“А васька слухає та їсть”, або “Шидеври”

Блог В’ячеслава Васильченка. Українська мова в українському інтересі: "А васька слухає та їсть", або "Шидеври". Фото з відкритих джерел

Сьогодні розпочинаємо «кримінальне провадження» за фактом безграмотного використання фразеологізмів. Розпочинаємо, тому що закінчиться така безграмотність не скоро. На жаль. Бо охочі йти у використанні мови навпростки, витворюючи горезвісну «третю мову»-каліку, поки не закінчуються.

…Ну от що хоче сказати людина, кажучи «факт на обличчя»? Нічого, крім відвертих дурниць, адже російському фразеологізму «факт налицо» відповідає український «факт у наявності». І жодного обличчя. Ні розумного, ні такого, як в автора згаданого «шидевру». Так-так, саме «шидевру», це не помилка, а шикарна ілюстрація «наявності» розуму в такого недолугого мовця. Який не знає жодної мови. Бо якби він знав хоча б російську, з якої бездумно скалькував свій покруч, він би тямив, що російський прислівник «налицо» має значення «о том, кто (что) присутствует, находится в наличии». Чуєте: «в наличии»!!! Або от ще один «шидевр» – «погані приклади заразливі». Цю шараду може відгадати тільки той, хто знає російський фразеологізм «дурные примеры заразительны». У нашій мові для нього є кілька відповідників: «лихий призвід – людям заохота», «за лихим (за поганим) прикладом і сам лихий станеш (споганишся)». Те ж саме і щодо «кидається в очі» («бросается в глаза») при правильному «впадає в око (очі)». Чи «зійти з розуму» («сойти с ума») при «з’їхати з глузду». На жаль, таких випадків багато.

Узагалі, тут треба пам’ятати, що фразеологізми дуже яскраво відображають національну специфіку мови, а їхні значення не є сумою значень складників. І при перекладі це треба обов’язково враховувати. Більшою мірою це стосується фразеологізмів народного походження. У них зібрано багатовіковий життєвий досвід не одного покоління. Тут відображено образне бачення явищ природи, суспільного та особистого життя, звичаїв, психології, історії. Тому їх не слід перекладати буквально, а добирати смисловий аналог. Так, дослівний переклад німецького фразеологiзму «vier Augen sehen mehr als zwei» – «чотири ока бачать краще, ніж два», а український його відповідник – «одна голова добре, а дві краще».

Буквальний переклад руйнує або дуже спотворює значення фразеологізму. Водночас повністю втрачається ота глибока народна геніальність, мудрість та образність, що лежать в основі творення фольклорних фразеологічних одиниць кожної національної мови. Хочеться запитати: навіщо плодити безглуздий мовний непотріб, пропагувати скалічений мовний несмак, коли геніальний народний розум уже створив самобутні та водночас філігранно точні згустки колективної мудрості.

Інша річ із фразеологізмами книжного походження. Виникаючи у літературних творах, виступах відомих діячів різних народів та епох, вони характеризуються високим ступенем оригінальності. Тому в інших мовах відповідників здебільшого не мають і при перекладі зазнають калькування (дослівного перекладу): nulla lex satis commoda omnibus est (Катон) – «немає такого закону, який би задовольняв усіх»; «никто не обнимет необъятного» (Козьма Прутков) – «ніхто не осягне неосяжне».

Для уникнення згаданих негараздів пропоную словничок фразеологічних аналогів:
а васька слушает да ест – а мудрий їсть собі та їсть; а кіт ковбаску наминає, неначе й не до нього річ
баловень судьбы – улюбленець долі
баш на баш – так на так
без меня меня женили – оженили (одружили) мене не спитавши
без сучка, без задоринки; ни сучка ни задоринки – чисто – голки не підточиш; гладесенько-рівнесенько
без труда не вынешь (не вытащишь) и рыбки из пруда – без труда нема плода; не терши, не м’явши, не їсти калача; щоб рибу їсти, треба в воду лізти; печені голуби не летять до губи
бередить рану (душу, сердце) – ятрити рану (душу, серце)
благую часть избрать – давати (дати) собі найкращу раду; обрати найкращу долю (найліпший шлях)
бойкий (боек) на языкметкий (гострий, швидкий) на язик (на мову); спритний на слові
больное место – болюче (дошкульне, вразливе) місце
большая (крупная) шишка – велике цабе; велика цяця (птиця)
была не была – або (чи, хоч) пан, або (чи, хоч) пропав
видать птицу (орла, сокола) по полету – видно пана по халявах; пізнати ворону по пір’ю; орлиний клекіт здалека (з-під хмар) чути
в корне пресечь – знищити в зародку (в корені)
губа не дура – губа не з лопуцька; хоч дурний, так хитрий
держать ухо востро – бути насторожі
жизнь бьёт (кипит) ключом (бьёт через край) – життя буяє (вирує, клекотить, клекоче, б’є через край)
задним умом крепок – мудрий по шкоді
игра не стоит свеч – не варта справа заходу; шкода заходу (праці); шкода й свічку світити
идти окольным путём (кружным путём, без дороги) – ходити манівцями
как аукнется, так и откликнется; каков привет, таков и ответ – як гукнеш, так і відгукнеться; який голос, такий і відголос; як зовуть, так і озивається; як сірка годують, так він і гавкає
лёгок на помине – про вовка помовка (промовка), а вовк (і) тут (а вовк у хату, а вовк і в хату); про вовка річ, а він навстріч
мал золотник, да дорог – маленьке, та важеньке; маленька штучка червінчик, а ціна велика
на вкус и цвет товарища нет – на любов і смак товариш не всяк; кожен івась має свій лас
непыльная работа – необтяжлива робота
насильно мил не будешь – на милування нема силування; силою не будеш милою; силою колодязь копати – води не пити
обещанного три года ждут – казав пан кожух дам, та й слово його тепле; казав (казала), та не зав’язав (зав’язала), ждали, ждали, та й жданки (жданики) розгубили (поїли); надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати
первый встречный – перший-ліпший
попасть в переплет – ускочити в халепу
редко, да метко – раз, та гаразд
сапожник ходит без сапог – на те він і кравець, щоб подертий жупан носити
свято место пусто не бывает – шлях не гуляє; святе місце порожнє не буде, коли і попа біс візьме
тёртый калач – бита голова; битий жак
угрызения совести – муки (докори, докір) совісті (сумління)
хоть шаром покати – як виметено; хоч котись (покотись); нічогісінько немає (нема)
час от часу не легче – що далі, то гірше (то важче)