. Тому розуміння того, що вони означають, не потребує навіть мінімального контексту. «Ага, – заперечите ви. – А як же Микола Вересень?» Засміюся разом з вами й відповім: по-перше, – такі випадки швидше виняткові, ніж закономірні, по-друге, мало хто сплутає фрази «минулого вересня» (без слова «місяць») і «бути на програмі у Вересня» (без слова «людина»). І хіба слину можна пустити з вуха? Чи з ока?? А коли людина киває, зрозуміло, що вона погоджується (не беремо до уваги болгар). Та й киваємо ми найчастіше тільки головою. Проте з чиєїсь важкої безграмотної руки натворено стільки подібних зайвослівних сполук, що доходить аж до «білої блондинки». Такі конструкції називають «плеонастичними» (плеоназм – зайвослів’я). Для ілюстрації безглуздості «вільної вакансії» чи «білої блондинки» пропоную побешкетувати: «У червні-місяці Оксана-дівчина їхала-пересувалася в «Мерседесі»-машині шосе-дорогою». Знову смішно? Звісно. Ясно ж, що Оксана – не хлопець, а їхати – не стояти. Та й «Мерседес» – не табуретка.

А тепер нескладний аналіз: скажімо, в конструкції «період часу» слово «період» означає «проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т. ін.; час, коли відбувається певна подія, триває дія, розгортається чиясь діяльність». Зрозуміло, що слово «час» тут зайве. Щоб донести потрібну інформацію, достатньо сказати або «період» (історичний період, звітний період), або «проміжок часу».

У фразі має бути стільки слів, щоб тебе і зрозуміли (логічно, розумно), і щоб сказане було гарним, доречним, гармоніювало з ситуацією, в якій відбувається спілкування. Для цього треба небагато: взяти потрібні слова й поставити їх на правильні місця. Правда, тут є одна проблемка. Слід знати, які це слова і де ті місця. Отже, як не крути, а мову таки треба вчити. Підтримую тут друзяку Вольтера: «Усі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя». Тому для уникнення плеонастичних вад рекомендую невеликий словничок:

адреса місця проживання – місце проживання (перебування, розташування) // адреса
біла блондинка – білявка // блондинка
внутрішній інтер’єр – внутрішня частина // інтер’єр
головний лейтмотив – головний мотив // лейтмотив
дебютувати вперше – дебютувати // виступати вперше
демобілізація з армії – демобілізація // звільнення з армії
дивний парадокс – парадокс // дивна думка
дитячий лікар-педіатр – дитячий лікар // педіатр
дублювати двічі – дублювати // повторювати
колега по роботі – колега // товариш за фахом (за місцем роботи)
місцевий абориген – корінний мешканець // абориген
моя автобіографія – моя біографія (мій життєпис) // автобіографія (виняток –використання слова «автобіографія» як назви документа)
експонати виставки – експонати // предмети, представлені на виставці
найбільш кращий – найбільш гарний // кращий
народний фольклор – усна народна творчість // фольклор
ностальгія за батьківщиною – туга за батьківщиною // ностальгія
о двадцятій годині вечора – о двадцятій годині // о восьмій годині вечора
пам’ятний меморіал (меморіальний пам’ятник) – пам’ятна споруда // меморіал
передовий авангард – передовий загін // авангард
перспектива на майбутнє – перспектива // можливості в майбутньому
прейскурант цін – прейскурант // довідник цін
прогрес уперед – прогрес // рух уперед
свій автопортрет – свій портрет // автопортрет
старий ветеран – ветеран // старий солдат